Рішення № 36374267, 21.11.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15861/13-ц

Провадження № 2/752/4456/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.11.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про зняття арешту з майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником автомобіля «ВАЗ 2107» н.з. НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2

20 серпня 2013 року він звернувся до органів МРЕУ для перереєстрації належного йому транспортного засобу, проте йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що даний автомобіль знаходиться під арештом та забороною відчуження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № 272/4 від 29 серпня 2002 року державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Проца В.С.

Позивачу невідомо по якому саме виконавчому провадженню було прийнято дану постанову про арешт та на яких підставах. 23 серпня 2013 року представник позивача звернувся до ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві із запитом з приводу надання інформації, зокрема в межах якого виконавчого провадження було прийнято постанову про накладення арешту, чи триває зараз виконавче провадження в межах якого прийнято дану постанову.

28 серпня 2013 року від ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві надійшла відповідь № 13651 про те, що перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень «ВП-виконавець» встановлено, що станом на 28 серпня 2013 року виконавчі документи відносно ОСОБА_1 на виконанні відділу не перебувають. Оскільки державний виконавець проводить виконавчі дії лише при наявності виконавчого документа, для вирішення питання щодо зняття арешту з майна заявнику рекомендовано звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві в судове засідання повторно не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль «ВАЗ-2107» н.з. НОМЕР_1, що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 3-4)

Належний позивачу автомобіль «ВАЗ-2107» н.з. НОМЕР_1 знаходиться під арештом та забороною відчуження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № 272/4 від 29 серпня 2002 року державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Проца В.С. (а.с. 5)

Згідно листа від 28 липня 2013 року в.о.начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Шпак О.І. перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень «ВП-виконавець» встановлено, що станом на 28 серпня 2013 року виконавчі документи відносно ОСОБА_1 на виконанні відділу не перебувають. Оскільки державний виконавець проводить виконавчі дії лише при наявності виконавчого документа, для вирішення питання щодо зняття арешту з майна заявнику рекомендовано звернутися до суду.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 60 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, на звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння,користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження його майна.

Право власності набувається на підставах,що не заборонені законом,зокрема із правочинів ( ч.1 ст.328 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Позивач ОСОБА_1 не є боржником в межах виконавчого провадження.

Неправомірність дій власника ОСОБА_1 щодо спірного автомобіля не встановлена, тому арешт з транспортного засобу повинен бути знятий, так як ним порушується право власності позивача на зазначений автомобіль.

Оскільки з часу придбання автомобіля позивач набув речові права на спірний автомобіль, а саме право володіння та право користування ним, то відповідно він набув й право на захист цих прав.

Без зняття арешту з автомобіля накладеного державним виконавцем, розпорядження позивачем належним йому автомобілем є неможливою. А тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зняття з автомобіля «ВАЗ-2107» н.з. НОМЕР_1 арешту, накладеного постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ м.Києва Проц В.С.

За таких обставин суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 321 та 391 ЦК України, ст. ст. 10, 30, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти арешт з автомобіля «ВАЗ-2107» н.з. НОМЕР_1 арешту, накладений постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ м.Києва Проц В.С.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: