Рішення № 36374171, 17.12.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10224/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

17 грудня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11347087000 (відповідно до додаткового договору реєстраційний номер було змінено на № 11347087002), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 12 594, 00 доларів США з розрахунку 14,5 % річних на строк з 16.05. 2008 року по 18.05.2015 року.

Зазначають, що 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передав (відступив) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінив АТ «УкрСиббанк» як кредитора (став новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, і внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Посилаються на те, що відповідно до вищевказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 11347087000.

Звертають увагу суду на те, що відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання щомісячно здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у строки та в розмірах встановлених Договором (Додаток №1).

Зазначають, що Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує протягом тривалого часу, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 11.07.2013 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 126 465, 89 грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 512-519, 526, 530, 536, 610, 612, 629, 1046-1050, 1054, 1056-1 ЦК України звертаються з даним позовом до суду та просять стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором в сумі 126 465, 89 грн. та судові витрати.

Представник позивача та відповідач в судове не з'явилися, про день час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано заяву згідно якої останній просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і проти заочного рішення не заперечує. Причини неявки відповідача суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11347087000 (а.с. 5-13).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) в сумі 12 594, 00 доларів США, і сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 63 599, 70 грн. за курсом НБУ на день укладання Договору.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. Договору, Банк надав кредит на строк з 16.05. 2008 року по 18.05.2015 року з розрахунку 14,5 % річних.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останнім було отримано кредитні кошти у встановленому в Договорі розмірі, що підтверджує пояснення представника позивача про належне виконання АКІБ «УкрСиббанк» своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 21-22, 21-а), 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передав (відступив) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, зокрема і за Договором про надання споживчого кредиту № 11347087000 від 16.05.2008 року.

Статті 512, 513, 514 ЦК України визначають, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що по Договору про надання споживчого кредиту № 11347087000 від 16.05.2008 року, укладеному між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, дійсно відбулася заміна кредитора з АКІБ «УкрСиббанк» на АТ «Дельта Банк».

Судом встановлено, що відповідач отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 11.07.2013 року складала 126 465, 89 грн.

Зазначені обставини також об'єктивно підтверджуються наданою суду Довідкою про розмір заборгованості від 11.07.2013 року та Досудовою вимогою від 22.10.2012 року (а.с. 15), які суд приймає як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що відповідачем грошові кошти (кредит) були отримані в повному обсязі, однак свої зобов'язання за Договором, які стосуються повернення кредиту, процентів за його користування, не виконуються чим порушуються права позивача.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 264, 66 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 525, 526, 541, 542, 543, 610, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020:

- заборгованість за кредитним договором в розмірі 126 465, 89 грн.;

- судовий збір в розмірі 1 264, 66 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко