Рішення № 36374056, 23.12.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26000/13-ц

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Горова Н. Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Дяк Ю.М., представника третіх осіб ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства охорони здоров'я України, треті особи: Державний заклад "Всеураїнський клінічний медико-реабілітаційний кардіохірургічний центр Міністерства охорони здоров'я України", ОСОБА_5, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із вимогами до відповідача МОЗ України, третя особа Державний заклад «Клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України» про поновлення позивача на роботі на посаді головного лікаря державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України», стягнути з МОЗ України на мою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

У подальшому було подану уточнену позовну заяву з вимогами до відповідача про визнання наказу МОЗ від 08.11.2013 № 223-о про звільнення незаконним, поновлення позивача на посаді головного лікаря державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я» з 10.11.2013, стягнути з МОЗ на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що його звільнення є незаконним та порушує його права передбачені законодавством про працю, оскільки звільнення відбулося без погодження з головою Київської міської державної адміністрації, без попереднього погодження з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, як правонаступника Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, та під час перебування позивача на лікарняному.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача МОЗ України у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість.

Представник третіх осіб Державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони та здоров'я України» та ОСОБА_5 проти позову заперечувала, просила відмовити в задоволенні позову, вважає вимоги ОСОБА_4 незаконними та необґрунтованими.

Представник третьої особи Міністерства енергетики та вугільної промисловості подала до суду заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника третьої особи, просила винести законне та обґрунтоване рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, представника відповідача, представника третіх осіб, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 09.11.2012 р. позивач та відповідач уклали контракт № 667, відповідно до якого ОСОБА_4 призначається на посаду головного лікаря Державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони та здоров'я України» строком з 09.11.2012 р. по 09.11.2013 р.

У пункті 7.1. контракту № 667 зазначено, що контракт діє з 09.11.2012 р. до 09.11.2013 р. і набирає чинності з дня його підписання сторонами.

Контракт є трудовим договором, згідно пункту 2.2. на підставі контракту виникають трудові відносини між керівником та Органом управління майном.

Отже, позивачем було укладено контракт від 09.11.2012 р. № 667 на призначення його на посаду головного лікаря Державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони та здоров'я України», відповідно до якого строк його дії встановлений угодою сторін.

Позивач підписав контракт на умовах, які були запропоновані, таким чином надав згоду на запропоновані йому умови праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дiї, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн (в тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення i органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть встановлюватися угодою сторiн. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КЗпП України, трудовий договiр може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторiн; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 i 3 статтi 23), крiм випадкiв, коли трудовi вiдносини фактично тривають i жодна з сторiн не поставила вимогу про їх припинення.

Відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є пiдстави, передбаченi контрактом.

У судовому засіданні встановлено, що роботодавець виявив бажання про подальше припинення трудових відносин із позивачем після закінчення строку дії трудового контракту.

На виконання вимог контракту № 667, а саме п. 6.2.1., МОЗ України видано наказ № 223-о від 08.11.2013 р. про звільнення ОСОБА_4 з посади головного лікаря Державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони та здоров'я України» у зв'язку із закінченням строку дії контракту від 09.11.2012 р. (а. с. 89).

Судом встановлено, що у позивача був п'ятиденний робочий тиждень. Днем закінчення строку дії контракту припадав на суботу (09.11.2013), тобто по відношенню до позивача на неробочий день. Враховуючи, що сторони обумовили закінчення строку дії угоди відповідним днем, підстав для перенесення закінчення строків на перший (11.11.2013) робочий день не має.

На виконання наказу МОЗ України № 223-о від 08.11.2013 р. видано наказ Державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони та здоров'я України» № 110-к/тр від 11.11.2013 р. про звільнення ОСОБА_4 з посади головного лікаря Державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони та здоров'я України» (а. с. 90 ).

30.10.2013 р. МОЗ України направлено лист з проханням погодження звільнення з посади головного лікаря Державного закладу «Клінічна лікарня Міністерства охорони та здоров'я України» ОСОБА_4 до КМДА.

Згідно відповіді Голови КМДА, звільнення позивача погоджене відповідно до Указу Президента України від 24.05.2013 р. № 307/2013 «Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території».

За таких підстав суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах має місце припинення трудового договору з підстав закінчення строків, а не розірвання договору, як стверджує позивач.

Завершення терміну дії контракту № 667 на час перебування позивача на лікарняному не перешкоджало МОЗ України видати наказ про звільнення позивача у зв'язку із закінченням дії строку контракту, а відтак перебування позивача на лікарняному ніяких правових наслідків до спірних правовідносин не тягне.

При вирішенні питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, з'ясовано про відсутність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача.

На підставі всіх досліджених судом обставин справи, перевірених відповідними доказами, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства охорони здоров'я України (код ЄДРПОУ 00012925), треті особи: Державний заклад «Всеураїнський клінічний медико-реабілітаційний кардіохірургічний центр Міністерства охорони здоров'я України», ОСОБА_5, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк