Ухвала суду № 36372537, 26.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6697/13-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.Провадження № 22-ц/780/7144/13 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 51 26.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області, Мокрецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Заявлені вимоги мотивувала тим, що наказом по Мокрецькій СШ № 18 від 24 листопада 1981 року її було призначено на посаду бібліотекаря вказаної школи з 23 листопада 1981 року, на вказаній посаді вона перебувала за весь час реорганізації Мокрецької ЗОШ і до звільнення займала посаду бібліотекаря Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району. Наказом відділу освіти Броварської районної державної адміністрації № 29-05/1-К від 29 травня 2013 року її звільнено з посади з 31 травня 2013 року відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов'язків педагогічного працівника та у зв'язку із раніше застосованими заходами дисциплінарного стягнення. Наказом Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області № 9-к від 30 травня 2013 року її звільнено з посади з цих же підстав та у зв'язку із наказом відділу освіти № 29-05/1-К від 29 травня 2013 року. Вважає, що на момент звільнення вона не була педагогічним працівником, а була бібліотекарем, а отже і не могла порушити обов'язки педагогічного працівника. Крім того, її звільнили без згоди профспілкового органу, без врахування ступеня тяжкості вчиненого проступку, попередню роботу працівника, а після звільнення не видали копію наказу про звільнення і трудову книжку. Не погоджується із звільненням з ініціативи власника по п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки у відповідача немає фактичних даних про саме систематичне невиконання нею своїх обов'язків бібліотекаря. Просила поновити її на роботі на посаді бібліотекаря Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області, стягнути із Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3760,68 грн., покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено, поновлено позивача на роботі на посаді бібліотекаря Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області, стягнуто з Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3760,68 грн. та покладено на відповідачів судові витрати.

Відповідач Відділ освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області, не погоджуючись із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення і ухвалити нове рішення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача відбулося із порушенням п. 3 ст. 40 КЗпП України та без додержання процедури, передбаченої ст. 43 КЗпП України, а тому позивач має бути поновлена на посаді із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що наказом Броварського райвно № 274 від 24 листопада 1981 року ОСОБА_2 було переведено з посади керівника хорового гуртка районного Будинку піонерів на посаду бібліотекаря Мокрецької СШ з 23 листопада 1981 року.

Наказом по Мокрецькій СШ № 18 від 24 листопада 1981 року ОСОБА_2 було призначено на посаду бібліотекаря вказаної школи з 23 листопада 1981 року.

Посадовою інструкцією бібліотекаря Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_2, які затверджені директором школи та погоджені із головою профкому і з якою ознайомлена ОСОБА_2, визначені завдання та обов'язки позивача.

Відповідно до ч. 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених протоколом загальних зборів трудового колективу Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів 31 серпня 2010 року, працівники загальноосвітнього закладу зобов'язані додержувати норми моралі, етики, поважати гідність учня та захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства; працювати сумлінно, виконувати навчальний режим, вимоги статуту школи і правила внутрішнього розпорядку, дотримуватись дисципліни праці; виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями; берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники тощо, виховувати в учнів бережливе ставлення до майна школи; проходити медичний огляд відповідно до чинного законодавства. Педагогічні працівники повинні забезпечувати умови для засвоєння учнями навчальних програм на рівні обов'язкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей учнів; особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей; виховувати повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, державного і соціального устрою, цивілізації, відмінних від власних, дбайливе ставлення до навколишнього середовища; готувати до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; додержуватися етики, моралі, поважати гідність учня; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам; постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність і загальну культуру; в роботі з дітьми дотримуватися педагогічного такту.

Також із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що листом від 14 травня 2013 року № 329 Відділ освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області звернувся до голови профспілки працівників освіти Броварського району про надання дозволу на звільнення ОСОБА_2 з посади бібліотекаря Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області. 15 травня 2013 року рішенням засідання президії районної ради профспілки працівників освіти Броварського району відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 та запропоновано педагогічному колективу Мокрецької ЗОШ розглянути підстави для звільнення бібліотекаря школи ОСОБА_2

Наказом відділу освіти Броварської районної державної адміністрації № 29-05/1-К від 29 травня 2013 року ОСОБА_2, бібліотекаря Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, звільнено з посади з 31 травня 2013 року, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов'язків педагогічного працівника, встановлених ст. 56 Закону України «Про освіту», що проявилося у встановленому особистому прикладі в утвердженні поваги до принципів загальнолюдської моралі, у психічному насильстві над дитиною та у зв'язку із раніше застосованими заходами дисциплінарного стягнення. Підставами для звільнення вказані скарга ОСОБА_5 від 09 квітня 2013 року, акт відмови ОСОБА_2 від дачі пояснень, лист відділу освіти від 14 травня 2013 року вих. № 329 до голови профспілки працівників освіти Броварського району про надання дозволу на звільнення з посади ОСОБА_2 (вх. № 4 від 15 травня 2013 року).

Наказом Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області № 9-к від 30 травня 2013 року ОСОБА_2 звільнено з посади з 31 травня 2013 року відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов'язків посадового працівника, встановлених ст. 56 Закону України «Про освіту», що проявилося у негативному особистому прикладі в утвердженні поваги до принципів загальнолюдської моралі, у психічному насильстві над дитиною та у зв'язку із раніше застосованими заходами дисциплінарного стягнення та наказу відділу освіти № 29-05/1-К від 29 травня 2013 року.

07 червня 2013 року ОСОБА_2 отримала трудову книжку.

Крім того, рішенням Броварської районної ради від 27 червня 2013 року № 506-26-VI затверджено Регіональний план створення освітніх округів та модернізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів Броварського району на період до 2014 року.

Наказом Броварської районної державної адміністрації Київської області від 01 липня 2013 року № 349-а доручено директору Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01 липня 2013 року реорганізувати Мокрецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів шляхом перетворення її у Мокрецький навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад».

Вказані обставини підтверджуються наявними в справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Так, під систематичністю розуміється застосування дисциплінарних заходів за два і більше випадки невиконання службових обов'язків.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1; 148, 149 КЗпП правила й порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до цієї норми працівника можна звільнити лише тоді, коли він після застосування до нього стягнення не виправився і знову допустив порушення трудової дисципліни.

Виходячи з цього, при звільненні працівника з підстав, передбачених даною нормою закону, власник або уповноважений ним орган повинний навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

В матеріалах справи маються наказ директора Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 09 липня 2012 року № 102, яким за грубе порушення трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, недотримання педагогічної етики (бійка із учителем) ОСОБА_2 оголошено догану, а також наказ директора Мокрецької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 12 вересня 2012 року № 148, яким за порушення трудової дисципліни (невихід на роботу 10 вересня 2012 року) оголошено попередження, докази про ознайомлення ОСОБА_2 із змістом даних наказів відсутні.

Відповідно до ст. ст. 147, 148, 149 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно ч. 7 Правил внутрішнього трудового розпорядку, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Таким чином, попередження не є дисциплінарним стягненням в силу вимог ст. 147 КЗпП України та Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідач не дотримався зазначених вимог закону та не звернув уваги на відсутність систематичності невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, та безпідставно розірвав трудовий договір за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суд першої інстанції даним обставинам дав належну оцінку.

Також суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальну середню освіту», учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах є учні (вихованці); керівники; педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі; інші спеціалісти; батьки або особи, які їх замінюють. Частиною 1 ст. 24 даного закону передбачено, що педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників системи загальної середньої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205, посада бібліотекаря відокремлена від посад педагога-організатора та соціального педагога, тобто від посад педагогічних працівників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», бібліотеки навчальних закладів віднесено за призначенням до спеціальних бібліотек, а самі бібліотекарі відповідно до п. п. 4, 18 ст. 1 Закону України «Про культуру» належать до працівників культури.

ОСОБА_2 закінчила повний курс Київського культурно-освітнього училища в 1982 року за спеціальністю «Культурно-освітня робота» і їй було присвоєно кваліфікацію «Клубний працівник, керівник самодіяльного хорового колективу», про що отримала диплом НОМЕР_1, а тому до неї як до працівника культури не могли пред'являтися вимоги щодо виконання посадових обов'язків педагогічного працівника, встановлених ст. 56 Закону України «Про освіту».

Відтак суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про незаконність наказу про звільнення позивача.

Також суд першої інстанції встановив, що звільнення позивача відбулося із порушенням вимог ст. 43 КЗпП України без попередньої згоди профспілкового комітету, оскільки 15 травня 2013 року рішення президії районної ради профспілки працівників освіти Броварського районного відділу освіти відмовлено у наданні згоди на звільнення позивача.

Посилання апеляційної скарги на вимоги ч. 5 ст. 43 КЗпП України в зв'язку із неповідомленням відповідача профспілковим комітетом про прийняте рішення висновків суду першої інстанції не спростовують. Крім того, відповідачами не заперечувалось, що відділ освіти був обізнаний про відсутність згоди профспілки на звільнення, однак вже після такого повідомлення ним прийнято наказ про звільнення позивача.

Посилаючись на законність проведення звільнення, апелянт вказував, що відповідно до вимог закону наказ № 29-05/1-К від 29 травня 2013 року про звільнення ОСОБА_2 був оголошений їй 29 травня 2013 року на зборах трудового колективу, позивач в присутності колективу школи від підпису відмовилася, про відмову ОСОБА_2 поставити підпис про ознайомлення з наказом про звільнення було підтверджено на самому наказі підписами трьох осіб. Однак чинне законодавство зобов'язує власника не тільки ознайомлювати працівника з наказом про звільнення, а й вручати його копію працівнику, щодо якого він винесений, що ґрунтується на вимогах ч. 2 ст. 47 КЗпП України, відповідно до якої у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Не дивлячись на це, відповідачами доказів про вручення позивачу копії наказу про її звільнення надано не було.

Оцінюючи доводи апелянта щодо неможливості вручення трудової книжки позивачу після її звільнення, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. Доказів, що ОСОБА_2 направлялось відповідне поштове повідомлення, апелянтом надано не було.

Встановивши незаконне звільнення позивача з роботи, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 235, 236 КЗпП України прийшов до обґрунтованого висновку про поновлення позивача на роботі та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невірного розрахунку розміру середнього заробітку, обґрунтовані тим, що у день звільнення ОСОБА_2 їй, окрім заробітку, також було виплачено і одноразову виплату, якою є компенсація за невикористану відпустку. Доводи апеляційного скарги про те, що розрахунок позивачем проведено з порушенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до довідки про заробітну плату та інші доходи ОСОБА_2, яку надав та підписав начальник відділу освіти, за травень 2013 року ОСОБА_2 була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 3044,93 грн., щодо одноразової виплати у розділі розрахунку «Інші нарахування, в т.ч. в натуральній формі» довідки, то за травень 2013 року ОСОБА_2 не вказано ніяких виплат, в тому числі і про нарахування та виплату одноразової виплати, якою є компенсація за невикористану відпустку, та не вказано, що зазначена виплата була нарахована та виплачена ОСОБА_2

Крім того, відповідно до п. 2 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата. Судом вірно враховано та застосовано саме останні два місяці - квітень та травень, які передували моменту звільнення, оскільки фактично всі зазначені рішення прийняті в останні дні травня і саме вказаний місяць мав би враховуватися судом при визначенні середнього заробітку внаслідок вимушеного прогулу.

Надуманими є доводи апелянта щодо пропущення позивачем строку для звернення до суду, оскільки пропущення такого строку пов'язано із витребуванням від відповідача документів, на які вона посилалася як на докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, наказ про звільнення в передбаченому законом порядку позивачу вручено не було.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неможливість поновлення позивача на посаді в зв'язку із відсутністю Мокрецької ЗОШ як юридичної особи, оскільки, виходячи із змісту наказу відділу освіти Брвоарської райнної державної адміністрації № 349 від 01 липня 2013 року, вказаний навчальний заклад було реорганізовано у Мокрецький НВК "загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад", який є правонаступником Мокрецької ЗОШ в силу вимог ст. 108 ЦК України, відповідно до якої, у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки наказ про звільнення не відповідає вимогам КЗпП України, його винесення порушило право позивача та стало причиною її вимушеного прогулу, суд першої інстанції правомірно поновив ОСОБА_2 на посаді, а також задовольнив позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації Київської області відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.