Рішення № 36371894, 23.12.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/3425/2013

Справа №359/10574/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„23" грудня 2013 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Криворучка І.В.

при секретарі Бердник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов зазначений позов обґрунтовуючи який, представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за кредитним договором №1.36499/3279 від 26.12.2007р. у сумі 117074,33 грн, а також 1170,75 грн. попередньо сплаченого судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, а саме визнані позовні вимоги в частині тіла кредиту, однак в частині нарахованої пені позивачка та її представник просить суд зменшити її розмір, оскільки позивачка розлучилася з чоловіком, та на її утриманні знаходяться неповнолітні діти.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, заперечень чи пояснень по суті справи не надав.

Суд дослідив, проаналізував і оцінив всі зібрані по справі докази у їх сукупності і дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між Позивачем та ОСОБА_1 була укладена Рамкова угода №3279 від 26.12.2007р., відповідно до якої позивач зобов'язувався здійснювати кредитування позичальника у межах наступних лімітів кредитування: - ліміт суми 50 000 доларів США; - ліміт строку - 120 місяців; - максимальний розмір процентів - 40% річних.

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювались шляхом укладення договорів надання траншу, які є невід'ємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

Укладаючи Рамкову угоду, та вступаючи у кредитні правовідносини, сторони погодилися, що їх правовідносини будуть регламентуватися наступними нормами:

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі...) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов Рамкової угоди та укладених на її підставі кредитних договорів відповідач ОСОБА_1 як позичальник зобов'язувався здійснювати своєчасне погашення усіх, виданих на підставі Рамкової угоди та кредитних договорів кредитів, сплачувати відсотки та усі інші, передбачені договорами платежі, у визначеному ними порядку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредит завжди видається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування, а ст.536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти за весь час користування кредитом, у тому числі - за весь час прострочення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.2. ст.551 ЦК України).

Отже між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання траншу № 1.36499/3279 від 26.12.2007р., відповідно до якого Відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: - сума кредиту - 37500,00 доларів США, процентна ставка - 13 % річних; на строк - 72 місяці.

Відповідно до умов Кредитного договору Відповідач ОСОБА_1 як Позичальник зобов'язувався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитним договором 1.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК УКраїни).

Однак Відповідач ОСОБА_1 порушила умови Кредитного договору 1 та вимоги законодавства, не забезпечила своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у неї утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Відповідно до ч.2. ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати пооцентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до п. 3.2 Кредитного договору: Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 1 календарний місяць.

Водночас, п.3.6. Кредитного договору передбачено, що у випадку існування прострочення погашення грошових зобов'язань за цим Договором тривалістю більш ніж 40 (сорок) календарних днів Позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання сорокового календарного дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред'явив йому Вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором.

09.04.13 р., позивач надіслав відповідачу ОСОБА_1 вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 402 від 08.04.2013 р., яка була отримана Відповідачем 09.04.2013 р нарочно.

Відповідно до п.3.4 Кредитного договору: позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит на суму, вказану у вимозі кредитора про дострокове погашення кредиту протягом 30 календарних днів з дня одержання позичальником чи поручителями вимоги.

Тобто на підставі вимоги повне погашення кредиту мало відбутися не пізніше 14.04.2013 р.

Однак відповідач ОСОБА_1 не виконав вимогу та до даного моменту кредит залишається непогашеним.

Кредит видається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений овором або законом.

Кредитним договором 1 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує позивачу 13 % річних, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.2. ст.551 ЦК України).

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору 1 передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Враховуючи все вищенаведене, у відповідача ОСОБА_1 утворився та існує перед позивачем борг, що становить 117074,33 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором 1, АТ «ПроКредитБанк» та відповідачем ОСОБА_2 уклали договір поруки №№3279-ДП1 від 26.12.2007р.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо і встановлено договором поруки.

Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, а отже відповідач ОСОБА_1 і поручитель відповідають перед АТ "ПроКредитБанк» як солідарні боржники.

08.04.2013р. позивач, у зв'язку з виникненням заборгованості відповідача ОСОБА_1, звернувся до поручителя з вимогою № 400 від 08.04.13 р про виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1, відповідно до умов Договору.

Однак, ці вимоги АТ "ПроКредит Банк" не були виконані і погашення на підставі Договору поруки не відбулося.

Відповідно до п.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

АТ "ПроКредит Банк" було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для цосудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу.

Тривалий термін прострочення платежів, відсутність дій, які б свідчили про наміри добросовісно виконувати вої зобов'язання, а також ухилення від зустрічей з представниками банку та надання інформації, яка б ідтверджувала майновий стан відповідачів вказує на наявність значних фінансових труднощів у відповідачів, а також на спроби ухилитися від виконання ними своїх зобов'язань. У зв'язку з цим існує велика мовірність того, що відповідачі вживають чи вживатимуть заходи, які унеможливлять чи значно утруднять иконання рішення суду про стягнення з них заборгованості перед АТ "ПроКредит Банк". Це свідчить про еобхідність забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідачів має бути стягнута на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідачів, оскільки рішення ухвалено на користь позивача, при цьому слід також врахувати, що стягнення необхідно здійснювати у національній валюті. Отже оскільки позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1170,75 грн., то дана сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі ст.ст.11,16,526,546,610,611,625,1048,1049,1050 Цивільного Кодексу України, та ст.ст.4,10,60,88,213,215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, ІДПН НОМЕР_1 та з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2, ІДПН НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (к/р №290960001.980 в АТ ПроКредит Банк, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за кредитним договором №1.36499/3279 від 26.12.2007р. в сумі 117074 (сто сімнадцять тисяч сімдесят чотири) гривні 33 копійки - солідарно.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, ІДПН НОМЕР_1 користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (к/р №290960001.980 в АТ ПроКредит Банк, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333) судові витрати по справі у сумі 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2, ІДПН НОМЕР_2 користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (к/р №290960001.980 в АТ ПроКредит Банк, МФО 320984, код ЄДРПОУ 21677333) судові витрати по справі у сумі 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 38 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд Київської області на протязі 10 (десяти) днів з моменту проголошення.

Суддя: І.В.Криворучко