Ухвала суду № 36367822, 25.12.2013, Зміївський районний суд Харківської області

621/3329/13-ц

2-п/621/17/13

УХВАЛА

іменем України

25 грудня 2013 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

з участю секретаря Іванової О.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в:

25.02.2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача до досягнення сином повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заочним рішенням Зміївського районного суду від 04.05.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, вирішено: стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 6, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 лютого 2011 року і до його повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. на користь держави, а також 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

01.11.2013 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначено, що відповідач не з'явився в судове засідання з поважних причин, оскільки не отримував судових повісток. Внаслідок його відсутності під час судового розгляду, суду не було надано доказів про те, що він не працює та не має постійного доходу. Через це суд помилково призначив аліменти в розмірі частки від його доходів, а не в мінімальному розмірі у твердій грошовій сумі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав свою заяву про перегляд заочного рішення з підстав, викладених у заяві, а також пояснив, що постійно проживає за вказаною в позовній заяві адресою, але протягом дня знаходиться на роботі і жодних рекомендованих листів не отримував. Також заперечував ті обставини, що його викликали до виконавчої служби з питань невиконання ним судового рішення про стягнення аліментів.

В якості доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, послався на квитанції про направлення протягом 2011-2013 років поштових переказів на адресу ОСОБА_1 по 200 грн. щомісячно на утримання дитини.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти перегляду заочного рішення мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 від неї, а потім і від державного виконавця знав про судовий розгляд справи про стягування з нього аліментів. У них з відповідачем дійсно близько десяти років тому назад була домовленість про сплату аліментів добровільно по 200 грн. Але в 2011 році вона повідомила відповідачеві, що цих коштів недостатньо. Оскільки вони не дійшли згоди щодо збільшення розміру коштів на дитину, вона звернулася до суду з позовом.Вислухавши осіб, що беруть участь у справі, суд дійшов наступного:

У відповідністю з ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно з ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як видно з матеріалів справи, під час судового розгляду поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачеві рекомендованими листами, ним не отримувалася, внаслідок чого ОСОБА_2 повідомлявся про судовий розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 76 ЦПК України через орган місцевого самоврядування. (а. с. 12, 16, 17, 21-22).

Таким чином, судом було виконано передбачені ст. 76 ЦПК України вимоги щодо порядку вручення судових повісток.

Відтак, немає підстав вважати, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неприбуття з поважних причин.

Крім того, докази, на які послався відповідач, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки ними не спростовуються встановлені судом обставини щодо знаходження неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утриманні матері та обов'язку відповідача ОСОБА_2 надавати кошти на утримання дитини.

Надані відповідачем ОСОБА_2 копії квитанцій про поштові перекази коштів на утримання сина доводять лише часткове виконання судового рішення про стягування аліментів і не підтверджують виконання відповідачем обов'язку щодо утримання сина згідно з домовленістю з матір'ю дитини.

На підтвердження доводів заяви про перегляд заочного рішення відповідач надав копію трудової книжки, де наявні відомості про те, що з 22.10.2008 року по 21.10.2013 року ОСОБА_2 не працював. (а. с. 34).

Відомості трудової книжки ОСОБА_2 про те, що з 22.10.2008 року по 21.10.2013 року він не був офіційно працевлаштований, не дають підстав для безумовного скасування рішення про стягування аліментів у розмірі частки від його доходів та призначення аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст. 232 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що докази, на які посилається заявник, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 184 СК України передбачено для суду можливість, а не обов'язок суду визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він не був офіційно працевлаштований, не є підставою для обов'язкового застосування ст. 184 СК України при визначенні розміру аліментів. Крім того, відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів обставин, зазначених у вказаній нормі.

Крім того, відомості вказаної вище трудової книжки свідчать, що з 21.10.2013 року ОСОБА_2 має постійну роботу, де йому нараховується та виплачується заробітна плата.

За таких обставин, під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення не встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заяву про перегляд заочного рішення належить залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 228-232 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04.05.2011 року (№2014/2-382/11) про стягування з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, які починають відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: