Рішення № 36366879, 25.12.2013, Вільхівський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Артемівський районний суд м. Луганська)

25.12.2013

Справа № 434/1834/13-ц

Провадження № 2/434/1889/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

/Мотивована частина/

18 грудня 2013 рокуАртемівський районний суд м. Луганська

У складі головуючого суддіМорозової С.М.

при секретаріІвановій І.І., Височиній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н ОВ И В

Позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 96920,53 грн., посилаючись на наступні обставини.

20.03.2008 року відповідачка отримала кредит у розмірі 14630,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік з кінцевим терміном повернення 20.03.2011 року. Відповідачка умов кредитного договору не виконувала, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 96920,53 грн., яка складається:

- 14630,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 2389,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5530,14 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 69279,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

- 500,00 грн. - штраф /фіксована частина/;

- 4591,45 грн. - штраф /процентна складова/.

До теперішнього часу відповідачка не погасила суму заборгованості, тому позивач просить суд стягнути з відповідачки вищезазначену суму.

Відповідачка позов не визнала, суду пояснила, що при укладенні кредитного договору їй надавали багато документів і вона не памятає, які конкретно документи вона підписувала. Вона вважає, що при укладенні кредитного договору, робітники банку ввели її в оману і вона підписала документи, але грошів та меблі не отримала. На цей час вона визнана потерпілою постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУ МВС України в Луганській області від 03.12.2013 року, у звязку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідачки, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ЦПК України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.03.2008 року між сторонами був укладений договір № ACLARC19010082 згідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 14630,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.03.2011 року.

З накладної № 38 від 20.03.2008 року вбачається, що відповідачка отримала від ПП ОСОБА_2 прихожу «Ефект плюс» вартістю 4800,00 грн., кухонний гарнітур «Діана» вартістю 17500,00 грн. Внизу накладної підписано, що товар отриманий, претензій немає, підпис ОСОБА_1, проти чого відповідачка не заперечує.

Відповідно до меморіального ордеру від 20.03.2008 року позивач перерахував на ПП ОСОБА_2 суму кредиту 13300,00 грн., як оплату ОСОБА_1 згідно рахунку-фактури № 38 від 20.03.2008 року.

У звязку з невиконанням відповідачкою зобовязань за кредитним договором станом на 13.02.2013 року позивачем нарахована заборгованість розмірі 96920,53 грн., яка складається:

- 14630,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 2389,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5530,14 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 69279,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

- 500,00 грн. - штраф /фіксована частина/;

- 4591,45 грн. - штраф /процентна складова/.

Як вбачається зі змісту заяви позичальника, позичальник доручає банку без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 13300 грн. на поточний рахунок № 260040549 в Ф №1 ВАТ «АКБ «Капітал» м. Луганськ МФО 304881, ЗКПО НОМЕР_1 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 38 від 20.03.2008 року у т.ч. ПДВ 2216,67 грн., а також 1330,00 грн. на поточний рахунок № 61114959903005 в ПриватБанк, МФО, ЗКПО з призначенням платежу «Сплата єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором № ACLARC19010082 від 20.03.2008 року».

З вищезазначеної заяви вбачається, що відповідачка ознайомилася та згодна із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), своїм підписом підтверджує факт надання їй повної інформації про умови кредитування, а саме: мету, для якої кредит може бути витрачений, форма його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобовязаннями позичальника; тип відсоткової ставки; суму на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору /перелік усіх витрат, повязаних з одержанням кредиту; його обслуговуванням та поверненням, зокрема; таких як адміністративні витрати на страхування, юридичне оформлення тощо/; термін на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна, якщо оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які позичальник має право і відомості про те, від кого позичальник може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки запропонованих схем кредитування.

Згідно вищезазначеної заяви банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 14630,00 грн. на строк 36 місяців з 20.03.2008 року по 20.03.2011 року включно з умовами оплати за користування кредитом, відсотків у розмірі 1 % на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 263,34 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1330,00 грн. в обмін на зобовязання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені строки.

П 3.2.2 згідно умов договору позичальник зобовязується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п.п.4.1, 4.2 даних Умов та тарифів.

Відповідно до п.5.5 умов надання споживчого кредиту фізичним особам терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Таким чином судом встановлено, що фактично кредитний договір, укладений між сторонами, складається із двох частин, а саме, заяви позичальника /надалі заява/ та умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) надалі умови. При цьому, заява містить підписи сторін та істотні умови договору щодо суми кредиту, строку кредитування, розміру процентної ставки, порядку погашення кредиту із визначенням щомісячного платежу. Також вказана заява містить скріплене підписом відповідачки, посилання на те, що ця заява разом із запропонованим А-Банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір, відповідачка підтверджує, що вся надана інформація є достовірною. Якихось доказів на підтвердження того, що на час укладення договору від відповідачки приховували зміст вказаних умов або перешкоджали у ознайомленні з ними, з боку відповідачки та її представника не надано.

З копії накладної № 38 від 20.03.2008 року на ПП ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 отримала товар прихожу «Ефект плюс» вартістю 4800,00 грн., кухонний гарнітур «Діана» вартістю 17500,00 грн., претензій немає та засвідчила цю накладну своїм підписом. Будь-яких доказів на спростування достовірності вказаного підпису та належності його саме відповідачці, нею суду не надано, тому суд вважає, що її доводи не відповідають фактичним обставинам справи.

З боку відповідачки не надано жодних доказів на підтвердження її доводів з приводу внесення саме банком недостовірних відомостей про місце роботи відповідачки, зазначених у титульному листі аркуші заяви.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачки, що при укладенні договору кредиту вона підписувала якісь документи, але не може сказати конкретно які, можливо вона підписувала кредитний договір та умови до нього, у якості належного та допустимого доказу, оскільки вона не надала ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, а визнання її потерпілою постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУ МВС України в Луганській області від 03.12.2013 року не може бути підставою для визнання укладеного кредитного договору сфальсифікованим, та тим більш за умови відсутності зустрічних позовних вимог про визнання з цих підстав договору недійсним.

Ст.627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивачем нарахована заборгованість розмірі 96920,53 грн., яка складається:

- 14630,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 2389,24 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5530,14 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 500,00 грн. - штраф /фіксована частина/;

- 4591,45 грн. - штраф /процентна складова/.

Виходячи з того, що суду доведений факт невиконання відповідачкою зобовязань за кредитним договором і набуття у звязку з цим у позивача права стягнути заборгованість відсотків, пені, збитків та інших штрафних санкцій, правильність вказаних розрахунків щодо визначення залишку заборгованості за кредитом, відсотками, штрафом та комісією з боку відповідачки та її представника не заперечуються, тому суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Приймаючи остаточне рішення по справі в частині вимог про стягнення пені за прострочення заборгованості по відсоткам та по комісії суд враховує те, що згідно ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання між сторонами по загальному правилу мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та вважає необхідним застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України. За змістом ч. 3 статті 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її не співмірність з розміром основного зобов'язання.

Згідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 року істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Як зазначено вище, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у розмірі 14630,00 грн., та пеня у розмірі 69279,00 грн. що є непропорційно великим порівняно із сумою боргу.

За таких обставин, з урахуванням зазначених вище положень статей Цивільного кодексу України, суд вважає, що сума пені підлягає зменшенню до 15000 грн. в межах суми за кредитним договором, виходячи в засад розумності та справедливості.

На підставі ст.ст. 551, 526, 610, 611, 1054, 1046 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму заборгованості у розмірі 42640,83 грн. та судові витрати у розмірі 426,40 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі скарги через Артемівський районний суд м. Луганська.

Суддя: