Рішення № 36366474, 19.12.2013, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5416/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

19.12.2013 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді Онушканича В.В.

секретаря Танчук М.С.,

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, третя особа: служба у справах дітей Калуської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки, примусове виселення мешканців із житлового будинку та скасування їх реєстрації, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 11.04.2008 року між Банком «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_1 Анатолієвною було укладено кредитний договір № 589pv 19-08, на підставі якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 48 000,00 доларів США в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності з оплатою за процентними ставками, встановленими договором. У звязку із порушенням ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань щодо строків повернення кредитних коштів, рішенням Калуського міськрайонного суду від 22.04.2010 року задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнуто із ОСОБА_1 650 722,64 грн. заборгованості за кредитним договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 589pv 19-08 від 11.04.2008р. між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і позичальником ОСОБА_1 11.04.2008 р. було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 70,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а також скасувати реєстрацію місця проживання та примусово виселити відповідачів, які зареєстровані та проживають у зазначеній квартирі.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій вказав, що позов підтримує, просить суд його задоволити, оскільки у відповідача ОСОБА_1, окрім квартири, відсутнє інше майно, на яке можна було б звернути стягнення. Розгляд справи просить проводити без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не зявилися з невідомих для суду причин, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.

Представник третьої особи служби у справах дітей Калуської міської ради подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення просить врахувати інтереси малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Суд, враховуючи вимоги ст.ст.224-226 ЦПК України, вважає, що справу слід розглянути заочно, у відсутності відповідачів, на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення позову по суті.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов підставним та таким, що підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.04.2008 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 589pv 19-08, на підставі якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 48 000,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 13 % річних (а.с. 28-32).

Згідно рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.04.2010 року (а.с.12, 35-37) у звязку із невиконанням позичальником ОСОБА_1 зобовязання щодо повернення суми боргу, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в солідарному порядку стягнуто на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 650 722, 64 грн. заборгованості за кредитним договором № 589pv 19-08 від 11.04.2008 року.

Як вбачається із договору іпотеки від 11.04.2008 року (а.с. 6-9) в забезпечення умов кредитного договору № 589pv 19-08 від 11.04.2008 р. ОСОБА_1 передала в іпотеку трикімнатну квартиру, загальною площею 70,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на Договору купівлі-продажу, посвідченого 11.04.2008 р. приватним нотаріусом ОСОБА_8 Калуського міського нотаріального округу по реєстру № 1000, зареєстрованим в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації, номер запису 3214/38 в книзі 100, реєстраційний номер 3942495.

Іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем, тобто ОСОБА_1, кредитного договору одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця (п.3.4, 3.6 договору іпотеки).

У постанові пленуму Верховного Суду України від 04 вересня 2013 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа № 6-63 цс 13), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність із цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке не виконане, не може бути перешкодою для звернення стягнення на майно, передане в іпотеку з метою забезпечення виконання зобовязання позичальника за кредитним договором.

Дане положення закріплено і в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до якого задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За вищенаведених обставин, враховуючи, що на даний час рішення Калуського міськрайсуду від 22.04.2010 р. невиконане, іншого майна, на яке можна було б звернути стягнення в рамках виконавчого провадження у відповідача ОСОБА_1 немає (а.с.131-132), суд вважає позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підставним та таким, що підлягає до задоволення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України Про іпотеку, ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має право задовольнити свою вимогу в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ст. 39 Закону України Про іпотеку передбачено, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки суд в рішенні вказує спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Разом із тим, суд вважає, що позовна вимога щодо виселення та скасування реєстрації місця проживання відповідачів не підлягає задоволенню, як подана передчасно та не підтверджена в судовому засіданні. А саме, як встановлено п. 43 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України Про іпотеку виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Позивачем подано копію листів з вимогою до відповідачів про звільнення протягом одного місяця з дня отримання вимоги квартири за адресою м. Калуш, вул.Малицької, 7/38 (а.с. 13-17), разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості, які свідчили б про отримання відповідачами зазначеної письмової вимоги іпотекодержателя із вимогою про звільнення житлового приміщення.

Окрім того, як вбачається з довідки КП ЖЕО №1від 21.06.2012 р. у квартирі за адресою м. Калуш, вул. Малицької,7/38, зареєстрований і проживає малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

За ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" встановлено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав та інтересів дітей. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За змістом зазначеної правової норми поняття «зняття з реєстрації» нерозривно пов'язане з поняттям «житлові права» (право власності на житлове приміщення, право користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право на таке користування, виселення із займаного приміщення, тощо).

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм житловим приміщенням, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши одночасно одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення, про позбавлення права користування житловим приміщенням та інше, оскільки відповідно до ст. 16 ЦК України заявлення вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливе лише під час вирішення спору про право.

За таких обставин, враховуючи, що позовна вимога про скасування реєстрації місця проживання відповідачів є похідною, тому оскільки не підлягає задоволенню вимога про виселення відповідачів, то і вимога про скасування реєстрації їх місця проживання безпідставна.

В силу вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підставі наведеного ст.ст. 526, 527, 530, 572, 589, 590, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 38, 39 ЗУ "Про іпотеку", ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" та керуючись ст.ст. 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 589 pv 19-08 від 11.04.2008 року в розмірі 650 722 (шістсот пятдесят тисяч сімсот двадцять дві) гривні 64 копійки звернути стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру №38, загальною площею 70,3 кв.м., що знаходиться за адресою вул.Малицької,7, м. Калуш, Івано-Франківська область, шляхом його продажу з публічних торгів із початковою ціною, встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Решту коштів від реалізації повернути ОСОБА_1.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 3441,00 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий