Справа №345/5741/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
13.12.2013 рокум.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Боднар Н.Ю.,
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору кредиту,
ВСТАНОВИВ :
ПАТ КБ Приватбанк звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.12.2006 року ПАТ КБ Приватбанк відповідно до договору № ІFІ0RX06500301 надав відповідачу кредит у розмірі 2473,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.12.2007 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач прийняті на себе за договором кредиту зобовязання щодо своєчасного його погашення не виконував, допустив виникнення заборгованості і станом на 26.09.2013 року вона становить 26106,93 грн., яка складається з наступного: 2107,85 грн. заборгованість за кредитом; 10107,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 296,88 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 11875,77 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 500 грн. штрафу фіксованої частини та 1219,38 грн. штрафу процентної складової. Тому, просить стягнути з відповідача загальну суму боргу за договором кредиту в розмірі 26 106,93 грн. та також понесені судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_3 надав заяву в судове засідання про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити у повному обсязі та зазначив , що у відповідності до ЗУ «Про захист прав споживачів» вказано , що кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, проте зазначений закон не містить положень, якими передбачено застосування позовної давності незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Тобто, кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, лише в тому випадку, якщо сторона під час розгляду справи заявила клопотання про застосування строку позовної давності.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.29). Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено що, 05.12.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № ІFІ0RX06500301 відповідно до якого останньому був наданий кредит в розмірі 2473,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на суму залишку заборгованості за кредитом на термін до 10.12.2007 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві та ознайомився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (а.с.6-7, 8-15).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № ІFІ0RX06500301 відповідач свої зобовязання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості по кредиту і станом на 26.09.2013 року вона становить 26106,93 грн., яка складається з наступного: 2107,85 грн. заборгованість за кредитом; 10107,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 296,88 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 11875,77 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 500 грн. штрафу фіксованої частини та 1219,38 грн. штрафу процентної складової (а.с.4-5).
У відповідності до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» позивачем встановлено , а відповідачем визнано , що термін позовної давності по вимогам по стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним Договором, встановлюється сторонам тривалістю 5 років.
У відповідності до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 визначено, що враховуючи положення п.7 ч. 11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у справах щодо споживчого кредитування забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв»язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви від сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо), положення п. 7 ч. 11 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовується і до додаткових вимог банку. Аналогічну позицію також роз»яснено листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №10-70/0/4-13 від 16.01.2013 року.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд вважає, оскільки, договір на отримання споживчого кредиту між сторонами був укладений 05.12.2006 року, а ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом про стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором звернувся до суду тільки 18.10.2013 року, то ними пропущено термін позовної давності.
За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за дослідженим споживчим кредитним договором подана з пропущенням терміну позовної давності, встановленої сторонами договору, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530,1054 ЦК України, ст. 11 ч. 11 п. 7 ЗУ «Про захист прав споживачів» , Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, ст.ст. 209, 213-215, 224-226 ЦПК України,
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення , апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
ГОЛОВУЮЧА СУДДЯ :
Судове рішення № 36366464, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 13.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 345/5741/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: