Постанова № 36360608, 24.12.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/9782/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Мар'єнко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД» до Дніпропетровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та нечинним, зобов’язання вчинити певні дії –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом та просив:

- поновити строк на визнання бездіяльності відповідача протиправною

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради у період з 19.11.2012 року по 27.02.2013 року щодо не розгляду на найближчому пленарному засіданні питання стосовно надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул. Артільній у районі буд. №10

- визнати протиправним та не чинним в повному обсязі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.02.2013р. №135/32 «Про відмову ТОВ «ЮКОН-СТАТУС ЛТД», код ЄДРПОУ 33248776 у передачі земельних ділянок по вул.Артільній у районі буд. №10 (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів.»

- зобов’язати Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) повторно розглянути питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок, площею 0,2692 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0167), площею 0,2088 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0168), площею 0,3721 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0169), по вул. Артільній у районі буд. №10 (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів та прийняти рішення з врахуванням обставин, встановлених чинними рішеннями судів – постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №2а-5522/11 від 14.11.2011 року та Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року по справі №20/41-10.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2011 року по справі №2а-5522/11 визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо не вирішення питання щодо надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул.Артільній у районі буд. №10 та зобов’язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути питання стосовно надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул. Артільній у районі буд. №10».

Вищезазначена постанова суду набрала законної сили 25.11.2011р., добровільно виконана не була, а примусового виконувалась через відділ примусового виконання рішень відділу ДВС головного управління юстиції в Дніпропетровській області.

Постановою державного виконавця від 02.11.2012 року відкрито виконавче провадження та зобов’язано відповідача виконати судове рішення добровільно у семиденний термін з моменту отримання постанови. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення постанова державного виконавця отримана міською радою 19.11.2012р., але добровільно до 26.11.2012р. рішення суду виконано не було.

13.06.2013 року позивач отримав від відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області лист від 11.06.2013р. №23/141372 з якого стало відомо, що відповідач 27.02.2013 року прийняв на виконання вимог виконавчого документа рішення, але копії самого рішення до ДВС не надав.

Після неодноразових звернень до відповідача позивач отримав лист виконавчого комітету міськради №8/10-1680 від 09.07.2013 року з доданою копією рішення Дніпропетровської міської ради від 27.02.2013р. №135/32 яким вирішено відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкон Статус ЛТД», код ЄДРПОУ 33248776, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок, площею 0,2692 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0167), площею 0,2088 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0168), площею 0,3721 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0169), по вул. Артільній у районі буд. №10 (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів, внаслідок невідповідності вимогам абзацу 3 частини 1 ст. 123 Земельного кодексу України,ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську затвердженого рішенням міської ради від 30.01.2013 №34/31».

Позивач вважає Рішення від 27.02.2013р. №135/32 незаконним, протиправним, необґрунтованим, таким, що грубо порушує права та інтереси позивача, Конституцію та Закони України.

Відповідно до ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України: підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів.

Позивачу «Юкон Статус ЛТД» відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок внаслідок невідповідності вимогам абзацу 3 частини 1 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську затвердженого рішенням міської ради від 30.01.2013 №34/31.»

Позивач вважає таке обґрунтування відповідачем свого Рішення безпідставним, неправомірним та незаконним.

В оспорюваному Рішенні відповідач зазначає, що воно прийняте у виконання постанови державного виконавця, відповідно у виконання постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №2а-5522/11 від 14 листопада 2011 року. Цим рішенням суду визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язано вчинити певні дії. Рішення суду обґрунтовано певними доказами – фактичними даними, на підставі яких суд встановив наявність обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, а саме рішенням суду встановлено певні фактичні обставини.

Так, Рішенням Дніпропетровської міської ради №189/26 від 20.04.05 ТОВ «Юкон Статус ЛТД» погоджено місце розташування та надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул. Артільній у районі буд. №10.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року по справі №20/41-10 визначено розмір внеску в редакції Товариства, а саме в розмірі 524737,1 грн. Зазначена Постанова залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 23 грудня 2010 року.

У відповідності до листа Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення міської ради від 27 квітня 2011 року №Д-3 Товариством до земельного управління Дніпропетровської міської ради надано проект землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки по вул. Артільній у районі будинку №10, погоджений у встановленому порядку, та такий, що містить у повному обсязі усі висновки та погодження відповідних служб міста. Однак Товариство мало надати оновлений висновок управління економіки щодо коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська. Оновлений висновок не надано. Крім того роз’яснено що у відповідності з вимогами ст. 124 Земельного кодексу України, тобто набуття права оренди земельної ділянки вільної від забудови, що перебуває у державній або комунальній власності, необхідно здійснювати виключно на аукціоні.

З огляду на фактичні обставини, встановлені чинними судовими рішеннями, вбачається, що поданий позивачем відповідачу проект землеустрою відповідає вимогам порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки і станом на 27.04.2011 року є в повному обсязі, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно, з урахуванням фактичних обставин, встановлених судом, на думку позивача і необхідно було відповідачу вирішувати питання щодо передачі позивачу в користування земельної ділянки.

Позивач також вважає, що відповідачем повинні були враховані фактичні обставини, встановлені судовим рішенням щодо наступного: 1) Товариством до земельного управління Дніпропетровської міської ради надано проект землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки, який погоджений у встановленому порядку, та такий, що містить у повному обсязі усі висновки та погодження відповідних служб міста; 2) оновлений висновок управління економіки щодо коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська надавати не було потреби, бо чинним рішенням суду - Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року по справі №20/41-10 визначено розмір внеску.

Згідно ч.4. ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідач, в порушення вищезазначених норм Конституції, виконав рішення суду формально, бо не врахував фактичні обставини, встановлені чинним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Виходячи з системного аналізу текстів судового рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі 2а-5522/11 від 14.11.2011 року та оспорюваного Рішення Дніпропетровської міської ради від 27.02.2013р., яке прийняте, у його виконання, на думку позивача вбачається, що відповідач формально виконав рішення суду – розглянув питання стосовно передачі в оренду земельної ділянки, але по суті його не виконав - бо відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок з не законних підстав.

Своє рішення відповідач обґрунтував невідповідністю проекту землеустрою вимогам абзацу 3 частини 1 ст. 123 Земельного кодексу України,ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську затвердженого рішенням міської ради від 30.01.2013 №34/31.»

При цьому відповідач під час ухвалення рішення не застосував фактичних обставин, встановлених чинним рішенням суду щодо того, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вже погоджений у встановленому порядку, та є таким, що містить у повному обсязі усі висновки та погодження відповідних служб міста; та щодо того, що Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року по справі №20/41-10 вже визначено розмір внеску на розвиток інфраструктури міста.

На думку позивача, відповідач, розглядаючи заяву та проект землеустрою, повинен був приймати своє рішення з обов’язковим врахуванням вищезазначених фактичних обставин, встановлених судом у судовому рішенні в адміністративній справі.

Відповідно до приписів ч. 1 статті 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З огляду на вищезазначене, враховуючи фактичні обставини, встановлені судовим рішеннями в адміністративній справі та в господарській справі, позивач вважає безпідставним, необґрунтованим та протиправним оспорюване Рішення відповідача.

Відповідач, будучи органом місцевого самоврядування, повинен був чітко виконувати рішення суду та законодавство по наданню позивачу в користування землі, але, як вбачається, повторно навмисно допустив протиправну довготривалу бездіяльність в частині не своєчасного розгляду питання передачі в оренду земельної ділянки навіть вже після ухвалення та набрання законної сили рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.11.2011 року.

Спочатку відповідач не вчиняв в цьому напрямку будь-яких дій в добровільному порядку, починаючи з 25.11.2011 року - дати набрання рішенням суду від 14.11.2011р. законної сили, а потім з 19.11.2012 року, після отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, якою його було зобов’язано виконати рішення суду примусово державною виконавчою службою у семиденний термін, тобто до 26.11.2012р.

Згідно статті 20 Регламенту Дніпропетровської ради, затвердженого Рішенням Дніпропетровської міської ради VI скликання від 24.11.10 №2/2 - Сесія міської ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідач протиправно не виконав рішення суду в частині розгляду на найближчому пленарному засіданні питання стосовно передачі в оренду ТОВ «Юкон Статус ЛТД» земельної ділянки. Враховуючи, що пленарні засідання міськради скликаються з питань відведення земельних ділянок не рідше ніж один раз на місяць, судове рішення не було виконано відповідачем:- ані добровільно, протягом 16 місяців з 25.11.2011 року – дати набрання законної сили рішенням суду від 14.11.2011р.; - ані з 19.11.2012 року – дати отримання постанови державного виконавця з вимогою примусово виконати рішення суду у 7 денний строк, тобто на пленарних засіданнях які відбулися: 05.12.2012 року (29 сесія), 26.12.2012 року (30 сесія), 30.01.2013 року (31 сесія), що є доказом протиправної бездіяльності, невиконанням чинного судового рішення з боку відповідача.

Як вбачається з огляду на вищезазначене, з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження стосовно міськради (19.11.2012р.) відповідач провів 3 пленарні засідання - 05.12.2012 року (29 сесія), 26.12.2012 року (30 сесія), 30.01.2013 року (31 сесія), на яких міг виконати вимоги рішення суду та державного виконавця - серед інших питань, міг розглянути питання передачі в оренду позивачу права земельних ділянок, але протиправно цього не зробив.

На думку відповідача, проект землеустрою не відповідає вимогам абзацу 3 частини 1 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську затвердженого рішенням міської ради від 30.01.2013 №34/31.»

Але згідно п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» набув чинності лише 01.01.2013 року, тобто через 13 місяців після набуття судовим рішенням законної сили та через та через усі пленарні засідання у 2012 році, у тому числі 2 пленарних засідання міськради після отримання постанови державного в виконавця - 05.12.2012 року (29 сесія), 26.12.2012 року (30 сесія), а Порядок оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську затверджено рішенням міської ради від 30.01.2013 №34/31, тобто через 14 місяців після набуття судовим рішенням законної сили та через 3 пленарних засідання міськради після отримання постанови державного виконавця - 05.12.2012 року (29 сесія), 26.12.2012 року (30 сесія), 30.01.2013 року (31 сесія). А з урахуванням протиправної довготривалої бездіяльності відповідача в частині не розгляду питання стосовно надання позивачу у користування земельної ділянки, відповідно, ці норми прийняті значно пізніше надання позивачем пакету необхідних документів, а від так не повинні були застосовуватись відповідачем до документів позивача.

Тобто, якби відповідач належним чином (добровільно, у відповідності до вимог Конституції України, або навіть у встановлені державним виконавцем терміни – до 26.11.2012р.) виконав чинне рішення суду і розглянув питання щодо поновлення позивачу права користування земельною ділянкою на найближчому пленарному засіданні – у відповідача не існувало б навіть формальних підстав для відмови у поновленні позивачу прав користування землею. Хоча навіть за наявності таких формальних підстав відповідач, з урахуванням фактичних обставин, встановлених чинним судовим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2011р., не мав законних підстав відмовляти позивачу в затвердженні документації та у поновленні права користування землею.

На підставі викладених обставин позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність на підставі наявних матеріалів справи, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим провести розгляд і вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб’єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно закону.

За змістом ч. ч. 1, 6 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені особи.

Згідно статті 116 Земельного Кодексу України підставами набуття права на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації.

В силу ч.ч.1, 2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Законом України «Про оренду землі» передбачено, що органи державної влади та інші суб’єкти земельних правовідносин повинні діяти в межах норм, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтями 142-145 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2011 року по справі № 2а-5522/11 визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо не вирішення питання щодо надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул. Артільній у районі буд. №10 та зобов’язано Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути питання стосовно надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул. Артільній у районі буд. №10».

Цим рішенням суду встановлено фактичні обставини щодо того, що Товариством до земельного управління Дніпропетровської міської ради надано проект землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки, який погоджений у встановленому порядку, та такий, що містить у повному обсязі усі висновки та погодження відповідних служб міста; - оновлений висновок управління економіки щодо коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська надавати не було потреби, бо чинним рішенням суду - Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року по справі №20/41-10 визначено розмір внеску.

Згідно ч. 4. ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Разом з тим, відповідач ухвалюючи оспорюване Рішення, не врахував обов’язкові для виконання ним рішення судів та не застосував встановлені цим судовими рішенням фактичні обставини щодо того, що:- Товариством до земельного управління Дніпропетровської міської ради надано проект землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки, який погоджений у встановленому порядку, та такий, що містить у повному обсязі усі висновки та погодження відповідних служб міста; - оновлений висновок управління економіки щодо коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська надавати не було потреби, бо чинним рішенням суду - Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року по справі №20/41-10 визначено розмір внеску.

Суд, на підставі висновків Постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2011 року по справі № 2а-5522/11, доходить висновку про те, що є необґрунтованим посилання відповідача на ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та абзац 3 частини 1 ст. 123 Земельного кодексу України як на підставу обґрунтування свого рішення. Відповідач не зазначив у своєму рішенні чим саме не відповідає проект землеустрою наданий позивачем цим вимогам та не надав належних доказів.

Щодо норм п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то вони набули чинності 01.01.2013 року, тобто значно пізніш, ніж набуло законної сили судове рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.11.2011р. (25.11.2011р.), а саме через 13 місяців після набуття судовим рішенням законної сили та через усі пленарні засідання у 2012 році, у тому числі 2 пленарних засідання міськради після отримання відповідачем постанови державного в виконавця - 05.12.2012 року (29 сесія), 26.12.2012 року (30 сесія), а Порядок оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м.Дніпропетровську затверджено рішенням міської ради від 30.01.2013 №34/31, тобто через 14 місяців після набуття судовим рішенням законної сили та через 3 пленарних засідання міськради після отримання відповідачем постанови державного виконавця - 05.12.2012 року (29 сесія), 26.12.2012 року (30 сесія), 30.01.2013 року (31 сесія).

В зв’язку з чим, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача у період з 19.11.2012 року по 27.02.2013 року щодо не розгляду на найближчому пленарному засіданні питання стосовно надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки.

З урахуванням необґрунтованої бездіяльності відповідача починаючи з 19 листопада 2012 року в частині невиконання рішення суду щодо не розгляду на найближчому пленарному засіданні питання стосовно надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул. Артільній у районі буд. №10 є також безпідставним застосування відповідачем до виниклих правовідносин норм п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки у м. Дніпропетровську, затвердженого рішенням міської ради від 30.01.2013 №34/31.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що правові норми, на які відповідач посилається, як на правову підставу у відмові у поновленні позивачу права користування земельною ділянкою прийняті та набули чинності значно пізніше надання позивачем відповідачу повного пакету необхідних документів для поновлення права користування земельною ділянкою, а відтак, та у зв’язку з визнанням Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2011 року по справі № 2а-5522/11 бездіяльності відповідача протиправною, не повинні були застосовуватись відповідачем під час вирішення питання щодо виділення землі. Відповідач, у зв’язку з визнанням його бездіяльності протиправною, повинен застосовувати законодавство, чинне на час надання позивачем проекту землеустрою для затвердження.

Частиною 9 статті 123 Земельного Кодексу України передбачено, що відмова органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно пункту 2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем ніяких доказів, які б підтверджували законність тривалого не виконання рішення суду та правомірність свого рішення від 27.02.2013р. №135/32 суду надано не було.

Статтею 162 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи: при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юкон Статус ЛТД» є цілком обґрунтованими, законними, в повному обсязі доведеними, внаслідок чого позовну заяву ТОВ «Юкон Статус ЛТД» необхідно задовольнити.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає за необхідне на підставі ст. 94 КАС України стягнути з місцевого бюджету на користь позивача сплачене державне мито в сумі 103 грн. 23 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 6-11, 18, 19, 23, 69, 71, 94, 158-162 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН-СТАТУС ЛТД», (код ЄДРПОУ 33248776) до Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправною бездіяльності, протиправним та нечинним рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «ЮКОН-СТАТУС ЛТД» (код ЄДРПОУ 33248776) строк на подання адміністративного позову в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради у період з 19.11.2012 року по 27.02.2013 року щодо не розгляду на найближчому пленарному засіданні питання стосовно надання ТОВ «Юкон Статус ЛТД» у користування земельної ділянки для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів по вул. Артільній у районі буд. №10.

Визнати протиправним та не чинним в повному обсязі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.02.2013р. №135/32 «Про відмову ТОВ «ЮКОН-СТАТУС ЛТД», код ЄДРПОУ 33248776, у передачі земельних ділянок по вул.. Артільній у районі буд. №10 (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів.»

Зобов’язати Дніпропетровську міську раду на найближчому пленарному засіданні (сесії) розглянути питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі земельних ділянок, площею 0,2692 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0167), площею 0,2088 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0168), площею 0,3721 га (кадастровий номер 1210100000:01:009:0169), по вул. Артільній у районі буд. №10 (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду для розташування комплексу з передпродажної підготовки та обслуговування автомобілів та прийняти рішення з врахуванням обставин, встановлених чинними рішеннями судів – постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі №2а-5522/11 від 14.11.2011 року та Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року по справі №20/41-10.

Стягнути з місцевого бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН-СТАТУС ЛТД» (код ЄДРПОУ 33248776) 103 грн. 23 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В.Шевцова