Рішення № 36360487, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21715/13 18.12.13

За позовомАварійно-рятувальний загін спеціального призначення У ДСНС України у Полтавській області ДоТовариство з обмеженою відповідальністю " Голден Деррік" Пропро стягнення 97506,06 грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Вишня О.А. за дов. № 1 від 18.09.2013 року до 18.11.2015року.

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення У ДСНС України у Полтавській області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Голден Деррік" про стягнення 97506,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/21715/13, розгляд справи призначено на 04.12.2013 року.

04.12.2013 року через канцелярію Господарського суду України від позивача надійшли документи по справі.

04.12.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року розгляд справи відкладено на 18.12.2013 року.

18.12.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що позивачу та відповідачу ухвали суду направлялись на юридичну адресу та неявка представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судовому засіданні складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.12.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління ДСНС України у Полтавській області є підрозділом територіального підпорядкування із статусом державної аварійно-рятувальної служби, на який покладено функції держави у сфері захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру, ліквідації їх наслідків.

Відповідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року N 1102, Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління ДСНС України у Полтавській області надає в установленому порядку на платній основі додаткові платні послуги, що не суперечать та не заважають основній діяльності.

03.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (Замовник) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління МНС в Полтавській області (Виконавець) укладено Договір №75 на надання послуг (Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, його предметом є виконання робіт, що потребують застосування спеціального аварійно-рятувального оснащення і відповідної кваліфікації виконавців та виконання завдань по доставці вантажів та спеціалістів відповідно до угоди, що пов'язані з наданням послуг автомобільної та інженерної техніки.

Згідно п. 3.1.1 договору, виконавець зобов'язується надавати автотранспортні, технічні та інші послуги згідно письмових заявок (листів) замовника.

Згідно позовної заяви позивач зазначає, що належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання.

До матеріалів справи долучено приймально-здавальні Акти № 3984-21 від 13.01.2012р., №4001-21 від 24.01.2012р., №4008-21 від 31.01.2012р., 4018-21 від 16.02.2012р., №4024-21 від 23.02.2012р., №4045-21 від 05.03.2012р., №4068-21 від 21.03.2012р., №4106-21 від 11.04.2012р., №4109-21 від 20.04.2012р., №4130-21 від 27.04.2012р., № 4136-21 від 07.05.2012р., №4149-21 від 16.05.2012р., № 4175-21 від 21.05.12р., №4198-21 від 01.06.2012р., № 4233-21 від 22.06.12р., №4251-21 від 05.07.2012р., №4256-21 від 09.07.12р., ТТН №981965 від 07.07.2012р. та ТТН №981966 від 10.07.12, Акти №4282-21 від 25.07.2012р., №4337-21 від 28.08.2012р., №4344-21 від 03.09.12р., № 4361-21 від 30.19.09.2012р., №4369-21 від 21.09.2012р.,№ 4383-21 від 27.09.2012р., №4395-21 від 03.10.2012р., №4401-21 від 09.10.2012р., №4408-21 від 15.10.2012р., №4411-21 від 16.10.2012р., №4435-21 від 26.10.2012р., №4445-21 від 05.11.2012р., №4464-21 від 14.11.2012р., №4492-21 від 23.11.2012р., №4511-21 від 04.12.2012р., №4523-21 від 11.12.2012р., № 4541-21 від 19.12.2012р., №4577-21 від 01.02.2013р., № 4653-21 від 19.03.2013р., №4690-21 від 04.04.2013р., №4692-21 від 05.04.2013р., №4708-21 від 18.04.2013р., №4726-21 від 30.04.2013р., №4756-21 від 23.05.2013р., №4791-21 від 06.06.2013р., №4800-21 від 14.06.2013р., №4813-21 від 21.06.2013р., №4826-21 від 01.07.2013р., №4834-21 від 04.07.2013р., №4839-21 від 09.07.2013р., копії товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, банківські виписки.

Відповідно п.п. 2.1, 2.2 договору, вартість послуг визначається калькуляцією, у разі зміни вартості наданих виконавцем послуг, замовник провадить оплату відповідно до додатково наданих розрахунків, на протязі 5 банківських днів після надання рахунків.

Згідно п. 3.2.1 договору замовник зобов'язується своєчасно розрахуватися за надані послуги згідно калькуляцій приймально-здавальних актів, товарно-транспортних накладних та інших документів, що засвідчують надання відповідних послуг.

Відповідач провів оплату за отримані по договору послуги частково, згідно банківських виписок: від 03.03.2012 р. на суму 95392,92 грн.; від 09.10.2012р. на суму 1546,33 грн.; від 13.11.2012р. на суму 1761,21 грн., від 29.11.2012р. на суму 17261 грн.; від 25.03.2013р. на суму 20000,00 грн.; від 01.07.2013р. на суму 6350,35 грн. Всього на загальну суму 142311,97 грн.

Позивачем направлялась претензія №5 від 23.01.2013 року на адресу ТОВ «Голден Деррік», про сплату заборгованості.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що позивачем було надано послуги за договором, але відповідач зазначені послуги оплатив частково, сума боргу становить 80483, 09 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 80483, 09 грн. за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 2877, 33 грн. 3 % річних, 8511, 82 грн. - пені, згідно п. 7.2 договору, 5633, 82 грн. - штрафу, відповідно ст.. 237 ГК України.

Відповідно п. 7.2 договору, в разі виникнення заборгованості перед виконавцем, замовник гарантує погашення заборгованості, яка виникла впродовж 3-х днів та виплату виконавцю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної на момент виникнення заборгованості , за кожний день прострочки платежу.

Відповідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно абзацу три частини другої статті 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010 N 42/563; від 20.12.2010 N 06/113-38).

Відповідно п. 2 Листа Вищого господарський суду від 13.07.2012, № 01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 N 06/5026/1052/2011).

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в цій частині частково, а саме стягненню підлягають 8497, 84 грн. - пені, 5633, 82 грн. - штрафу, 2877, 33 грн. - 3% річних.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (04123, м. Київ, вул. Западинська, буд. 13-А, ідентифікаційний код 35251246) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (36007, Полтавська обл., м. Полтава, вул. М. Бірюзова, будинок 53, ідентифікаційний код 08804689) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму боргу - 80483, 09 грн. (вісімдесят тисяч чотириста вісімдесят три грн. 09 коп.), 8497, 84 грн. (вісім тисяч чотириста дев'яносто сім грн. 84 коп.) - пені, 5633, 82 грн. (п'ять тисяч шістсот тридцять три грн. 82 коп.) - штрафу, 2877, 33 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят сім грн. 33 коп.) - 3% річних, 1949, 84 грн. (одну тисячу дев'ятсот сорок дев'ять грн. 84 коп.) - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 23.12.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська