Ухвала суду № 36360108, 12.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Київ К/9991/90597/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сталь»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011

у справі № 2а/1570/20/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сталь»доБерезівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеській областіпровизнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкційВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сталь» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Арсенал-Сталь») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеській області (далі по тексту - відповідач, Березівська МДПІ) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011, в позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що Березівською МДПІ проведено перевірку ТОВ «Арсенал-Сталь» з питань дотримання вимог діючого законодавства за період з 23.10.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 24.09.2010 № 111/23-00/35344377, яким встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

На підставі акту перевірки відповідачем 30.09.2010 було прийнято рішення № 0000822320, яким до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 230000,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Одеській області, за результатом розгляду якої ДПА в Одеській області було прийнято рішення від 18.11.2010 № 42100/10/25-0007, яким було скасовано рішення Березовської МДПІ від 30.09.2010 № 0000822320 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 115000,00 грн., в іншій частині рішення було залишено без змін.

У зв'язку з вказаним рішенням Березівською МДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.11.2010 № 0001012320, яким до ТОВ «Арсенал-Сталь» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 115000,00 грн.

За результатами розгляду скарги, поданої позивачем до ДПА України, було прийнято рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 16.12.2010 № 13731/6/25-0415, яким залишено без змін рішення Березівської МДПІ від 30.09.2010 № 0000822320 про сплату застосованої до ТОВ «Арсенал-Сталь» штрафної (фінансової) санкції, з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 18.11.2010 № 42100/10/250007, прийнятого за розглядом скарги, та скасовано рішення Березівської МДПІ від 18.11.2010 № 0001012320 про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до квитанції від 23.04.2009 № 215 на рахунок ТОВ «Арсенал-сталь» було проведено валютування від платника ТОВ «Арсенал-сталь» у сумі 20700,00 грн., призначення платежу внесок до статутного фонду від Федорова В.Ф.

Згідно квитанції від 23.04.2009 № 217 на рахунок ТОВ «Арсенал-сталь» було проведено валютування від платника ТОВ «Арсенал-сталь» у сумі 2300,00 грн., призначення платежу внесок до статутного фонду від Федорова Е.В.

Відповідно до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління національного банку України від 14.08.2003 № 337, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за № 768/8089 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10 ), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

Зазначеною Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку 14 до цієї Інструкції. Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою. Додаткові реквізити можуть бути дописані в касовому документі від руки ручкою.

У додатку 14 до вказаної Інструкції, зокрема, визначено, що у графі «платник»зазначається назва юридичної особи та прізвище, ім'я, по батькові особи, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи, що здійснює переказ готівки. Якщо переказ готівки здійснює фізична особа, то зазначається її прізвище, ім'я та по батькові (ідентифікаційний або реєстраційний номер, номер особового рахунку). У разі здійснення операцій з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000,00 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, у касових документах мають зазначатися реквізити, передбачені в п. 5 гл. 1 розд. III цієї Інструкції. У прибутковому, видатковому та прибутково-видатковому касових ордерах зазначається прізвище, ім'я, по батькові працівника банку. При оформленні прибутково-видаткового касового ордера на загальну суму здійснених касових операцій цей реквізит не заповнюється.

Таким чином, належним та допустимим доказом внесення до банку вищенаведеної суми готівкових коштів саме засновниками підприємства є виключно прибутковий банківський документ в якому в якості клієнтів повинні бути зазначені саме такі засновники, а не підприємство.

Як вбачається з матеріалів справи таких документів взагалі не існує.

Колегія суддів також приймає до уваги те, що відповідач довів здійснення вищенаведеного платежу саме підприємством, а не його засновниками належними та допустимими доказами, а саме актом перевірки, вищенаведеними банківськими квитанціями та тощо.

Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги лист банка про внесення вищенаведених сум саме засновниками підприємства, так як він суперечить вищенаведеним належним та допустимим доказам наявним в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 2.2 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підпунктом 1.2 п. 1 Положення закріплено, що готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Внески до статутного капіталу, виходячи зі змісту зазначеної норми права, відносяться до позареалізаційних надходжень, тобто, також відносяться до готівкової виручки.

Цією же нормою надано визначення готівкових розрахунків - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 144 Цивільного кодексу України до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Внески до статутного капіталу у грошовому вигляді можуть вноситися учасниками або шляхом їх безпосереднього внесення до рахунку підприємства у банківській установі, або через касу підприємства з урахуванням вимог, встановлених чинним законодавством для проведення готівкових розрахунків.

Порядок оформлення касових операцій визначений п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, який, зокрема, передбачає, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Таким чином, уся готівка, що надходить до каси підприємства повинна бути оприбуткована, що в свою чергу підтверджується виключно вищенаведеними документами.

Як вбачається з матеріалів справи документів про оприбуткування вищенаведених сум позивачем взагалі не мається.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач отримав до каси підприємства вищенаведену суму готівкових коштів від засновників та без їх оприбуткування вніс на свій банківський рахунок чим порушив п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Сталь» відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров