Ухвала суду № 36359944, 19.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2013 р. м. Київ К/800/33890/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Екосервіс» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року

у справі № 2а/1770/4900/2012

за позовом Комунального підприємства «Екосервіс»

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської

області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Комунальне підприємство «Екосервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19. липня 2012 року № 1001401540 та № 1001411540.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2013року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Екосервіс» залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року - без змін.

Комунальне підприємство «Екосервіс» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 квітня 2011 року податковим органом прийнято рішення № 1 про розстрочення податкового боргу Комунального підприємства «Екосервіс» податку на додану вартість в загальній сумі 212820,64 грн., в тому числі 146804,97 грн. - основний платіж, 57561,77 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штраф), 8453,90 грн. пеня. (а.с.34).

Відповідно до зазначеного рішення 18 квітня 2011 року між Сарненською МДПІ та КП «Екосервіс» укладено договір про розстрочення податкового боргу (а.с. 35-37).

За наслідками проведеної камеральної перевірки податкових декларацій позивача з податку на додану вартість, за наслідками якої складно акт від 11 липня 2012 року №251/15/32404202 (а.с.7-14),яким зафіксовано порушення позивачем термінів сплати суми податку на додану вартість, визначених пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2012 року №1001401540 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 6615,69 грн. та від 19 липня 2012 року №1001411540 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 28640,43 грн. (а.с.19-20).

За змістом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з розрахунків штрафних санкцій до акту перевірки слідує, що податковим органом було застосовано штрафні санкції виключно за період з дати виникнення податкового боргу по дату прийняття рішення про розстрочення податкового боргу з дотриманням приписів статті 126 Податкового кодексу України (а.с.11-14). При цьому, штрафні санкції у період з дати розстрочення податкового боргу до дати сплати податкового боргу відповідачем не нараховувалися.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та юридично правильного висновку про те, що відповідачем податкові повідомлення-рішення від 19. липня 2012 року № 1001401540 та № 1001411540 прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, яка не була ним сплачена до прийняття рішення про розстрочення податкового боргу.

Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Екосервіс» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко