Ухвала суду № 36359862, 05.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Київ К/800/32068/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А. при секретарі Луцак А.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

у справі № 2а-1870/8217/12

за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих

труб»

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної

податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В

Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (правонаступник - Державна податкова інспекція в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року № 0003701510/43889.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі №1870/2а-8217/12 позовні вимоги Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 18 вересня 2012 року № 0003701510/43889.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі № 1870/2а-8217/12 - без змін.

Державна податкова інспекція в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заперечення на касаційну скаргу за, змістом яких проти останньої заперечує з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств згідно з податковим повідомленням-рішенням від 18 вересня 2012 року №0003701510/43889 (сума грошового зобов'язання: за основним платежем - 5068916 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2543458 грн.), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31 серпня 2012 року № 2531/30991664/15-1/352, про порушення позивачем вимог абзаців 4, 5 пункту 153.8 статті 153, пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме платником податку за результатами декларування в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року не враховано обмеження 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами які рахуються станом на 1 січня 2012 року, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5068916 грн.

Пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України визначено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом, емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

У разі, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених вимог Податкового кодексу України, позивач включив від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що відбулись до 1 січня 2012, у витрати (за операціями з цінними паперами) першого кварталу 2012 року у повному обсязі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24 травня 2012 року № 4834-VI (набрав чинності 1 липня 2012 року) внесено зміни до пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України та передбачено лише особливі умови перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування, а саме: у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом на 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі, якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Аналізуючи вказані вище норми, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Зазначені норми встановлюють обмеження лише щодо перенесення спільного від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось станом на 1 січня 2012 року. При цьому, негативний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток, з огляду на те, що це різні за своєю економічною суттю поняття і таке обмеження не може застосовуватись до від'ємного фінансового результату від торгівлі цінними паперами, оскільки до його складу входять витрати на придбання цінних паперів (тобто, вартості нереалізованих цінних паперів).

Лише у разі, якщо доходи від продажу перевищують витрати внаслідок придбання цінних паперів протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами), буде мати місце прибуток від операцій з цінними паперами, який і включається до складу доходів платника та тільки після цього збільшує об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

З урахуванням норм статті 134 Податкового кодексу України, позитивний результат від торгівлі цінними паперами, розрахований згідно з пунктом 153.8 статті 153 цього Кодексу, включається до складу доходів у Декларації. Даний результат, як окремий показник, не може призвести до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, якого стосуються норми пункту 3 підрозділу 4 - «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень Податкового кодексу України.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що від'ємний фінансовий результат від операцій з торгівлі цінними паперами в будь-якому разі не може бути перенесений на витрати в такому ж самому порядку, як від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, так як він є нічим іншим, як витратами на придбання цінних паперів (не проданих на даний час), понесеними в минулих податкових періодах -юридично правильний.

Так, згідно позиції, викладеної в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 12 грудня 2012 року №1160, у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише по 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу, якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 1 січня 2012 року

Таким чином, обмеження щодо врахування збитків застосовується лише до від'ємного значення, яке не містить витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 1 січня 2012 року.

Відповідно, витрати на придбання цінних паперів, які були придбані в попередніх податкових періодах та не реалізовані станом на 1 січня 2012 року, враховуються в рядку «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» Додатку ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток банку в наступних податкових періодах у повному обсязі, що і мало місце в спірному випадку.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог чинного законодавства визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року № 0003701510/43889.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі № 2а-1870/8217/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко