Ухвала суду № 36359816, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/2973/11

№ К/9991/2973/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ЕЛІТ-Україна»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010

у справі № 2а-13880/09/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом ТОВ «ЕЛІТ-Україна»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортне агентство «ШАХ»,

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2010 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000792306/0 від 03.07.2009.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2010 та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ТОВ «ЕЛІТ-Україна» просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2010, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.06.2009 № 349/1-23-06-20454393, про порушення норм підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень-грудень 2008 року на загальну суму 220649,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0000792306/0, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, у сумі 330973,50 грн.(у т.ч. 220649,00 грн. - основний платіж, 110324,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між позивачем та ТОВ «Транспортне агентство «ШАХ»» було укладено договір від 03.02.2008 № ША-1/0108 про надання послуг з перевезення вантажів. На виконання умов договору позивач надав ТОВ «Транспортне агентство «ШАХ»» послуги з перевезення вантажів, а ТОВ «Транспортне агентство «ШАХ»» виписало на адресу позивача податкові накладні, суми ПДВ зазначені в яких позивач включив до складу податкового кредиту.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 (у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті (у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 цього пункту визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість здійснюється лише при настанні законодавчо встановлених випадків відповідно до підпункту 9.6 статті 9 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до п. 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як встановлено під час судового засідання та підтверджено матеріалами справи, 03.03.2008 було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Транспортне агентство «ШАХ»».

Суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, керуючись приписами підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, дійшов юридично правильно висновку, що формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 220649,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних на адресу позивача у період з 03.05.2008 по 31.12.2008 ТОВ «Транспортне агентство «ШАХ»» є неправомірним, з огляду на встановлений під час судового процесу факт анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Транспортне агентство «ШАХ»» з 03.03.2008.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0000792306/0, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 330973,50 грн., з приводу якого виник спір, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм матеріального права, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-Україна» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош