Ухвала суду № 36359203, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/12452/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кривов'яз А.П. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві за участю третьої особи, про зобов"язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2013 р. визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_2 з липня 2011 року, у припиненні з липня 2011 року врахування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року у справі № 10\348 при обчисленні пенсії, у застосуванні з липня 2011 року, при обчисленні пенсії ОСОБА_2 положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «;Про Державний бюджет України на 2012 рік», «;Про Державний бюджет України на 2013 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві продовжувати враховувати з липня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року у справі № 10\348 і продовжувати з липня 2011 року обчислювати пенсію ОСОБА_2 з його грошового забезпечення за останньою перед звільненням штатною посадою, з урахуванням всіх основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії згідно з його грошовим атестатом серії НОМЕР_1. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_2 недоплачену з липня 2011 року суму пенсії.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач наказом начальника ДСТСЗІ СБУ від 13.11.2006 року № 171-ос у відповідності до п. «б» ст..65 та п. «в» ст..66 «Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України» звільнений з військової служби в запас Збройних Сил України за станом здоров»я.

Фінансовим відділом Управління Служби безпеки України у м. Києві здійснено обчислення та призначено пенсію за останні 24 календарних місяці перед звільненням та без урахування щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, яку він отримував під час проходження служби.

На звернення до Управління безпеки України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Пенсійного фонду України щодо перерахунку розміру пенсії позивач отримав відмову.

Не погодившись з такими діями ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду в зв'язку з чим постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позов ОСОБА_2 задоволено частково та визнано протиправними дії Управління служби безпеки України у м. Києві щодо нарахування пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ без урахування розміру грошового забезпечення за посадою, в тому числі отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано відповідача провести, починаючи з 15.11.2006 року , перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановлених особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і були залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_2 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 15.11.2006 року до дати здійснення перерахунку.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Законом України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в частині третій слова «за останньою штатною посадою перед звільненням» виключено та доповнено словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміну ч. 3 статті 43 зазначеного Закону визнано неконституційною.

Згідно з п.п. 5, 6, 7 зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, дія ч. 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 28 грудня 2007 року втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 22 травня 2008 року, а тому на час звільнення позивача з військової служби підлягали застосуванню норми статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції Закону від 04 квітня 2006 року.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.