Ухвала суду № 36359166, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14149/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000273910 №0000353910 від 02.07.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.07.2013 №0000273910, №0000353910 прийняті Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач вказує на порушення судом першої інстанції, при винесенні рішення, вимог матеріального та процесуального права, а саме: судом не вірно застосовано норми п. 2.6, п. 2.11 гл. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637; п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. ст. 69, 79, 86, 159 КАС України.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а відтак, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції, при розгляді даної справи, встановлено, що Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатом проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 12.06.2013 №666/39-10/21591206 (далі - Акт перевірки) в якому, зафіксовано порушення позивачем вимог: пп. 2.6, 2.11 гл. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637; п. 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.07.2013 р.:

- №0000273910, яким на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 41 480,0 грн. ;

- №0000353910, на підставі абз. 3, 6 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 135 251,15 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що в обґрунтування прийнятого податкового повідомлення - рішення №0000273910 від 02.07.2013 р. відповідач вказує на не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій, а саме: Z звіти №№937 - 959 в КОРО №2665009399р/1 в кількості 23шт.; Z звіти №793, №796, №806 в КОРО №2665010333р/2 в кількості 3 шт.; Z звіт №681 в КОРО №2665010317р/1 в кількості 1 шт.; Z звіти №879, №752, №867 в КОРО №2665010334р/2 в кількості 3 шт.; Z звіт №983 в КОРО №2665009494р/2 в кількості 1 шт.; Z звіт №990 в КОРО №2665008632р/2 в кількості 1 шт.; Z звіти №962, №963, №964, №972 в КОРО №2665010255р/1 в кількості 4 шт., та незабезпечення щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків, а саме:

- за 05.02.2012, 10.03.2012, 25.04.2012, 17.09.2011р. згідно КОРО №2665010300р/1 в кількості 4 шт.;

- за 13.11.2011,01.09.2011 згідно КОРО №2665009409р/1 в кількості 2 шт.;

- за період з 03.01.2012 - 04.03.2012 згідно КОРО №266501031 Зр/1 в кількості 62 шт.;

- за 30.05.2011 згідно КОРО №2665008682р/1 в кількості 1 шт.;

- за 09.09.2012 згідно КОРО №2665010280р/2 в кількості 1шт.;

- за 09.09.2012 згідно КОРО №2665010309р/2 в кількості 1шт.;

- за 14.07.2011, 06.05.2012 згідно КОРО №2665010301р/1 в кількості 2 шт.;

- за 15.07.2011 згідно КОРО №2665009487р/1 в кількості 1 шт.;

- за 13.09.2012 згідно КОРО №2665008688р/2 в кількості 1 шт.;

- за 10.07.2011 згідно КОРО №2665010293р/1 в кількості 1 шт.;

- за 07.02.2012, 15.10.2011 згідно КОРО №2665009508р/1 в кількості 2 шт.;

- за 13.02.2012 згідно КОРО №2665010347р/1 в кількості 1 шт.;

- за 24.10.2011,25.10.2011 згідно КОРО №2665010285р/1 в кількості 2 шт.;

- за 16.03.2012, 10.03.2012 згідно КОРО №2665010317р/1 в кількості 2 шт.;

- за період з 11.09.2011- 13.09.2011 згідно КОРО №2665008666р/1 в кількості 3 шт.

Також, судом встановлено, що в обґрунтування прийнятого податкового повідомлення - рішення №0000353910 від 02.07.2013 р. відповідач вказує на неповне та несвоєчасне оприбуткування коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 226 588,23 грн., та проведення готівкових розрахунків на суму 2 310 грн. без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Позивачем, вище вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені в адміністративному порядку.

За результатом адміністративного оскарження, відповідними рішеннями Міністерства доходів і зборів України, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000273910 від 02.07.2013 р. зазначив про те, що Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції, а відтак, висновок відповідача про порушення позивачем п. 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованим.

Також, суд, приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000353910 від 02.07.2013 р. встановив своєчасне та повне оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 226 588,23 грн., а також, встановив правомірність оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95) встановлено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абз. 3 ст. 2 Закону № 265/95).

Згідно абз. 15 ст. 2 Закону № 265/95 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно п. 1, 9 ст. 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до приписів ст. 2 , п. 9 ст. 3 Закону № 265/95 фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійсненних на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документу, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис «фіскальний чек» (п. 3.2 Положення).

Відповідно до ч. 11 п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 (надалі по тексту - Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Згідно з п. 17 зазначених Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

В розумінні ч. 15 п. 2 Вимог зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z-звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, а не спочатку робочого дня., на чому зокрема наполягає відповідач. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що необхідність друку Z-звіту відсутня навіть у разі ввімкнення реєстратора без реєстрації жодної розрахункової операції.

З матеріалів справи вбачається, що фіскальні звітні чеки, а саме: Z звіти №№937 - 959 в КОРО №2665009399р/1 в кількості 23шт.; Z звіти №793, №796, №806 в КОРО №2665010333р/2 в кількості 3 шт.; Z звіт №681 в КОРО №2665010317р/1 в кількості 1 шт.; Z звіти №879, №752, №867 в КОРО №2665010334р/2 в кількості 3 шт.; Z звіт №983 в КОРО №2665009494р/2 в кількості 1 шт.; Z звіт №990 в КОРО №2665008632р/2 в кількості 1 шт.; Z звіти №962, №963, №964, №972 в КОРО №2665010255р/1 в кількості 4 шт. роздруковані та підклеєні позивачем до книги обліку розрахункових операцій у відповідності до вимог чинного законодавства.

Матеріалами справи також підтверджується, що у дні, коли не були роздруковані Z-звіти, позивачем не було зареєстровано жодної розрахункової операції, а реєстратори розрахункових операцій взагалі не вмикалися.

В контексті вище викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про те, що Z-звіт не повинен друкуватися щоденно на тих РРО, які не вмикалися або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції.

Також, відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі - Положення №637), книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідачем , під час проведення перевірки, було встановлено факт неповного та несвоєчасного оприбуткування коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 226 588,23 грн.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема книгою обліку розрахункових операцій (КОРО), зазначені вище готівкові кошти оприбутковані в КОРО шляхом проведення запису у відповідних розділах.

Проте, при вчиненні відповідних записів, позивачем було допущено механічні помилки щодо дат та сум Z-звіту.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо своєчасності оприбуткування готівкових коштів позивачем, та зазначає про те, що допущені механічні помилки не є доказом несвоєчасного або не на повну суму оприбуткування готівкових коштів.

З матеріалів справи, також вбачається, що працівниками позивача проводилась закупка кави, чаю, солодощів з метою проведення робочих зустрічей, переговорів з постачальниками на загальну суму 2 310 грн.

Компенсація вартості представницьких ТМЦ проводилась на основі авансових звітів підзвітними особами при наявності підтверджуючого документу, оформленого відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п. 2.11 Положення №637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Колегія суддів звертає увагу, що наявні в матеріалах товарні чеки є розрахунковими документами в розумінні Закону 265/95 а відтак висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 2.11 гл. 2 Положення №637 є необґрунтованим.

В контексті вище викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про протиправність податкових повідомлень - рішень від 02.07.2013 р. №0000273910, №0000353910.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.