Ухвала суду № 36357582, 26.12.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"26" грудня 2013 р. Справа № 806/6739/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представника апелянта: Самохвала А.Ю.

представника позивача: Фещенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції, у якому просить скасувати прийняте на підставі акту перевірки №57/22-12/30477405 від 05.06.2013 року, податкове повідомлення-рішення № 0000292200 від 27.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268781,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 134391,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000292200 від 27.06.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" сплачений судовий збір у сумі 2294,00 грн.

В апеляційній скарзі Малинська МДПІ Житомирської області просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Апелянт зазначив, що у ході проведеної перевірки встановлено відсутність надання ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Поліссяспецпартнер" товарів позивачу у жовтні-листопаді 2012 року та грудні 2012 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Вказані обставини стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, яке є правомірним і скасуванню не підлягало.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області, правонаступником якої є Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області Житомирської області, було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань правових відносин ФОП ОСОБА_5 за жовтень-листопад 2012 року та ТОВ "Поліссяспецпартнер" за грудень 2012 року, про що було складено акт № 57/22-12/30477405 від 05.06.2013 року (а.с.52-78).

За наслідками проведеної перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" завищено податковий кредит та занижено суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 268781,00 грн. у тому числі у жовтні 2012 року на суму 15352,00 грн., у листопаді 2012 року на суму 6762,00 грн., у грудні 2012 року на суму 246667,00 грн.

Підставою для даного висновку стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання макулатури від ФОП ОСОБА_5 у жовтні-листопаді 2012 року та ТОВ "Поліссяспецпартнер" у грудні 2012 року. За висновком податкового органу, укладені із ФОМ ОСОБА_5 та ТОВ "Поліссяспецпартнер" договори купівлі-продажу макулатури є правочинами, які порушують публічний порядок та відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з їх недійсністю, так як позивачем не надано будь-яких документів, які підтверджують факт формування податкових зобов"язань з ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Поліссяспецпартнер".

На підставі акту перевірки № 57/22-12/30477405 від 05.06.2013 року (том 1, а.с.52-78), було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000292200 від 27.06.2013 року (том 1, а.с.96), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268781,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 134391,00 грн.

На вказане податкове повідомлення-рішення позивачем подавались скарги (том 1, а.с.97-108, 110-119), однак рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 23.07.2013 року (том 1, а.с.107-109), Міністерства доходів і зборів від 27.08.2013 року (том 1, а.с.120-123) оскаржуване рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з наявності господарських операцій з ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Поліссяспецпартнер" та правомірності формування позивачем податкового кредиту.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Встановлено, що 01.08.2012 року між ТОВ "Папір-Мал" та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу макулатури № 02/08, відповідно до якого продавець (ФОП ОСОБА_5.) зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Папір-Мал") сировину, макулатуру, в подальшому іменовану товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору (а.с. 131-134).

Відповідно до п.3.1. Договору, Товар передається Покупцю (позивачу) частинами (товарними партіями) на умовах FCA-зі складу продавця Україна, (згідно правил "Інкотермс" 2000р.) автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці Товару включаються в ціну Товару.

При цьому, пунктом 3.3. Договору встановлено, що всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою Товару до пункту призначення, відносяться за рахунок Продавця.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна за одиницю Товару вказується в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Вартість товарної партії, що передається, узгоджується Сторонами в кожному випадку додатково та підтверджується у виданих Продавцем супровідних товаро-транспортних накладних документах на Товар.

На виконання умов договору у жовтні-листопаді 2012 року ФОП ОСОБА_5 було здійснено ряд поставок макулатури, що підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними та актами прийому-передачі макулатури, копії яких містяться в матеріалах справи (І том а.с.135-186).

Також встановлено, що 01.08.2012 року між ТОВ "Папір-Мал" та ТОВ "Поліссяспецпартнер" було укладено договір купівлі-продажу макулатури № 2/С, відповідно до якого продавець (ТОВ "Поліссяспецпартнер") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Папір-Мал") сировину, макулатуру, в подальшому іменовану товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору (а.с. 187-200).

Відповідно до п.3.1. Договору, Товар передається Покупцю (позивачу) частинами (товарними партіями) на умовах FCA-зі складу продавця Україна, (згідно правил "Інкотермс" 2000 р.) автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці Товару включаються в ціну Товару.

При цьому, пунктом 3.3. Договору встановлено, що всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою Товару до пункту призначення відносяться за рахунок Продавця.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна за одиницю Товару вказується в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Вартість товарної партії, що передається, узгоджується Сторонами в кожному випадку додатково та підтверджується у виданих Продавцем супровідних товаро-транспортних накладних документах на Товар.

На виконання умов договору у грудні 2012 року ТОВ "Поліссяспецпартнер" було здійснено ряд поставок макулатури, що підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними та актами прийому-передачі макулатури, копії яких містяться в матеріалах справи (І том а.с.201-250, том ІІ а.с. 1-183).

Пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 встановлено, що "первинні документи" - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, усі видаткові накладні, які є первинними документами, містять усі необхідні реквізити передбачені пунктом 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а саме назву документу, номер, дату відвантаження, повну назву продавця та покупця, їх адреси, номера свідоцтв, назву товару, кількість товару, ціну товару, загальну вартість товару, підписи продавця та покупця.

Таким чином, належним чином оформленні вказані документи є достатніми доказами, які підтверджують поставку та отримання Товару за Договорами.

Встановлено, що приймання товару на виконання вимог пункту 6.1 Договору позивач здійснював згідно актів приймання-передачі. Акти прийняття макулатури по кількості та якості складені відповідно до вимог інструкцій П-6, П-7 і містять у собі всі необхідні реквізити. Що свідчить про правильне оформлення Актів та прийняття за ними макулатури поставленої за Договорами.

Крім того, наявність товарно-транспортних накладних, як того вимагає п.11.7 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, беззаперечно свідчить про доставку товару Позивачу. Наявність видаткових накладних беззаперечно свідчить про передачу товару ФОП ОСОБА_5, та ТОВ "Поліссяспецпартнер" позивачу.

Відповідно до виписок з банківських рахунків позивач повністю розрахувався за отриману макулатуру з контрагентами ФОП ОСОБА_5, та ТОВ "Поліссяспецпартнер" (ІІ том а.с. 184-201).

Отже, реальність господарських операцій із отримання макулатури підтверджується належним чином укладеними договорами, які виконані сторонами, а саме: ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Поліссяспецпартнер" передали товар (макулатуру) разом з необхідними товаро - супровідними документами, а позивач оплатив та прийняв товар за актами приймання - передачі. А тому дані обставини свідчать про те, що Договори були повністю виконані сторонами та були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено право платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формував податковий кредит.

В той же час доводи апелянта щодо нікчемності договору ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним від ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Поліссяспецпартнер".

Колегія суддів вважає твердження апелянта щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку колегії суддів, при визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ТОВ "Папір-Мал" і ФОП ОСОБА_5, та ТОВ "Поліссяспецпартнер" з метою, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.8, 201.10. статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Поліссяспецпартнер" та ФОП ОСОБА_5 станом на час проведення операцій за Договорами були зареєстровані як платники податку на додану вартість, підтвердженням чого є копії свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200050085 (а.с. 125) та НОМЕР_2.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст.70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0000292200 від 27.06.2013 року, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" листопада 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя _______ В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" грудня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" вул.Неманихіна, 2,м.Малин,Житомирська область,11602

3- відповідачу/відповідачам: Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирської області пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11603