Рішення № 36355717, 23.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2013 р. Справа № 914/4016/13

За позовом: Приватного підприємства «Гарантспецбуд», м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів

про стягнення 222 192 грн. 12 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Федейко А.Ю., представник (довіреність №2707/12 від 27.07.2012 р.);

від відповідача: Булик І.І., представник (довіреність №461/01 від 20.11.2013 р.)

Приватне підприємство «Гарантспецбуд», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м.Львів про стягнення 222 192 грн. 12 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 25.10.2013р. призначив розгляд справи на 06.11.2013 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 02.11.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду №2-2011 на виконання робіт по благоустрою на об'єкті «Реконструкція вул. А.Мельника (від вул. Є.Коновальця до вул. Генерала Чупринки) та вул. Генерала Чупринки (від вул. А.Мельника до вул. Київської). Вартість робіт згідно договору склала 500000грн. 00 коп. На виконання умов вищевказаного договору позивач виконав етап робіт на суму 262 791 грн. 75 коп., що підтверджується підписаним у вересні 2012 р. сторонами проміжним платіжним сертифікатом по роботах (актом приймання виконаних будівельних робіт) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. Відповідач здійснив оплату вартості вищевказаних робіт у розмірі 260 000 грн. 00 коп. В подальшому позивачем було виконано іншу частину робіт, у зв'язку з чим відповідачу було надано для підписання проміжний платіжний сертифікат по роботам (акт приймання виконаних будівельних робіт) за червень 2013 р. на суму 219400грн. 37 коп., проте відповідач вказаний акт не підписав, кошти за ці роботи не сплатив. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за виконані роботи згідно договору субпідряду №2-2011 від 02.11.2010 р. становить 222 192 грн. 12 коп. З огляду на наведене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 222192грн. 12 коп. та судові витрати.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідача заборгованість в розмірі 222 192 грн. 12 коп. перед позивачем не числиться. Згідно п. 5.2. договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10 днів з моменту підписання генпідрядником представлених субпідрядником актів виконаних робіт та довідки, після перерахування коштів замовником. Проте, позивачем не представлено доказів того, що роботи були виконані в повному обсязі. Також позивач протягом 2011 р. та 2012 р. не вживав заходів щодо спонукання відповідача до підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт та довідка, які були надіслані відповідачу, оформлені на ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», в той час як відповідач 23.05.2013 р. був перейменований у ПАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1». Наведене свідчить, що дані роботи позивачем не були зроблені, документи, які б мали підтвердити факт виконання таких робіт, відсутні. Позивачем не було надано відповідачу у 2011 р. щомісячно для перевірки і погодження акт виконаних робіт та довідку про їх вартість, а також не було подано інформації про стан виконання робіт на об'єкті. Роботи, які відображені в акті, що підписаний позивачем та не підписаний відповідачем, були виконані відповідачем самостійно, що підтверджується актом виконаних робіт за липень 2012 р. і довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2012 р., які підписані генпідрядником та субпідрядником (відповідачем) Таким чином, позовні вимоги на думку представника відповідача, є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Пунктом 1.1. статуту Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», який затверджено рішенням загальних зборів акціонерів 27.04.2013 р. та зареєстровано державним реєстратором 23.05.2013 р., встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» є створене у процесі приватизації шляхом перетворення орендного підприємства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» структурного підрозділу Міжобласного орендного підприємства «Львівспецкомунбуд» у Відкрите акціонерне товариство «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1».

Статтею 25 ГПК передбачено, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Тому суд здійснює заміну відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (ідентифікаційний код 03335511), його процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (ідентифікаційний код 03335511).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19 жовтня 2011 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (генпідрядник) та Приватним підприємством «Гарантспецбуд» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №2-2011 на виконання робіт по благоустрою на об'єкті «Реконструкція вул. А.Мельника (від вул. Є.Коновальця до вул. Генерала Чупринки) та вул. Генерала Чупринки (від вул. А.Мельника до вул. Київської)».

За цим договором субпідрядник (позивач) зобов'язувався власними силами та засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті: «Реконструкція вул. А.Мельника (від вул. Є.Коновальця до вул. Генерала Чупринки) та вул. Генерала Чупринки (від вул. А.Мельника до вул. Київської)» (роботи по благоустрою), а генпідрядник (відповідач) зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1. договору договірна ціна на момент укладення договору є динамічною і становить 500 000 грн. 00 коп.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач виконав частину робіт на загальну суму 262 791 грн. 75 коп., що підтверджується підписаним у вересні 2012 р. сторонами проміжним платіжним сертифікатом по роботах (актом приймання виконаних будівельних робіт) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р.

Відповідач здійснив оплату вартості вищевказаних робіт у розмірі 260000грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №931 від 09.11.2011 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням №158 від 19.03.2012 р. на суму 100 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням №255 від 29.03.2012 р. на суму 100 000 грн. 00 коп., платіжним дорученням №307 від 09.07.2013 р. на суму 20 000 грн. 00 коп.

Судом з'ясовано, що позивач 11.06.2013 р. супровідним листом за вих. №11.06-1 від 11.06.2013 р. надіслав відповідачу для підписання проміжний платіжний сертифікат по роботам (акт приймання виконаних будівельних робіт) за червень 2013 р. на суму 219 400 грн. 37 коп. Відповідач отримав супровідний лист із підписаним позивачем актом 14.06.2013 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, проте вказаний акт не підписав, зауважень з приводу виконаних робіт згідно акту за червень 2013 р. не висловив. Факт отримання відповідачем підписаного позивачем проміжного платіжного сертифікату по роботам (акт приймання виконаних будівельних робіт) за червень 2013 р. на суму 219400 грн. 37 коп. не оспорювався.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що генпідрядник може перерахувати субпідряднику аванс для виконання робіт в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт.

Згідно п. 5.2. договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10 днів з моменту підписання генпідрядником представлених субпідрядником актів виконаних робіт та довідки, після перерахування коштів замовником - «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті».

У зв'язку із частковою сплатою відповідачем вартості робіт, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму боргу у розмірі 222 192 грн. 12 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач отримав підписаний позивачем проміжний платіжний сертифікат по роботам (акту приймання виконаних будівельних робіт) за червень 2013 р. на суму 219 400 грн. 37 коп. Жодних зауважень щодо обсягу, вартості робіт, чи з інших причин, відповідач не висловив, мотивів відмови у підписанні вищевказаного акту не зазначив.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає доведеним факт виконання робіт на загальну суму 219 400 грн. 37 коп., що відображені у проміжному платіжному сертифікаті по роботам (акту приймання виконаних будівельних робіт) за червень 2013 р.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача з огляду на наступне.

Згідно п. 3.2. договору рішення про перегляд договірної ціни з обґрунтуванням причини оформляється шляхом підписання додаткових угод на рівні осіб, що підписали договір.

Відповідно до п. 1.4. договору генпідрядник (відповідач) має право: відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо субпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду стає неможливим (п.п.4.1.8.), відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (реконструкції об'єкта), оплативши субпідряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків, завданих такою відмовою (п. 4.1.11.); ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень субпідрядником умов договору підряду.

Згідно п. 9.2. договору розірвання договору можливе за згодою сторін. Розірвання договору здійснюється не раніше ніж через 10 днів після отримання другою стороною письмового повідомлення про намір розірвати договір з обґрунтуванням причин.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що генпідрядник може розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це субпідрядника не менш як за 10 днів при наявності певних обставин.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач не скористався жодним з наданих йому договором можливостей щодо зміни умов договору в частині вартості та обсягу робіт, не вчинив дій щодо розірвання договору субпідряду №2-2011 від 19.10.2011 р., які б мали бути таким наслідком в разі виконання ним особисто робіт, що відображені позивачем в акті за червень 2013 р.

В той же час, згідно п. 4.2.3. договору генпідрядник зобов'язувався щомісячно приймати від субпідрядника акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, перевіряти їх і підписати на протязі 3 робочих днів, чи повернути в цей же строк субпідряднику для виправлення.

Проте, як зазначалося вище, відповідач зауважень до виконання позивачем обсягу та вартості робіт, відображених в акті за червень 2013 р., в тому числі щодо можливого, на його думку, завищення вартості робіт, не висловив, мотивів відмови від підписання акту виконаних робіт не повідомив.

Слід також зазначити, що відповідач звертався до позивача із листом за вих. №03/01 від 15.01.2013 р., в якому зазначив, що роботи по договору, укладеному між відповідачем (генпідрядником) та замовником («Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті») виконані в повному обсязі, відповідач погоджується підписати акт виконаних позивачем робіт по влаштуванню бруківки. Додатком до вказаного листа було долучено акт виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ч. 2 ст. ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.3 ст. 838 ЦК України).

З наведеного випливає, що включення робіт, які відображені позивачем в акті за червень 2013 р., в кінцевий акт, укладений між відповідачем (генпідрядником) та замовником («Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті»), не свідчить про те, що вищевказані роботи виконувалися безпосередньо відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як встановлення факту виконання робіт, зобов'язання (спонукання) до підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду.

Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Посилання представника відповідача на необхідність першочергового заявлення позивачем вимоги про зобов'язання останнього підписати акт приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду не призведе до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не буде виконано у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, заявлення такої вимоги не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 222192грн. 12 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м. Львів, вул.Конюшинна, 14 (ідентифікаційний код 03335511) на користь Приватного підприємства «Гарантспецбуд», м. Львів, вул. Вербова, 15 (ідентифікаційний код 36077979) 222 192 грн. 12 коп. основного боргу, 4 443 грн. 85 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 23.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.