Рішення № 36355532, 19.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Попшой М.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Зінов'євої А.Г.,

суддів: Азевича В.Б., Гусєва В.В.,

при секретарі Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТК» до ОСОБА_1, треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», публічне акціонерне товариство «БТА Банк» про повернення безпідставно набутого майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що в процесі ліквідаційної процедури ТОВ «ДТК» відповідач безпідставно отримав в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі гроші в розмірі 12 635,17 грн., що сплачені за рахунок коштів, які були отримані ліквідатором від продажу нерухомого майна товариства, що було передано в іпотеку/заставу за кредитними зобов'язаннями перед ПАТ «БТА Банк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 листопада 2013 року позовні вимоги ТОВ «ДТК» задоволенні. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути безпідставне отримане майно - грошові кошти у розмірі 12 635,17 грн., шляхом їх пропорційного перерахування на розрахункові рахунки: 8 376,89 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ; 4 258,19 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «БТА Банк».

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ДТК».

Посилаючись на ст. 1215 ЦК України, вказує, що виплачена заробітна плата не підлягає поверненню, а з матеріалів справи не вбачається рахункової помилки з боку ліквідатора ТОВ «ДТК» - Шипіцина О.В., тому висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі та обставинах справи.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи телефонограмою, не з'явився.

Представник ТОВ «ДТК» - Андрієнко О.В. та представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - Хорошилов І.І. просили відхилити апеляційну скаргу.

Представник ПАТ «БТА Банк» - Гануленко Г.В. просила ухвалити рішення на розсуд суду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що постановою Господарського суду Донецької області від 10.01.2011 року ТОВ «ДТК» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Шипіцина О.В. (а. с. 10)

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.03.2012 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року було затверджено ліквідаційний баланс ТОВ «ДТК» та звіт ліквідатора, а юридичну особу - припинено. (а. с. 22-27, 28-31)

Під час проведення ліквідаційної процедури відповідач ОСОБА_1 був визнаний кредитором за вимогами у розмірі 12 635,17 грн., які були задоволенні в повному обсязі, що підтверджується відповідний видатковим касовим ордером від 18.04.2011 року.

Погашення вимог кредитора ОСОБА_1 було проведено за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ТОВ «ДТК», яке знаходилось в іпотеці/заставі третіх осіб.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2012 року вищевказані судові рішення скасовані, а справа про банкрутство ТОВ «ДТК» передана на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. Зазначеним рішенням встановлено, що погашення вимог кредиторів ТОВ «ДТК», у тому числі і ОСОБА_1, провадилось за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації майна, яке знаходилось у заставі/іпотеці ПАТ «АКПІБ» м. Київ в особі Філії «Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк м. Донецьк» та ПАТ «БТА Банк» в особі Донецької міжрегіональної дирекції ПАТ «БТА Банк», що не отримали кошти від реалізації майна, тобто ліквідатор не задовольнив вимог заставодержателів. (а. с. 32-35)

Крім того, ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.10.2012 року зобов'язано ліквідатора ТОВ «ДТК» здійснити заходи щодо погашення кредиторських вимог ПАТ «АКПІБ» м. Київ за рахунок реалізації заставного майна.

Враховуючи викладене суд вважав, що ОСОБА_1 без достатніх правових підстав отримав майно - грошові кошти, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. На думку суду, головою ліквідаційної комісії - Шипіциним О.В. була допущена рахункова помилка, а саме гроші отримані від реалізації заставного майна були перераховані не іпотекодержателям (банкам-кредиторам), а ОСОБА_1, який є кредитором четвертої черги.

З вказаними висновками суду першої інстанції не можливо погодитися, оскільки вони не ґрунтуються на обставинах справи та нормах законодавства.

Як встановлено частинами 1 та 2 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Тобто обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, майно можливо вважати отриманим безпідставно, якщо воно набуте за рахунок іншої особи та без достатньої правової підстави.

З матеріалів справи вбачається, що з 4 по 8 квітня 2011 року на підставі постанови Господарського суду Донецької області від 10.01.2011 року про визнання ТОВ «ДТК» банкрутом відбулися відкриті торги, на яких було реалізоване нерухоме майно, що належало товариству. (а. с. 12 - 18)

За заявою ліквідатора товариства Шипіцина О.В. від 14.04.2011 року на ім'я президента Міжрегіональної Української Біржі гроші, отримані від реалізації майна, що належить ТОВ «ДТК» у сумі 59 087,06 грн. були видані ліквідатору для виплаті фізичним особам - кредиторам товариства (друга черга) в зв'язку з відсутністю у зазначених осіб рахунків у фінансових установах. (а. с. 19) З реєстру кредиторів ТОВ «ДТК» вбачається, що товариство мало заборгованість по заробітній платі, зокрема, перед ОСОБА_1 у розмірі 12 635,17 грн., яка була визнана боржником та сплачена станом на 10.02.2012 року. (а. с. 21)

З огляду на викладене, не можна вважати доведеним той факт, що відповідач отримав заборгованість по заробітній платі безпідставно.

Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У даному випадку відсутні рахункова помилка товариства при визначенні суми заборгованості та факт недобросовісності з боку набувача, оскільки заборгованість по заробітній платі саме у вказаній вище сумі визнана позивачем.

Та обставина, що ліквідатор товариства продав нерухоме майно, яке є предметом іпотеки/застави за кредитними зобов'язаннями товариства не має правового значення при вирішення даного спору.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 пп. 3, 4, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 листопада 2013 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДТК» до ОСОБА_1, треті особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», публічне акціонерне товариство «БТА Банк» про повернення безпідставно набутого майна.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: