Постанова № 36355328, 17.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3866/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

17 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Білої Л.М. Сушка О.О. ,

за участю секретаря судового засідання: Копійчук О.В.,

представника апелянта - Ліщишина О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Банкір" до Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати інформацію , -

В С Т А Н О В И В :

до Хмельницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Банкір" з позовом про визнання дій Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області, що полягають у ненаданні інформації на запит № 000202 від 10.08.2013, №000218 від 04.09.2013 та № 000243 від 19.09.2013 не законними, зобов'язання надати відповідь, стягнення моральної шкоди та понесених судових витрат.

07.11.2013 Хмельницький окружний адміністративний суд позов задовольнив частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Хмельницьким міським відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області подано апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Представник відповідача зазначив, що інформація у відповідь на запит надати відомості чи затверджувалась форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького, надавалась, а також виконано прохання надати відбиток штампу. Що стосується прохання позивача надати відомості про дату та номер наказу, яким затверджена форма, зміст штампу, то такі відомості не були наданні, тому що форма та зміст даного штампу не затверджувалась наказом. Однак, у відповіді на запит зазначено, що даний штамп зареєстрований у Журналі обліку печаток і штампів - форма 13, відповідно до п. 2.2.11.5 Інструкції про організацію діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 24.11.2003 №1440. Крім того, у відповідача відсутні можливість надати відомості про найменування суб'єкта господарювання, який виготовив штамп та точну дату його виготовлення, оскільки всі господарські договори, укладені за період 2003-2009 р.р. знищенні на підставі п. 12 акту про знищення бухгалтерських документів, термін зберігання яких закінчився, затвердженого начальником ХМВ УМВС 25.02.2013.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву від 06.12.2013 вх. № 181441/13, у якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом І інстанції встановлено, що 07.08.2013 приватне підприємство "Банкір" звернулось до начальника Хмельницького міського відділу УМВС України у Хмельницькій області із клопотанням наступного змісту:

"1.Надати відомості, чи затверджувалась форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького.

2.Якщо так, то вказати коли, яким наказом вказана форма затверджувалась та ким та коли виготовлялась.

3.Надати чіткий відбиток штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, нібито слідчого МВВС міста Хмельницького для порівняння з наявним".

Листом від 19.08.2013 № 31286/с позивачу надано відповідь, у якій вказано, що на момент створення штампу вхідної кореспонденції слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області використання штампів реєстрації вхідної кореспонденції в системі МВС передбачалось Інструкцією про організацію діловодства в системі МВС України, яка затверджена наказом МВС України від 24.11.2003 №1440. У вказаному листі також відмічено, що штамп вхідної кореспонденції слідчого відділу Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області зареєстрований в Журналі обліку печаток та штампів форма 13, що передбачений п. 2.2.11.5 вказаної Інструкції про організацію діловодства в системі МВС України, де, зокрема, містяться найменування та відбиток запитуваного позивачем штампу. Також позивачу надіслано копії аркушів Журналу обліку печаток та штампів - форма 13, на яких містяться відомості про реєстрацію штампу вхідної кореспонденції СВ ХМВ УМВС з його відбитком.

Вказуючи на ненадання на клопотання від 07.08.2013 повної та чіткої відповіді, позивач 04.09.2013 звернувся до відповідача із клопотанням, у якому просив:

1. надати відомості, чи затверджувалась форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького.

2. Якщо так, вказати наступне:

- дату та номер наказу, яким затверджено форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького;

- найменування суб'єкта господарювання, який виготовив штамп про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького, відповідно до затвердженої форми та змісту штампу;

- дату виготовлення штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького, відповідно до затвердженої форми та змісту;

- причини того, що штамп про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького "підсів".

Листом від 09.09.2013 р. №33190/с надано відповідь, ідентичну за змістом листу-відповіді №31286/с від 19.08.2013 р.

У зв'язку із неотриманням чітко окреслених та визначених відповідей на поставлені питання, приватне підприємство "Банкір" втретє звернулось до начальника Хмельницького міського відділу УМВС України у Хмельницькій області із клопотанням, у якому викладено питання:

1. надати відомості, чи затверджувалась форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького.

2. Якщо так, то вказати наступне:

- дату та номер наказу, яким затверджено форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького;

- найменування суб'єкта господарювання, який виготовив штамп про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького, відповідно до затвердженої форми та змісту штампу;

- дату виготовлення штампу про реєстрацію документа як вхідної кореспонденції нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького, відповідно до затвердженої форми та змісту;

- причини того, що штамп про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького "підсів".

У відповідь на дане клопотання, позивачу направлено лист №34888/с від 25.09.2013, який по своєму змісту є також ідентичним двом попереднім (листам №31286/с та №33190/с). На думку позивача, відповідей на питання поставлені у цьому та попередніх клопотаннях надано не було.

Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим статтею 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях статті 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, статті 19 Загальної декларації прав людини, статтях 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

В силу ч. 1 ст. 1 "Про доступ до публічної інформації" 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Як вбачається із запитів позивача, він першим питанням просить надати відомості, чи затверджувалась форма, зміст штампу про реєстрацію документа, як вхідної кореспонденції, нібито слідчого відділу МВВС міста Хмельницького. Інші питання є похідними у разі позитивної відповіді на перше запитання.

У той же час, на відповідача законодавством не покладено обов'язок затверджувати форму, зміст штампу про реєстрацію документів. За таких обставин, інформація, яку запитував позивач у першому питанні в силу ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є публічною інформацією.

Таким чином, необхідність надання відповідей на інші питання виключається.

Інструкцією з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 23.08.2012 № 747, а також Інструкцією про організацію діловодства в системі МВС України, затверджена наказом МВС України від 24.11.2003 №1440, яка діяла раніше, передбачена необхідність проставлення штампів на вхідних документах та збереження відбитку штампу у Журналах обліку печаток і штампів.

Як свідчать докази, що містяться в матеріалах справи, позивачу надано копію витягу з журналу з відтиском штампу.

Таким чином, позивачу на його запити надано всю наявну інформацію, якою володів відповідач.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" від 30.09.2013 №11 зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Щодо несуб'єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Для з'ясування того, чи є інформація публічною, суди досліджують підстави одержання чи створення інформації суб'єктами владних повноважень.

Для вирішення цього питання суди з'ясовують підстави отримання чи створення запитуваної інформації та враховують те, що публічна інформація одержується чи створюється суб'єктами владних повноважень на виконання обов'язків, визначених чинним законодавством.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач, звертаючись з запитами від 10.08.2013 №000202, від 04.09.2013 №000218, від 19.09.2013 №000243 просив надати інформацію, яка не належить до публічної, відповідач не отримував її в процесі своєї діяльності та не створював її у процесі виконання своїх обов'язків.

Крім того, звернення позивача не є запитом в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідач, проаналізувавши зміст вищезазначених клопотань, розглянув і надав відповідь в порядку Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про звернення громадян".

Враховуючи вищевикладене, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" від 30.09.2013 №11, якщо запитуваний запит про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України "Про звернення громадян", то в такому разі судам необхідно відмовляти в задоволенні позову щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації.

Суди також повинні відмовляти в задоволенні позову, який пред'явлено з вимогою щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації щодо її ненадання, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що позивач зажадав у відповідача інформацію відповідно до законів України "Про інформацію", "Про звернення громадян" тощо з підстав, що право позивача на отримання публічної інформації не порушено.

Таким чином, колегія суду дійшла висновку, що суд І інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій незаконними, які полягають у ненаданні відповідей на клопотання, та зобов'язання надати відповіді, не повно дослідив обставини справи та порушив норми матеріального права.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 №5 зазначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не зазначено, в чому полягає нанесена йому моральна шкода, оскільки відповіді на клопотання надавались, ігнорування інтересів позивача не відбулось, не наведено жодних доказів того, що відбулось приниження ділової репутації ПП "Банкір".

Враховуючи, що судом І інстанції не повно встановлено обставини, що мають значення для справи в частині позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2013.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Банкір" до Хмельницького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати інформацію - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову приватного підприємства "Банкір" відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "23" грудня 2013 р.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді

Біла Л.М.

Сушко О.О.