Ухвала суду № 36355258, 17.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14644/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Пара-Плюс» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2013 року адміністративний позов приватного підприємства «Пара-Плюс» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 03 вересня 2013 року №0007532203 та №0007522203.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06 серпня 2013 року по 12 серпня 2013 року ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Пара-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» за період з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року, за результатами якої складено акт від 19 серпня 2013 року №354/26-54-22-03-07/33496619, в якому встановлено порушення позивачем п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за 2012 рік на загальну суму 142902,00 грн.; порушення п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 136097,00 грн., у тому числі за листопад 2012 року - 136097,00 грн.

На підставі акту перевірки №354/26-54-22-03-07/33496619 від 19 серпня 2013 року ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2013 року №0007532203, згідно якого за порушення п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 178627,50 грн., у тому числі 142902,00 грн. за основним платежем та 35725,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0007522203, згідно якого за порушення п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170121,25 грн., у тому числі 136097,00 грн. за основним платежем та 34024,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Пара-Плюс» замовило у ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» товар (обладнання охоронно-тривожної сигналізації, автоматичної пожежної сигналізації та систем відеоспостереження), а ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» поставило позивачу замовлений товар.

На підтвердження реального виконання умов за вищевказаним договором позивачем надано рахунки-фактури від 01 листопада 2012 року №01/11-1, №01/11-2, від 02 листопада 2012 року №02/11-3, №02/11-4, від 09 листопадами 2012 року №09/11-5, від 09 листопадами 2012 року №09/11-6, видаткові та податкові накладні №110207, №110208 від 02 листопада 2012 року, №110702, №110703, №110710, №110711, №110713, №110714, №110715, №110716, №110717, №110718, №110719, №110720 від 07 листопада 2012 року, №110911, №110912 від 09 листопада 2012 року; виписки по рахунку, що підтверджують перерахування коштів за поставлений товар на рахунок контрагента, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за листопад 2012 року.

Позивач придбаний у ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» товар використав у власній господарській діяльності, основним видом якої є електромонтажні роботи, в рамках договорів з ПАТ «Банк Кіпру» №ВС-31 від 01 листопада 2012 року, №ОТС-31 від 01 листопада 2012 року, №СКД-31 від 01 листопада 2012 року на поставку сертифікованого обладнання та матеріалів, а також виконання робіт по монтажу системи відеоспостереження, здійснення налагодження, випробовування змонтованого обладнання відеосистеми та передачі для підключення системи на пульт централізованої охорони, а також договору з ТОВ «Партнер Констракшн» №ВС-04/11 від 04 листопада 2012 року, №СС-01/11 від 04 листопада 2012 року на встановлення зі своїх матеріалів систем СКС, відеоспостереження, музикального озвучення, охоронної сигналізації, доступу в приміщення кафе, охоронно-тривожної, автоматичної пожежної сигналізації, телефонної, відеоспостереження, відеодомофону в приміщенні ресторану.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС від 17 травня 2013 року №1006/22.5-15/37955051 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 30 квітня 2013 року, відповідно до якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги вищезазначені доводи податкового органу, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» та відсутності реального здійснення договору, укладеного ТОВ «Будівельний дім «Асторіон» та позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Будівельний дім «Асторіон», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03 вересня 2013 року №0007532203 та №0007522203, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.