Рішення № 36355124, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20299/13 16.12.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Харківський автогенний завод»

До відповідача публічного акціонерного товариства «Кисневий завод»

Про стягнення 520345,82 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Пелих Л.Д. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Харківський автогенний завод» до публічного акціонерного товариства «Кисневий завод» про стягнення 520345,82 грн., з яких: 440739,28 грн. основного боргу, 7153,54 грн. трьох процентів річних, 33611,11 грн. пені, 38841,89 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленої позивачем продукції за договором поставки № 109/13 від 01.04.2013 р.. Зокрема, залишилась неоплаченою продукція на загальну суму 440739,28 грн. за наступними видатковими накладними: ДН-0007 716 від 06.06.2013 р. на суму 47218,80 грн.; ХА-0007 986 від 10.06.2013 р. на суму 39000,00 грн.; ХА - 0007 941 від 11.06.2013 р. на суму 38448,00 грн.; ДН-0008 130 від 13.06.2013 р. на суму 45942,00 грн.; ХА-00008319 від 17.06.2013 р. на суму 38025,00грн.; ХА-00008380 від 20.06.2013 р. на суму 36482,88 грн.; ХА-00008661 від 25.06.2013 р. на суму 39097,50 грн.; ХА-00009844 від 23.07.2013 р. на суму 39960,00 грн.; ХА-00010212 від 30.07.2013 р. на суму 38766,00 грн.; ХА-00010480 від 06.08.2013 р. на суму 39871,20 грн.; ХА-00010861 від 12.08.2013 р. на суму 37927,50 грн..

Ухвалою суду від 22.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20299/13.

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі. Відповідач посилається на те, що не всі з наявних накладних (у справі наявні накладні від 01.04.2013 р., 02.04.2013 р., 04.04.2013 р., 05.04.2013 р., 08.04.2013 р., 10.04.2013 р., 11,04.2013 р., 15.04.2013 р., 19.04.2013 р., 22.04.2013 р., 23.04.2013 р., 24.04.2013 р., 03.05.2013 р., 13.05.2013 р., 15.05.2013 р., 23.05.2013 р., 24.05.2013 р., 03.06.2013 р., 04.06.2013 р., 06.06.2013 р., 10.06.2013 р., 11.06.2013 р., 13.06.2013 р., 17.06.2013р., 20.06.2013 р., 25.06.2013 р., 23.07.2013 р., 30.07.2013 р., 06.08.2013 р., 12.08.2013 р., 15.05.2013 р.) підтверджують отримання товару відповідачем, оскільки додані до позовної заяви довіреності на ім'я ОСОБА_2 датовані 23.05.2013 р. та 31.07.2013 р.. Отже, до 23.05.2013 р. продукція поставлялась невідомо кому.

Крім того відповідач вважає, що є неналежними доказами видаткові накладні №ДН-0007173 від 24.05.2013 р., № ХА-0005448 від 19.04.2013 р. та №ДН-0006511 від 15.05.2013 р, оскільки позивачем не подано довіреності на ім'я ОСОБА_3, прізвище якого зазначено в графі отримувача, а видаткові накладні №ХА-0007171 від 24.05.2013р. та №ХА-0005535 від 23.04.2013р. в графі отримувача не містять підпису відповідальної за отримання вищевказаних товарно-матеріальних цінностей особи.

Також не містять прізвища та ініціалів довіреної особи та реквізитів довіреності, за якими мають прийматися товарно-матеріальні цінності, наступні видаткові накладні: ХА-0004413 від 01.04.2013р.;ХА-0005665 від 24.04.2013р.; ХА-00006021 від 03.05.2013р.; № ХА-005996 від 13.05.2013р.; ХА-00009844 від 23.07.2013р.; № ХА-00010212 від 30.07.2013р.; ХА-0007112 від 23.05.2013р.; № ХА-0007613 від 03.06.2013р.; ХА-0007699 від 04.06.2013р.; № ДН-0006511 від 15.05.2013р., що в свою чергу, заважає ідентифікувати підпис особи, яка могла прийняти або прийняла продукцію за вищевказаними видатковими накладними від відповідача.

Відповідач заперечив проти належності податкових накладних, оскільки в податковому обліку відповідача виникли помилки.

Позивачем надано суду відповідні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за накладними, на які послався відповідач у відзиві.

У наданих суду письмових поясненнях позивач зазначив, що ні Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, ні Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не передбачають необхідність зазначення у видаткових накладних прізвища та ініціалів довіреної особи та реквізитів довіреностей. Крім того, наказ Державного комітету статистики України від 27.07.1998 р. № 263 «Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкція про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.08.1998 р. за № 508/2948 (в яких була передбачена типова форма № М-20 «Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей» як форми суворої звітності (обліку), де зазначались номер та дата довіреності) втратила чинність на підставі Указу Президента України від 22.08.2003 р. № 880 (880/2003) «Про внесення змін до Указу Президента України від 20.03.2001 р. № 183» та рішення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 31.03.1997 р. № 17-24/3 ( «Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.1998 р. № 79 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності». Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей не є бланком суворої звітності з 2008 року.

Під час розгляду справи у Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва були витребувані наступні документи: додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) за період з 01.04.2013 р. по 01.09.2013 р.; податкові накладні за період з 01.04.2013 р. по 01.09.2013 р. видані приватним акціонерним товариством «Харківський автогенний завод» (номер свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість 100346820, код ЄДРПОУ 00204783) та внесені публічним акціонерним товариством «Кисневий завод» (номер свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість 100335394, код ЄДРПОУ 00202985) в реєстр отриманих податкових накладних.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва подано витребувані судом документи.

Під час розгляду справи позивачем було подано ряд клопотань, а саме: про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «Міжднародна аудиторська група» копій документів, по яким була встановлена заборгованість відповідача, про виклик у судове засідання працівника товариства з обмеженою відповідальністю «Міжднародна аудиторська група» та працівників відповідача. Клопотання судом відхилені як необґрунтовані.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.04.2013 р. між приватним акціонерним товариством «Харківський автогенний завод» (постачальником) та публічним акціонерним товариством «Кисневий завод» (покупцем) укладено договір поставки № 109/13 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, гази технічні (код класифікатора 24.11.1.) іменовані в подальшому за текстом продукція, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в специфікації, яка оформлюється у вигляді додатку до цього Договору, підписаним сторонами, та є його невід'ємною частиною.

Дата початку поставок - 01 квітня 2013 року (п. 1.2 Договору)

Згідно з п. 6.2 Договору оплата за кожну партію продукції, вказаної в специфікації, здійснюється покупцем протягом 10 робочих днів з моменту її отримання, на поточний рахунок постачальника.

В період з 01.04.2013 р. по 12.08.2013 р. позивачем поставлявся, а відповідачем отримувався товар.

Продукція за видатковими накладними: ХА-0004413 від 01.04.2013р., ХА-0004405 від 01.04.2013 р., ХА-0004510 від 02.04.2013 р., ХА-0004497 від 02.04.2013 р., ХА-0004637 від 04.04.2013 р., ХА-0004638 від 05.04.2013 р, ХА-0004746 від 08.04.2013 р., ХА-0004848 від 10.04.2013 р., ХА-0004957 від 11.04.2013 р., ХА-0005140 від 15.04.2013 р., ХА-0005163 від 15.04.2013 р., ХА-0005356 від 19.04.2013 р., ХА-0005448 від 19.04.2013 р., ХА-0005507 від 22.04.2013 р., ХА-0005521 від 23.04.2013 р., ХА-0005535 від 23.04.2013 р., ХА-0005665 від 24.04.2013 р.; ХА-00006021 від 03.05.2013 р.; № ХА-005996 від 13.05.2013 р.; ХА-0006511 від 15.05.2013 р., ХА-007112 від 23.05.2013 р., ХА-0007171 від 24.05.2013 р., ХА-007173 від 24.05.2013 р., ХА-007613 від 03.06.2013 р., ХА-0007699 від 04.06.2013 р. оплачена в повному обсязі, проте з порушенням 10 денного строку, встановленого договором.

Оплата відповідачем у повному обсязі поставленої за вказаними накладними продукції спростовує його заперечення щодо отримання за вказаними накладними продукції.

За твердженням позивача неоплаченою залишилась продукція на суму 440739,28 грн., яка поставлена за наступними накладними: ДН-0007 716 від 06.06.2013 р. на суму 47218,80 грн.; ХА-0007 986 від 10.06.2013 р. на суму 39000,00 грн.; ХА - 0007 941 від 11.06.2013 р. на суму 38448,00 грн.; ДН-0008 130 від 13.06.2013 р. на суму 45942,00 грн.; ХА-00008319 від 17.06.2013 р. на суму 38025,00грн.; ХА-00008380 від 20.06.2013 р. на суму 36482,88 грн.; ХА-00008661 від 25.06.2013 р. на суму 39097,50 грн.; ХА-00009844 від 23.07.2013 р. на суму 39960,00 грн.; ХА-00010212 від 30.07.2013 р. на суму 38766,00 грн.; ХА-00010480 від 06.08.2013 р. на суму 39871,20 грн.; ХА-00010861 від 12.08.2013 р. на суму 37927,50 грн..

Товар за накладними ДН-0007 716 від 06.06.2013 р. на суму 47218,80 грн.; ХА-0007 986 від 10.06.2013 р. на суму 39000,00 грн.; ХА - 0007 941 від 11.06.2013 р. на суму 38448,00 грн.; ДН-0008 130 від 13.06.2013 р. на суму 45942,00 грн.; ХА-00008319 від 17.06.2013 р. на суму 38025,00грн.; ХА-00008380 від 20.06.2013 р. на суму 36482,88 грн.; ХА-00008661 від 25.06.2013 р. на суму 39097,50 грн.; ХА-00010480 від 06.08.2013 р. на суму 39871,20 грн.; ХА-00010861 від 12.08.2013 р. на суму 37927,50 грн. отримано повноважними представниками відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (копії довіреностей у матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною ХА-00009844 від 23.07.2013 р. на суму 39960,00 грн. підтверджується віднесенням останнім у зв'язку з придбанням товару у позивача податку на додану вартість до податкового кредиту, що підтверджується додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідача (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів).

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Датою виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Віднесення вказаних сум до податкового кредиту мало місце на підставі виданих позивачем податкових накладних (копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підпунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, враховуючи відсутність оплати коштів відповідачем, віднесення сум податків до податкового кредиту мало місце внаслідок поставки товару.

Таким чином належним чином є доведеним та відповідачем не спростованим факт отримання відповідачем продукції на суму 401973,28 грн..

Вирішуючи питання доведеності отримання відповідачем продукції на суму 38766,00 грн. за видатковою накладною ХА-00010212 від 30.07.2013 р. суд виходить з наступного.

Дана накладна містить підпис від імені відповідача, скріплена печаткою публічного акціонерного товариства «Кисневий завод», що, в силу абзацу 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами. При цьому відповідач не посилається на незаконне використання його печатки чи наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Не надано відповідачем й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно цих же обставин.

Отже, вищевказані документи є допустимими та достатніми доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України, підтвердження одержання товару відповідачем.

Станом на день розгляду справи 440739,28 грн. боргу відповідачем не погашено.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 440739,28 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня, а у випадку прострочення оплати понад 20 календарних днів - штраф у розмірі 3% від суми неоплаченої продукції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню 33611,11 грн. пені, 38841,89 грн. штрафу, 7153,54 трьох процентів річних. Суд перевірив наявний у справі розрахунок позивача пені, штрафу та трьох процентів річних та приймає його як вірний.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Кисневий завод» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, 93/2, код 00202985) на користь приватного акціонерного товариства «Харківський автогенний завод» (61046, м. Харків, вул. Автогенна, 10, код 00204783) 440739,28 грн. основного боргу, 33611,11 грн. пені, 38841,89 грн. штрафу, 7153,54 трьох процентів річних, 10406,92 грн. судового збору.

Рішення підписано 26.12.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун