Постанова № 36354270, 06.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 вересня 2013 року Справа № 814/2579/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доЛенінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020

треті особиЗАТ КБ "Приватбанк", вул. Мостобудівельників, 17/11, 17/12, м. Миколаїв, 54000 провизнання протиправними та скасування постанов від 28.05.2013 № 38163339, від 28.05.2013 № 38163418, від 28.05.2013 № 38163221, від 28.05.2013 № 38163517, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до суду з позовом до Ленінського відділу ДВС Миколаївського МУЮ (відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 28.05.2013 № 38163339, від 28.05.2013 № 38163418, від 28.05.2013 № 38163221, від 28.05.2013 № 38163517.

Позивачем надана заява про уточнення позовних вимог та просить суд задовольнити такі вимоги:

- скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695725 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 9193,43 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695796 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1. виконавчого збору в сумі 94,93 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695725 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 200 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695796 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн.

Відповідно до статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає до розгляду заяву позивача та розглядає справу з урахуванням змінених позовних вимог.

Позивач та його представник зазначені позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що виконавчі дії вчинено відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

16.06.2009 року Ленінським районним судом м.Миколаєва було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивачки) на користь ЗАТ КБ "Приватбанк" 91934,38 грн. солідарно.

14.08.2009 року державним виконавцем Гаркушою О.М., було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-3468 від 16.06.2009 року, виданого Ленінським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 91934,38 грн. на користь ПАт КБ "Приватбанк".

26.04.2013 старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Сусловою М.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у виконавчому проваджені по виконанню виконавчого листа № 2-3468.

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Постанови Пленуму ВАСУ №5 від 21.05.2012р. "Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.10р. №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" при розгляді справ із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції, статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17.06.97р. №475/97-ВР), КАС України, законами України від 24.03.98р. №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу», від 21.04.99р. №606-XII «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 04.11.10р. №2677-VI), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

В той же час, судом встановлено, що копія постанови від 14.08.2009 про відкриття виконавчого провадження позивач не отримував (доказів про інше відповідачем суду не надано).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3., як боржник добровільно виконав рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва та самостійно повністю сплатив борг ЗАТ КБ "Приватбанк" ще в 2010 році (довідка банку ар.с. 23, ОСОБА_1 в даних правовідносинах виступала як солідарний боржник (що не заперечувалось сторонами, тому не підлягає доказуванню).

Відповідно до ч.4 статті 543 ЦК України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За період з червня 2009 року по 24.04.2013 року відповідач не вичинив жодної процесуальної дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3468 від 16.06.2009 року, виданого Ленінським районним судом м.Миколаєва, всупереч вимогам ч.5ст.30, ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження).

Відповідач прийняв постанову про повернення виконавчого листа без виконання на підставі підписання договору реструктуризації між боржником та банком (ар.с.18) згідно заяви банку.

Суд також зазначає, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово. Така практика вбачається з п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.03р. №14 "Про практику розгляду судами скарг та рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження". Зазначена правова позиція також висловлена в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 06.06.2013 року по справі №К/9991/48179/12.

Отже, відповідно до вищенаведених норм виконавчий збір в даному випадку повинен був стягуватись в разі, якщо рішення було виконано примусово та вираховуватись від фактично стягненої державним виконавцем суми.

Оскільки примусове виконання рішення (виконавчий лист №2-3468 виданий 16.06.2009 Ленінським районним судом м. Миколаєва) фактично не здійснювалось, постанови про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій-підлягають скасуванню.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на відповідача.

Відповідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695725 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 9193,43 грн.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695796 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 94,93 грн.;

Скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695725 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 200 грн.;

Скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ Суслової М.В. № 14695796 від 28.05.2013 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник