Постанова № 36354219, 10.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2013 року Справа № 812/8764/13-а

головуючого судді: Шембелян В.С.

при секретарі судового засідання: Козловській А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Лукашова В.В.,

від відповідача: Терещенка Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЛВА ЛТД" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачем зазначено, що ПП "АЛВА ЛТД" до Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС засобами Е-Mail була надана звітність з податку на додану вартість за липень 2010 року, а саме:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року: (вх.. №9024329568 від 26.04.2013 року);

- додаток 1 Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року: (вх..№9024331398 від 26.04.2013 року),

які не визнані податковою декларацією, та їм присвоєно статус "звіт визнано недійсним", про що позивачу стало відомо з листа податкового органу від 07.05.2013 року №12961/153.

Позивач зазначає, що платник податків ПП "АЛВА ЛТД" самостійно виявив технічну помилку ( фактично виправлено в додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року дати податкових накладних, за якими проводилося коригування, зазначено: 05.07.2007 замість раніше вказаного 05.01.2010).

Позивач вказує, що саме 05.07.2007 ним були проведені господарські операції щодо придбання основних фондів з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой», тому виправив відповідну технічну помилку.

На підставі викладеного за уточненим адміністративним позовом позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними в частині не визнання як податкової декларації та присвоєння статусу "звіт признано не дійсним" Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року: (вх. №9024329568 від 26.04.2013) та Додатку 1 Розрахунок коригування сум податкової декларації з ПДВ: за липень 2010 року (вх. №90243311398 від 26.04.2013 року) та зобов'язати Алчевську ОДПІ визнати як самостійний документ декларацію вказані Уточнюючий розрахунок та Додаток 1 Розрахунок коригування сум податкової декларації з ПДВ: за липень 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Надав суду письмові пояснення. Також зазначив, що саме 05.07.2007 позивачем були проведені господарські операції щодо придбання основних фондів з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой», який виписав їм відповідні податкові накладні, що були фактично отримані позивачем лише в липні 2010 року. Це стало підставою для заявлення податкового кредиту з ПДВ в податковій декларації за липень 2010 року на підставі отриманих податкових накладних в межах строку, передбаченого Законом України №2181. Крім того, повідомив, що в провадженні Луганського окружного адміністративного суду є справа № 812/7514/13-а за позовом ПП "АЛВА ЛТД" до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, предмет розгляду якої пов'язаний з цією справою. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року провадження в справі № 812/7514/13-а зупинено до набрання законної сили рішенням в цієї справі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволені з підстав, що викладені у письмових запереченнях (а.с.52-56). Пояснив суду, що відповідач не визнає за позивачем права на отримання податкового кредиту за вказаними податковими накладними ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» від 05.07.2007 у зв'язку з порушеннями позивачем норм податкового законодавства, що встановлено в ході камеральної та невиїзної документальної перевірок, а також в результаті розгляду скарг позивача щодо прийнятих відповідачем вказаних вище оскаржених повідомлень-рішень. Тому відповідач не прийняв до уваги подані позивачем Уточнюючий розрахунок та Додаток 1 Розрахунок коригування сум податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року від 26.04.2013 та не вніс на їх підставі відповідні зміни до картки особового рахунку платника податку, посилаючись на вимоги п.50.1 та п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України та, керуючись Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (Наказ ДПС України від 14.06.2012 №516). Повідомив про це позивачу листом від 07.05.2013 року №12961/153, в якому зазначив, що Уточнюючий розрахунок та Додаток 1 Розрахунок коригування сум податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року від 26.04.2013 не визнані податковою декларацією, та їм присвоєно статус "звіт визнано недійсним". Вважає зазначені дії податкового органу правомірними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач Приватне підприємство «АЛВА-ЛТД» є юридичною особою, що зареєстрована 29.04.2011 року Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, відповідно до статуту є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу виробничо-комерційної фірми «АЛВА» (а.с.67-69).

20 серпня 2010 року АОЗТ ПКФ «АЛВА-ЛТД» до податкового органу відповідача було надано уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за звітний період - липень 2010 року, період за який виправляються помилки - січень 2010 року, в Додатку 1 Розрахунку коригування сум ПДВ якої відображено коригування сум податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» на підставі податкових накладних від 05.01.2010 року №6 на суму поставки - 32745 грн., ПДВ 6549 грн., №7 на суму поставки - 1881,50 грн., ПДВ - 376,30 грн., №8 100197,00 грн., ПДВ - 20039,40 грн., що отримані з запізненням (а.с.6-9).

26 квітня 2013 року позивачем засобами електронного зв'язку були надіслані до Алчевської ОДПІ наступні документи:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, за який виправляються помилки липень 2010 року);

- додаток 1 Розрахунок коригування сум ПДВ за податковою декларацією з податку на додану вартість (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки липень 2010 року), яким відображено коригування сум податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» на підставі податкових накладних від 05.07.2007 року №6 на суму поставки - 32745 грн., ПДВ 6549 грн., №7 на суму поставки - 1881,50 грн., ПДВ - 376,30 грн., №8 100197,00 грн., ПДВ - 20039,40 грн., що отримані з запізненням (а.с.27-29).

Позивачем суду представлені податкові накладні ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» від 05.07.2007 року №6 на суму поставки - 32745 грн., ПДВ 6549 грн., №7 на суму поставки - 1881,50 грн., ПДВ - 376,30 грн., №8 100197,00 грн., ПДВ - 20039,40 грн., що отримані з запізненням (а.с.11-13).

Листом №22/09 від 22.09.2010 року позивач повідомив відповідача, що 26 строку декларації з ПДВ за серпень 2010 року сформовано на підставі господарських операцій з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» в липні 2007 року, що підтверджено податковими накладними від 05.07.2007 року №6, №7, №8 (а.с.10).

Факт надіслання позивачем та отримання відповідачем даних документів підтверджується квитанціями № 2 (а.с.30-31).

Листом від 07.05.2013 року Алчевська ОДПІ позивача було повідомлено, що надана звітність, а саме Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року та Додаток 1 Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року не визнана як податкова декларація, та присвоєно статус "звіт визнано недійсним"(а.с.62).

В цьому листі в обґрунтування своїх дій податковий орган зазначив, що не вважає виправлені ПП "АЛВА ЛТД" помилки самостійно виявленими, оскільки вони були виявлені в ході камеральної перевірки Алчевської ОДПІ. Крім того, зазначені уточнюючі розрахунки ПП "АЛВА ЛТД" подані позивачем під час проведення перевірки. Вказані дії позивача, на думку податкового органу, суперечать п.50.1 та п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України. Також послався на те, що в своїх діях він керується Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (Наказ ДПС України від 14.06.2012 №516).

Вирішуючи питання щодо правомірності дій податкового органу та наявності в нього повноважень не визнавати уточнюючі розрахунки платника податків податковою декларацією та присвоювати їм статус "звіт визнано недійсним", суд виходить з наступних вимог чинного законодавства.

Згідно з п.48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п.48.2 ст.48 Податкового кодексу обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Так, згідно з п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

П. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України передбачає, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п.48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Ст. 49 Податкового кодексу України визначає порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1).

П. 49.3 цієї статті визначено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

П. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10).

Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як встановлено в судовому засіданні, податковий орган щодо поданих позивачем 26 квітня 2013 року уточнюючих розрахунків не мав зауважень стосовно дотримання позивачем вимог до форми, наявності реквізитів та змісту податкової звітності, що передбачені ст. 48 Податкового кодексу України. Судом, під час судового засідання були досліджені примірники спірного уточнюючого розрахунку по податкової декларації з ПДВ та Додатку 1 Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, на які посилається позивач, яка залишені у позивача, та мають відповідні помітки, що це примірники саме спірних декларації, при цьому у вказаних примірниках зазначені всі обов'язкові реквізити, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Таким чином, оглядом примірника декларації, що знаходиться у позивача, судом встановлено, що вищезазначений уточнюючий розрахунок та Додаток 1 заповнений відповідно до вимог законодавства. Тому підстав не вважати їх податковою декларацією у відповідача не було.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Акт камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем в податковій звітності з ПДВ № 2045/153-20171057 складено 14.12.2012 року.

Однак, ще 22.09.2010 року позивач повідомив податковий орган листом №22/09, що 26 строку декларації з ПДВ за серпень 2010 року сформовано на підставі господарських операцій з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» в липні 2007 року, що підтверджено податковими накладними від 05.07.2007 року №6, №7, №8 (а.с.10).

Тому не є слушними посилання відповідача на той факт, що помилка стосовно фактичної дати написання податкових накладних в декларації з ПДВ від 20.08.2010 року виявлена в ході камеральної перевірки позивача, оскільки це спростоване зазначеним доказам.

Згідно з п.50.2. ст.50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до акту №607/153/20171057 від 25.03.2013 року документальна позапланова виїзна перевірка ПП "АЛВА ЛТД" з питання перевірки показників податкових декларацій з ПДВ, достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту щодо взаємовідносин з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» за період липень 2010, жовтень 2012 відповідачем проводилася в період з 12.03.2013 року по 18.03.2013 року. Сторони не заперечують того факту, що інших перевірок позивача з цього приводу в 2013 року не проводилося відповідачем (а.с. 16-25).

Тому суд вважає, необґрунтованими посилання відповідача як на підставу своїх дій на п.2 ст.50 Податкового кодексу України, оскільки уточнюючі розрахунки позивачем подані 26.04.2013 року, тобто через місяць вже після проведення перевірки та складання акту.

Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, що затверджені Наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 кореспондують з зазначеними положеннями Податкового кодексу України і, оскільки є підзаконним актом, не містять інших окремих підстав для не визнання податковою декларацією поданого уточнюючого розрахунку з додатками та надання йому статусу «звіт визнано недійсним».

За таких обставин,суд вважає, що оскаржені дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки, як зазначено вище, згідно вказаним нормам Податкового кодексу України, податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, лише у разі, якщо вона заповнена платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Зазначений перелік обставин є вичерпним. Інших підстав для відмови у визнанні податкової звітності в якості податкової декларації законом не встановлено.

На підставі викладеного адміністративний позов підлягає задоволенню в частині вимог щодо визнання неправомірними дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо невизнання податковою декларацією Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2010 року та Додатку 1 Розрахунку коригування сум податку податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, що були подані Приватним підприємством "АЛВА-ЛТД" 26.04.2013 року, а також щодо присвоєння зазначеним документам статусу "звіт визнано недійсним".

Частиною 1 статті 69 КАС України визначено: доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Щодо вимог позивача стосовно зобов'язання Алчевської ОДПІ визнати як самостійний документ декларацію Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року: (вх. №9024329568 від 26.04.2013) та Додаток 1 Розрахунок коригування сум податкової декларації з ПДВ: за липень 2010 року (вх. №90243311398 від 26.04.2013 року) суд зазначає наступне.

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду є справа № 812/7514/13-а за позовом ПП "АЛВА ЛТД" до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року №0002781600 форми «Р», від 16.04.2013 року №000180150 форми «Р», від 26.04.2013 року №00017911530 форми «В4», за якими на підставі актів камеральної та позапланової документальної виїзної перевірки позивача податковим органом не визнано його право на податковий кредит за операціями, що підтверджені вказаними податковими накладними ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» від 05.07.2007, та визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 19723 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року провадження в справі № 812/7514/13-а зупинено до набрання законної сили рішенням в цій справі №812/8764/13-а.

Таким чином, предметом розгляду зазначеної іншої справи є законність та обґрунтованість формування податкового кредиту з ПДВ позивачем за угодою з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой», а також дій та рішень податкового органу щодо невизнання підстав для формування вказаного податкового кредиту та застосування санкцій до позивача.

Оскільки на цей час зазначені повідомлення-рішення відповідача є чинними, до картки особового рахунку платника податків внесені відповідні зміни на їх підставі, суд вважає, що доки питання щодо правомірності їх прийняття розглядається судом, немає підстав вносити до картки особового рахунку платника податків зміни на підставі вказаного уточнюючого розрахунку, отже вимоги позивача в цій частині суд вважає попередньо заявленими, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено (ч.3 ст. 94 КАС України).

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги уточненого адміністративного позову Приватного підприємства "АЛВА ЛТД" задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо невизнання податковою декларацією Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2010 року та Додатку 1 Розрахунку коригування сум податку податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, що були подані Приватним підприємством "АЛВА ЛТД" 26.04.2013 року, а також щодо присвоєння зазначеним документам статусу "звіт визнано недійсним".

В задоволенні іншої частини уточнених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АЛВА ЛТД" суму судового збору в розмірі 17,50грн. (сімнадцять гривень 50 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2013 року.

Суддя В.С. Шембелян