Постанова № 36354050, 04.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 червня 2013 року Справа № 814/305/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомВиробничого кооперативу "Віра", вул. Дорожна, 5, с.Воскресенське, Жовтневий район, Миколаївська область,57210

доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Торгова, 63-А, м.Миколаїв,54050

проскасування податкового повідомлення - рішення від 2.11.2012 р. № 0022251501, В С Т А Н О В И В:

Позивач ВК «Віра» звернувся з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0022251501.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що податкове повідомлення -рішення від 02.11.2012 №0022251501 не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач вірно сформував податковий кредит відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки подав разом з декларацією скаргу на контрагента.

Відповідач заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що норами ПК України передбачено порядок віднесення сум до податкового кредиту, і крім самої скарги передбачено подання первинних документів, платіжних доручень, чеків, які б засвідчували сплату податку, однак таких документів позивачем додано до скарги не було, тому податкове повідомлення -рішення від 02.11.2012 №0022251501 відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд вивчив доводи сторін, дослідив матеріали справи, надав оцінку доказам та дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Жовтневою МДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ВК «Віра», код за ЄДРПОУ 23088380, за серпень 2012 року. За наслідками зазначеної вище перевірки складено акт від 12.10.2012 №732/15-23088380.

В результаті проведення камеральної перевірки встановлено, що ВК «Віра» в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, в порушення абзацу 11 пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, сформовано податковий кредит у сумі 685721,76грн. (сума ПДВ 137144,35 грн.), тобто до податкового кредиту по декларації з ПДВ за серпень 2012 року (від 20.09.2012 року №9057639841) включено податкові накладні, не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно бази даних «Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних» та неправомірно включені до додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) до податкової декларації з ПДВ засерпень 2012 року, а саме в порушення абзацу 11 пункту 201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, до заяви не надані копії первинних документів, які підтверджують факт отримання товарів/послуг по вище вказаним податковим накладним.

Так, згідно пункту 198.1 статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України за від 25.11.2011 року № 1492 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Наказ).

Відповідно пункту 4.6 Розділу V «Порядок заповнення податкової декларації) Наказу Розділ III податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунки з бюджетом за звітний період», якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (підпункт 4.6.2).

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (підпункт 4.6.3).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2) (підпункт 4.6.4).

Згідно пункту 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно пункту 201.1 статті 201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно пункту 201.6 даної статті Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, яка саме податкова накладна повинна платниками податку на додану вартість (продавцями) реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних перед наданням її покупцеві.

Так, реєстрації підлягає податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень з 1 січня 2012 року.

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, даною нормою ПКУ на продавця, при здійсненні операцій з постачання товару, в даному випадку - нафтопродуктів, покладено обов'язок надати покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як встановлено відповідачем при перевірці, та не заперечується позивачем, 11 податкових накладних по контрагентах ТОВ «База Агротехпостачання», ППВКФ «Універсал-Центр», ТОВ «Торговий дім «Інтер-Нафта» не були включені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

До того ж, спір фактично виник з питань трактовки положень пункту 201.10 ПКУ, яка регулює порядок, коли є сумніви в дійсності податкових накладних, не зареєстрованих постачальником товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки сумніви виникають стосовно саме податкової накладної, законом (пункт 201.10ПКУ) встановлений порядок дій, спрямованих на усунення таких сумнівів. Самим документом, який викликає сумніви в своїй дійсності, вони не можуть бути усунуті. Для цього мають бути досліджені інші документи - первинні бухгалтерські документи, якими беззаперечно підтверджується реальність господарської операції.

Зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що до декларації за серпень 2012 року позивач надав тільки скарги на постачальників, без копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів та сформував податковий кредит 685721,76 грн., чим порушено вимоги абз.11 п. 201.10 ст. 201. ПК України.

Таким чином, подання заяви із скаргою без копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, а відсутність факту реєстрації продавцем товару ТОВ «База Агротехпостачання», ППВКФ «Універсал-Центр», ТОВ «Торговий дім «Інтер-Нафта» податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за даних обставин, не дає права Позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє позивача від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 року №0022251501 є правомірним, а тому підстави для скасування зазначеного вище повідомлення-рішення відсутні, тому позов ВК «Віра»-не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Виробничого кооперативу "Віра" про скасування податкового повідомлення - рішення від 2.11.2012 р. № 0022251501-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник