Ухвала суду № 363504, 29.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/С № К-9954/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2006 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників

позивача: Іонкіна Д.М., Дядик К.О.

відповідача: Рисіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р.

та касаційну скаргуКомунального житлового підприємства № 33

напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р.

у справі № 36/8

за позовом Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

до Комунального житлового підприємства № 33

про звернення стягнення на активи на суму 339189,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005р. у позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що передбачений п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами" судовий порядок звернення стягнення на активи платника поширюється лише на випадки, коли сума податкового боргу є попередньо неузгодженою. Позивачем при зверненні із даним позовом не враховано, що відповідач не є власником майна та не взято до уваги порядок стягнення податкового боргу, встановлений ст.ст. 8-11 зазначеного закону.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. рішення скасовано частково. Позов задоволено частково. Звернено стягнення на кошти Комунального житлового підприємства № 33 на користь бюджету в розмірі податкового боргу 339189,96 грн. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Комунального житлового підприємства № 33 на користь державного бюджету 5087,85 грн. державного мита та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118 грн. за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Скасовуючи рішення та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кошти відповідача не належать до цілісного майнового комплексу і на них, виходячи із вимог п. 11.1 ст. 11 Закону № 2181 можливо звернути стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

Центральна МДПІ у м. Кривому Розі подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 1, ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 67 Конституції України, ст. 1, п.п.3.1.1 п. 3. ст. 3, п. 5.3 ст. 5, ст. 6, п. 11.1 ст. 11 Закону № 2181, п. 3 ст. 78 ГПК України. Вважає, що відповідно до вимог законодавства, активи позивача повинні бути стягнуті у рахунок погашення податкової заборгованості.

Комунальне житлове підприємство № 33 подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Стягнути з позивача на його користь державне мито за подачу касаційної скарги в розмірі 1695,95 грн. Посилається на порушення норм п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, ст. 11 Закону № 2181. Оскільки відповідач є комунальним підприємством звернення на його активи можливе лише після вжиття податковим органом заходів, передбачених ч. 2 п. 11.1 ст. 11 Закону №2181. Також посилається на порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 42, 43, 49, 83, 104, п. 8 ч. 2 ст. 105 ГПК України. Вважає, що апеляційна інстанція неправильно обчислила розмір судових витрат, які були покладені на відповідача.

Представники податкової інспекції в судовому засіданні підтримали вимоги своєї касаційної скарги та заперечили проти задоволення касаційної скарги відповідача.

Відповідач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та його представник в судовому засіданні просять свою касаційну скаргу задовольнити, а скаргу податкової інспекції залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга Центральна МДПІ у м. Кривому Розі не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу Комунального житлового підприємства № 33 необхідно задовольнити.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.

Станом на 22.12.2004 р. за відповідачем рахувалась заборгованість перед бюджетом по податках та зборах у загальній сумі 339 189,96 грн., яка є узгодженим податковим зобовязанням за приписами Закону № 2181.

Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про примусове стягнення активів відповідача, оскільки таке стягнення буде суперечити вимогам п. 1.6 ст. 1, п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181. За змістом вказаних норм судовий порядок звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу може бути застосований тільки до боргу без попереднього узгодження його платником податку.

Крім того, суд дійшов правильного висновку про неврахування позивачем тієї обставини, що відповідач не є власником майна та не взяття до уваги порядку стягнення податкового боргу, встановленого ст. ст. 8-11 Закону №2181.

Без виконання вимог вищевказаних норм закону відсутні підстави для стягнення у судовому порядку активів платника податків, який перебуває у комунальній власності.

Доказів виконання таких вимог Закону № 2181 позивачем не надано.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону, було помилково частково скасовано судом апеляційної інстанції. Тому, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Державне мито (судовий збір) за подання касаційної скарги, сплачене КЖП № 33 у розмірі 850 грн. (що становить 50 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, але яка не повинна була перевищувати 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700,00 грн.), виходячи із вимог ч. 1 ст. 94 КАС України підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь зазначеної особи.

Решта державного мита в сумі 846,00 грн., яке було помилково сплачено КЖП № 33, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Комунального житлового підприємства № 33 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005 р. залишити в силі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального житлового підприємства № 33 (код ЄДРПОУ 20259832; 50027, м. Кривий Ріг, вул. О. Брозовського, 56, р/р 2600803110146/980 в АКБ КФ "Правекс-банк", МФО 306522).

Повернути з Державного бюджету України Комунальному житловому підприємству № 33 зайво сплачене платіжним дорученням № 1171 від 30.05.2005 р. державне мито в сумі 846,00 грн. (вісімсот сорок шість гривень).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя підпис Н.Г. Пилипчук

судді підпис К.В. Конюшко

підпис Л.В. Ланченко

підпис О.М. Нечитайло

підпис О.І. Степашко

Ухвалу складено у повному обсязі 04.12.2006 р.

Згідно з оригіналом

Суддя Н.Г. Пилипчук