Рішення № 36347702, 20.12.2013, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/812/13-ц

Провадження № 2/304/264/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Амаровича В. П.,

при секретарі - Ковач М.Ф.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 10 квітня 2013 року біля 10.00 год. після слухання цивільної справи у Перечинському районному суді він виявив пошкодження задньої лівої шини марки «Acclera» на своєму автомобілі марки «Chevrolet Lacetti», який було припарковано неподалік від будівлі суду, а саме біля будівлі Управління Пенсійного фонду України в Перечинському районі. Після цього до нього підійшов чоловік, який назвався ОСОБА_4 та сказав, що коли він знаходився в салоні службового автомобіля, що був припаркований поряд з його, то побачив чоловіка віком 60-65 років, з сивим волоссям, одягнутого в темну куртку, який підійшов до автомобіля позивача, присів біля заднього колеса, після чого пролунав звук, що видає пробита шина. Одразу ж після цього він побачив, що цей чоловік піднявся, тримаючи в руках розкладний ніж, склав його та поклав у кишеню куртки, а потім пішов за будівлю ДВС Перечинського району. Коли ОСОБА_4 вийшов з машини, то цей чоловік уже біг в напрямку парку. Зі слів свідка він зрозумів, що цим чоловіком був його колишній тесть ОСОБА_2, з яким вони вже протягом трьох років після розлучення з його донькою перебувають у неприязних стосунках, які полягають у постійних погрозах на адресу позивача та намаганні спровокувати такого на конфлікт. У квітні 2012 року відповідач здійснив аналогічне пошкодження, коли його автомобіль знаходився у дворі будинку №242 у с. Ворочево, де він на той час проживав. Крім того, протягом 2010-2011 років він двічі подавав заяви до Перечинського РВ УМВС, у яких просив вжити заходів до відповідача з метою припинення його протиправних дій, а саме погрози зброєю. По факту порізу шини його автомобіля 10 квітня 2013 року ним було подано офіційну заяву до Перечинського РВ УМВС, по якій було проведено перевірку, зроблено висновок про відсутність у діях відповідача складу злочину (у звязку з незначною для кримінального провадження сумою пошкодження) та рекомендовано звернутися до суду для відшкодування матеріальних збитків. Порізані відповідачем шини (вартість яких становить 860 грн.) ремонту та відновленню не підлягали, тому він змушений був купити 2 нові шини, що коштувало 970 грн. Крім цього, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у постійному дискомфорті, що він, як працівник міліції, зазнає неправомірних дій від відповідача, його переслідують та погрожують фізичним знищенням, а неодноразове пошкодження автомобіля дає йому підстави хвилюватися за безпеку його родини під час руху. Він змушений був викликати наряд міліції, давати пояснення, здійснювати огляд місця події, змінювати шини, на що було витрачено чимало часу. Крім цього, протиправні дії відповідача завдали шкоди його авторитету як працівника міліції, колеги кепкують над ним, що спричиняє йому моральні страждання. Враховуючи викладене, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідача на його користь 860 грн. матеріальної шкоди, тобто вартість двох шин «Acclera» розміром 185-65-14, які він змушений був замінити, оскільки при пошкодженні однієї шини потрібно міняти й іншу, що кріпиться з нею на одній осі, 894 грн. моральної шкоди та 229 грн. 40 коп. судового збору. Не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 09 та 20 грудня 2013 року, повторно не зявився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку ч.ч. 5, 9 ст. 74 ЦПК України, причини неявки не повідомив, а тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, однак подала заяву, у якій просить справу розглянути у її відсутності.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 10 квітня 2013 року у Перечинському районному суді відбувався розгляд цивільної справи про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання його молодшої сестри. ОСОБА_3 ж дня він відвозив свого діда ОСОБА_2 у м.Ужгород в Закарпатську обласну клінічну лікарню до лікаря-отоларинголога, оскільки у нього боліло вухо. З с. Ворочево вони виїхали біля 09.00 год. У той час, коли дідусь знаходився у кабінеті лікаря, він чекав його під дверима. Після цього вони пішли у ощадбанк у м. Ужгород та зняли гроші, а додому повернулися біля 12.00 год.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що працює водієм в Управлінні ДВС ГУЮ у Закарпатській області. 10 квітня 2013 року він привіз начальника управління у відділ ДВС Перечинського РУЮ на перевірку. Протягом усього часу він знаходився у салоні службового автомобіля, який був припаркований на зупинці перед Управлінням ПФУ. Раптом він побачив, як до автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», який знаходився поряд, підійшов чоловік, а саме відповідач ОСОБА_2, пробив ліве заднє колесо, після чого пролунав голосний звук, і одразу ж втік, при цьому тримаючи у руці річ, дуже схожу на ніж. Коли до цього транспортного засобу повернувся ОСОБА_1, він розповів йому про те, що побачив.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що проживає у будинку, розташованому неподалік Управління ПФУ в Перечинському районі та на даний час знаходився у декретній відпустці. Біля 10.00 год. вона йшла у магазин та побачила, як біля автомобіля, що був припарковано попереду ПФУ, знаходиться чоловік, а саме ОСОБА_2 Тоді вона подумала, що це власник. Однак потім почула голосний звук та побачила, як цей чоловік втікає у напрямку центру м. Перечин. Більше їй нічого невідомо.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що висновком ДІМ Перечинського (по обслуговуванню Перечинського та Великоберезнянського районів) РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_7 від 17 квітня 2013 року по матеріалам по повідомленню громадянина України ОСОБА_1 про те, що 10 квітня 2013 року біля 10.00 год. його тесть ОСОБА_2 у м. Перечин на пл. Народній порізав задню ліву шину марки «Acclera» розміром 185-65-14 на його автомобілі НОМЕР_1, закінчено перевірку по повідомленню та рекомендовано ОСОБА_1 звернутись в Перечинський районний суд для відшкодування матеріальних збитків. Із вказаного висновку також вбачається, що вартість однієї шини «Acclera» розміром 185-65-14 станом на квітень 2013 року становить 430 грн. (а.с. 6-7).

Хоча відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 09 та 20 грудня 2013 року, не зявився, однак у попередніх засіданнях він свою вину у пошкодженні колеса на автомобілі ОСОБА_1 не визнавав та пояснював, що 10 квітня 2013 року знаходився на консультативному прийомі у лікаря-отоларинголога доцента ОСОБА_8, на підтвердження чого надав довідку Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А.Новака №119/01-10 від 18 липня 2013 року (а.с. 64).

На неодноразові виклики до суду лікар-отоларинголог ОСОБА_8 не зявилася, однак згідно листа головного лікаря Закарпатської ОКЛ ім. А.Новака - ОСОБА_9 №1596/01-10 від 19 вересня 2013 року, окрім запису в амбулаторній карті хворого ОСОБА_2Я відомостей щодо реєстрації в журналі та програмі компютерного обліку хворих поліклініки ЗОКЛ ім. А.Новака інформації про хворого немає. Крім цього, із пояснюючої записки ОСОБА_8 від 02 вересня 2013 року вбачається, що пацієнт ОСОБА_2Я звернувся до неї 11 квітня 2013 року з амбулаторною карткою, а про те, чи був він у поліклініці, вона не зясовувала. Запис 10 квітня 2013 року є помилковим, вона помилилася у даті (а.с. 79, 80).

Таким чином, доводи відповідача ОСОБА_2 про перебування його 10 квітня 2013 року на прийомі у лікаря-отоларинголога повністю спростовуються та свідчать про його намагання ухилитися від відшкодування спричиненої ним шкоди.

Також суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_5, оскільки він проживає разом з дідом ОСОБА_2 та матірю ОСОБА_10, між ним та позивачем існують неприязні відносини.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином враховуючи, що вина ОСОБА_2 у пошкодженні майна позивача доведена повністю, тому уточнений позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 860 грн., тобто вартості двох шин, які останній змушений був замінити у звязку з пошкодженням одного з них, а такі змінюються лише парами, є обґрунтованим.

Що стосується позову в частині відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступного.

Згідно ст. 23 ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як розяснено в п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки предявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди відповідає характеру та обсягу моральних страждань, яких він зазнав у звязку із пошкодженням свого майна, а також засадам розумності, виваженості та справедливості, тому суд приходить до висновку, що уточнений позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 894 грн. також підлягає до задоволення.

Судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Уточнений позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1983 (одну тисячу девятсот вісімдесят три) грн. 40 коп., у тому числі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. матеріальної шкоди, 894 (вісімсот девяносто чотири) грн. 00 коп. моральної шкоди та 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Головуючий: ОСОБА_11