Ухвала суду № 36344444, 23.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6298/13-ц Головуючий у І інстанції Линник В.Я. Провадження № 22-ц/780/6804/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 4 23.12.2013

УХВАЛА

іменем України

19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Панасюка С.П.,

суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1

Свої вимоги обґрунтовував тим, 12 квітня 2011 р. між ним та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого ОСОБА_3 - здійснив на користь ОСОБА_2 відступлення права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» щодо передачі майнових прав, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1.

Отримавши інформацію про введення будинку в експлуатацію (отримання сертифікату відповідності) та винесене Виконкомом Коцюбинської селищної ради рішення, позивач неодноразово письмово, а потім особисто звертався до відповідача з вимогою виконати умови договору та підписати з ним акт, і передати йому відповідні документи на квартиру, але не отримав ні письмової, ні усної відповіді щодо намірів виконання відповідачем своїх зобов'язань.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області позов задоволено та визнано за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 83,20кв.м.

Стягнуто з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 3440грн.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Мотивує свої вимоги тим, що позивач не надав суду доказів того, що в нього виникло право власності на спірну нерухомість і це право зареєстровано в установленому порядку.

Вказує, що позивач згідно договорів купівлі-продажу майнових прав отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

На думку апелянта, суд неправильно витлумачив та застосував ст.392 ЦК України, визнавши за позивачем право власності на спірну нерухомість, оскільки позивач не є власником спірних приміщень, тому неможливо визнати право, яке не виникло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідачем ТОВ «Аверс-Сіті» в порушення умов договору купівлі-продажу не виконано зобов'язання щодо оформлення права власності на спірну квартиру та передачу її позивачу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги від 12.04.12 (а.с. 13-16), згідно пп. 1.2 якого ОСОБА_3 здійснив на користь ОСОБА_2 відступлення права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті», щодо передачі майнових прав, в тому числі і права власності на квартиру АДРЕСА_1 по договору купівлі-продажу майнових прав укладеного між ТОВ «Аверс-сіті» та ОСОБА_3 № С137-ИП від 15.10.10 (а.с. 17-22). Вартість майнових прав на квартиру згідно п. 4.2. Договору купівлі-продажу майнових прав складає 219473,00 грн.

Про повний розрахунок по договору про відступлення права вимоги від 12.04.2011 року свідчить розписка від 12.04.2011 року (а.с. 23), написана ОСОБА_3 про отримання ним грошових коштів р сумі 333077,00 грн. від імені ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору купівлі-продажу майнових прав, позивач набуває право власності квартиру після введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів, в п.3.2 зазначено, що право власності на майнові права від продавця до покупця переходять після підписаного акту.

Факт повної оплати позивачем вартості майнових прав на квартиру підтверджується довідкою про відсутність заборгованості ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу майнових від 15.10.10 № С137-ИП

Згідно сертифіката відповідності від 16 вересня 2011 року, будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, було введено в експлуатацію 16 вересня 2011 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру, тому згідно встановлених судом обставин існують правові підстави для визнання за позивачем права власності на квартиру

АДРЕСА_1.

Ухвалюючи рішення суд посилався на ст.ст. 331, 392, 526 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що судом вірно встановлено обставини справи та дано їм належну правову оцінку.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано суду доказів виникнення в нього права власності на спірну квартиру, а також на те, що позивачем непроінвестована повна вартість квартири, не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Майно є новоствореним, на підставі договірних відносин позивач свої обов'язки виконав повністю, але відповідач перешкоджає у реєстрації виниклих на цій підставі у позивача прав, у зв'язку з цим рішення суду є підставою для реєстрації таких прав на зазначене нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

За таких обставин, встановивши, що позивач у справі проінвестував будівництво квартири, на яку набув майнових прав і має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктом інвестування відповідно до законодавчих актів України і об'єкт нерухомості прийнятий до експлуатації, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру.

Інших доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» - відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий :

Судді :