Рішення № 36344028, 24.12.2013, Тетіївський районний суд Київської області

24.12.2013 Провадження по справі № 2/380/497/13

Справа № 380/1774/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року , Тетіївський районний суд, Київської області, в складі :

головуючого судді Кравець О.А.

при секретаріМідзяновській І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетіїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом примусового виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить усунути перешкоди у користуванні майном, що належить йому на праві приватної власності, шляхом примусового виселення колишніх мешканців відповідачів по справі, а саме з квартири АДРЕСА_1, що в м. Тетієві, Київської області, посилаючись на те дана квартира відповідачем ОСОБА_2 11.10.2006 року згідно договору іпотеки в забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору була передана ЗАТ КБ «ПриватБанк». Після укладення договору іпотеки, відповідач ОСОБА_2В 08.02.2007 року зареєстрував в даній квартирі свою співмешканку ОСОБА_3 та 07.05.2008 року зареєстрував відповідачів ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_5 На дану квартиру, згідно виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 08.09.2010 року звернено стягнення в рахунок погашення кредитного боргу і згідно Свідоцтва, виданого Державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори 19.08.2013 року дана квартира у відповідності до ст. 47 Закону України «Про іпотеку» реалізована позивачеві, як покупцю і він є власником даної квартири. На офіційне звернення звільнити квартиру, що є власністю позивача, відповідачі не реагують, тому він змушений звернутись з даним позовом про примусове їх виселення.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, пояснивши, що відповідач ОСОБА_2 умисно, щоб у нього не відібрали квартиру, після укладення договору іпотеки приписав незаконно свою співмешканку ОСОБА_3, яка в даний час не проживає, вийшла заміж та змінила прізвище на Кравчук, а також свою доньку ОСОБА_4 із її малолітньою дочкою ОСОБА_5, які ніколи в даній квартирі не проживали і взагалі проживають в іншому місці.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3В, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_5 в попереднє судове засідання не прибули двічі і двічі на судовий розгляд. Про день слухання справи повідомлені належним чином, оскільки двічі повернулись повідомлення за закінченням терміну зберігання .

Представник органу опіки та піклування за дорученням ОСОБА_6 проти позову не заперечує, пояснивши, що малолітня дитина ОСОБА_5 як і її матір ОСОБА_4 в даній квартирі, як встановлено в суді із пояснень позивача та свідків ніколи не проживали і не проживають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані.

Так в суді встановлено, що відповідач ОСОБА_2 згідно договору від 06.10.2006 року отримав кредит і уклав з ЗАТ КБ «Приват Банком» договір іпотеки від 11.10.2006 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором. Згідно договору іпотеки він передав належну йому квартиру № 4 загальною площею 56.20 кв.м., що розташована по вул. Леніна 78 ( новий номер 68 ), в м. Тетієві, Київської області . Згідно п. 17.12 даного договору , відповідач не мав права без письмової згоди Іпотекодержателя реєструвати будь кого з осіб в квартирі, що здана в іпотеку. Однак ОСОБА_2, порушуючи кредитний договір, не сплачував кредиту і з метою недопущення звернення на предмет іпотеки, без згоди банку зареєстрував в даній квартирі 08.02.2007 року свою співмешканку ОСОБА_3, яка його в даний час залишила, вийшла заміж, змінивши прізвище на Кравчук та 07.05.2008 року зареєстрував відповідачів ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_5, які жодного разу не були в даній квартирі та не проживали в ній. На дану квартиру, згідно виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 08.09.2010 року звернено стягнення в рахунок погашення кредитного боргу і згідно Свідоцтва, виданого Державним нотаріусом Тетіївської державної нотаріальної контори 19.08.2013 року дана квартира у відповідності до ст. 47 Закону України «Про іпотеку» реалізована позивачеві, як покупцю і він є власником даної квартири, згідно з Витягу з Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. На офіційну вимогу звільнити квартиру, що є власністю позивача, відповідачі не реагують, тому він просить винести рішення про примусове їх виселення.

Встановлені в суді факти обєктивно підтверджуються зібраними та перевіреними в суді доказами.

Так із пояснень в суді свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановлено, що вони живуть по сусідству в одному будинку з відповідачем ОСОБА_2 В квартирі він проживає сам, співмешканка його покинула, а дочка ОСОБА_4 з онукою ОСОБА_5 ніколи в даній квартирі не проживали і вони їх тут не бачили. Знають, що ОСОБА_2 веде антигромадський спосіб життя.

Із копії Свідоцтва про власність від 04.09.2013 року реєстр № 2-1941 встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1, що в м. Тетієві , Київської області являється позивач, згідно ст. 47 Закону України « Про іпотеку». Дане свідоцтво вступило в законну силу і зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04.09.2013 року.

Із копії договору іпотеки від 11.10.2006 року встановлено, що відповідач ОСОБА_2 згідно договору від 06.10.2006 року отримав кредит і уклав з ЗАТ КБ «Приват Банком» договір іпотеки від 11.10.2006 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором. Згідно договору іпотеки він передав належну йому квартиру № 4 загальною площею 56.20 кв.м., що розташована по вул. Леніна 78 ( новий номер 68 ) , в м. Тетієві, Київської області . Згідно п. 17.12 даного договору , відповідач не мав права без письмової згоди Іпотекодержателя реєструвати будь кого з осіб в квартирі, що здана в іпотеку.

На дану квартиру, згідно виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 08.09.2010 року звернено стягнення в рахунок погашення кредитного боргу.

Із довідки № 815 від 24.12.2013 року встановлено що відповідач ОСОБА_2 який порушив кредитний договір, не сплачував кредиту, з метою недопущення звернення на предмет іпотеки, без згоди банку зареєстрував в даній квартирі 08.02.2007 року свою співмешканку ОСОБА_3, яка в даний час в квартирі не проживає, змінила своє прізвище на Кравчук та 07.05.2008 року зареєстрував відповідачів ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_5, які жодного разу не були в даній квартирі та не проживали в ній.

Із копії вимоги про звільнення житлового приміщення від 05.09.2013 року встановлено, що ОСОБА_2 вона була вручена, але від підпису він в присутності свідків відмовився.

Із висновку представника органу опіки та піклування ОСОБА_6 встановлено, що в суді встановлено, що малолітня дитина відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 в спірній квартирі ніколи не проживала і не проживає, тому її інтереси при виселенні відповідачів не будуть порушенні, постільки вона проживає разом з батьками.

Аналізуючи таким чином зібрані по справі та досліджені в суді докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного .

Так ст. 41 ч. 4 Конституції України вказує на те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, постільки воно є непорушним. У відповідності з ч. 1.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок, чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття по даній справі рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок, чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя, або нового власника добровільно звільнити житловий будинок, чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений строк добровільно, то їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду, що підтверджується також ст. 109 ч. 3 ЖК України. В суді позивач довів, що дана квартира необхідна йому для проживання його власної родини, тому згідно ст. 391 ЦК України він має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 114 гр.70 коп., постільки позивач від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст. 72,123, 213-215, 218, 294 ЦПК України, Законом України « Про іпотеку», ст.. 109 ЖК України ст.. 319,321,391 ЦК України суд ,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом примусового виселення - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною йому на праві приватної власності квартирою № 4 в будинку № 68 по вул. Леніна, що в м. Тетієві, Київської області, шляхом примусового виселення з вищезазначеної квартири ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ідентифікаційний код № НОМЕР_1), на користь держави судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. на р/р 31217206700616, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37443544, одержувач: УДКСУ Тетіївського району, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Київській обл.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_9