Ухвала суду № 3634387, 14.04.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-14532/08 Головуючий у 1 інстанції Блохіна Ж.В.

Суддя доповідач Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:

суддів:

при секретарі:Бистрик Г.М.,

Василенка Я.М.,

Ситникова О.Ф.,

Шевчук О.М.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» на постанову господарського суду Чернігівської області від 25 грудня 2007 року у справі за позовом Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області, за участю прокурора Чернігівської області, про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року Державне підприємство «Холминський спиртовий завод» звернулося в суд з позовом до Корюківської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000022600/0 від 08.04.2005 року.

Справа переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанції.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 25 грудня 2007 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання ДП «Холминський спиртовий завод» вимог податкового законодавства з питань оподаткування операцій, повязаних з експортом оптичних заготовок та придбання їх на території України, за період з 01.08.2003 року по 31.10.2003 року, за результатами якої складено акт від 05.04.2005 року №10/26-20/00375314, відповідно до якого виявлено порушення ДП «Холминський спиртовий завод», щодо зменшення бюджетного відшкодування за жовтень 2003 року на суму 146655 грн..

На підставі акта від 05.04.2005 року №10/26-20/00375314, податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 08.04.2005 року № 0000022600/0.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу №ДКП від 29.08.2003 року ДП «Холминський спиртовий завод» придбало в ТОВ «Агроконтак» скло оптичне БК-10.

Між ДП «Холминський спиртовий завод» та ТОВ «Інвексим» 29.08.03 року було укладено договір комісії № 08/03, на виконання якого Позивачем передано на комісію ТОВ «Інвексим» скло оптичне БК-10 в кількості 64150 куб. см. на суму 1614655 грн. для подальшої його реалізації нерезидентам України.

Відповідно до укладеного між ТОВ «Інвексим» та фірмою «САSСАDЕ ВUSINESS COMPANY LLС» (СІЛА) контракту від 23.06.03 року № WN- 23/06 на умовах постачання СІР (м. Рига) було вивезенооптичне скло за межі митної території України, загальна вартість експортованого скла складає 4504630,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справивантажно митними деклараціями.

По договору комісії № 08/03 від 29.08.2003 року, комісіонер в листопаді 2003 року перерахував на рахунок комітента виручку від реалізації скла на експорт в сумі 4399663 грн..

Станом на 01.01.2005 року кредиторська заборгованість за скло оптичне ДП «Холминський спиртовий завод» перед ТОВ «Агроконтакт» склала 879932,60 грн..

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (у редакцій, чинній на момент здійснення вищевказаних операцій та подання декларацій) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця наступного, після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою.

При реалізації за межі митної території України скла оптичного податок на додану вартість апелянтом обчислювався за нульовою ставкою.

Згідно частини 3 підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до пункту 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.07.1997 року вантажна митна декларація вважається оформленою у разі наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки посадової особи митниці, яка здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Залучені відповідачем до матеріалів справи вантажно-митні декларації - від 08.10.2003 року №12500/3/361690, від 23.10.2003 року №12500/3/361807, від 23.10.2003 року №12500/3/361808, від 23.10.2003 року №12500/3/361809 оформлені відповідно до Положення «Про вантажну митну декларацію», затвердженого Постановою КМУ № 574 від 09.06.1997 року.

Пунктом 8.1 статті Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалося, що платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Відповідно до пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість» для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включалися суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відносилась до валових витрат виробництва (обігу) або підлягала амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

Згідно п.8.6 ст. 8 ЗаконуУкраїни «Про податок на додану вартість» експортне відшкодування надавалось протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що навіть у разі неподання розрахунку експортного відшкодування така сума відшкодування є сумою саме експортного відшкодування, повинна визначатись в порядку, передбаченому ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 6.1.2 пункту 6.1 розділу 6 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (в редакції, що діяла на час подання Позивачем декларації та уточнюючого розрахунку по спірній операції) передбачено, що платник податку може за власним бажанням не подавати розрахунок експортного відшкодування. У цьому разі суми експортного відшкодування зараховуються в рахунок погашення податкових зобов'язань цього платника у майбутніх податкових періодах.

Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті) (п.8. 4ст. 8 ЗаконуУкраїни «Про податок на додану вартість» ).

Пунктом 8.2 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 ЗаконуУкраїни «Про податок на додану вартість», що право платника податку на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Апелянтом за договором від 29.08.2003 року № ДКП-29 не було сплачено ТОВ «Агроконтакт» 879934,60 грн., у тому числі 146655,00 грн. податку на додану вартість, а тому рахується заборгованість в цій сумі перед ТОВ «Агроконтак».

На основі правового аналізу вищенаведених правових норм, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, доводи апелянта не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргупозивача Державного підприємства «Холминський спиртовий завод» - залишити без задоволення, апостанову господарського суду Чернігівської області від 25 грудня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлено 21.04.2009 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.