Рішення № 36343484, 30.09.2013, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2656/13-ц

провадження у справі № 2/0285/799/13

30 вересня 2013 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Романюк Ю.Г., за участі секретаря судового засідання Пелешок І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2: ОСОБА_3,

відповідач ОСОБА_4: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, в якій просить для погашення існуючої заборгованості по кредитному договору № 191К-08 від 16.04.2008 року, укладеному між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2, звернути стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 191К-08/і, укладеному між АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», та ОСОБА_2, ОСОБА_4, а саме: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Панкратова, 9-б та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0863 га, за вищевказаною адресою, шляхом реалізації вказаних предметів іпотеки на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну для реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; та просить стягнути з відповідачів понесені витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між Акціонерним банком "БРОКБІЗНЕСБАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» (далі - Банк/позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач 1) було укладено кредитний договір № 191К-08 від 16.04.2008 року (далі - Кредитний договір), за умовами якого позивач надав відповідачу 1 кредит в розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч) доларів США зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення 15 квітня 2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору між позивачем (Іпотекодержатель) та відповідачем 1 і ОСОБА_4 (далі - відповідач 2) укладено іпотечний договір № 191 K-08/i від 16.04.2008 року (далі - Іпотечний договір), за яким в іпотеку передано: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Панкратова, 9Б та земельну ділянку для обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель та споруд. Відповідачі є співвласниками зазначеного майна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок та державним актом на право власності на земельну ділянку. У зв'язку з тим, що відповідач 1 не виконувала взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача 1 заборгованості по кредитному договору.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.06.2011 року позов Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАК» задоволено - стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАК» в особі Житомирського центрального відділення Київської філії AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредитному договору №191К-08 від 16.04.2008 р. в сумі 75 264 (сімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) долара США 41 цент. Рішення суду набрало законної сили 24.06.2011р. За період з 24.06.2011 р. і по день звернення до суду з даним позовом відповідач 1 погасила частину боргу на суму 9420,00 дол. США і станом на 01.06.2013 року непогашений борг відповідача 1 перед Банком становить 65844 долара США 41 цент. Відповідачам вручені вимоги про усунення порушень основного зобов'язання, в яких зазначено, що у разі непогашення заборгованості, Банк буде звертатись до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки. Однак, оскільки заборгованість відповідача 1 перед Банком за рішенням суду від 14.06.2011 р. не погашена, Банк скористається своїм правом звернути стягнення на предмет іпотеки з метою погашення існуючої заборгованості по Кредитному договору.

Представник позивача в судовому засіданні надала суду пояснення, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві. Окрім того, щодо співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна зазначила, що в даному випадку вважає дотриманим принцип співмірності, оскільки при встановленні судом початкової ціни предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, сума непогашеної заборгованості відповідача 1 по кредиту і сума вартості вказаного іпотечного майна, визначена саме таким чином, будуть співмірними. А у разі продажу іпотечного майна за ціною, вищою ніж заборгованість відповідача 1 перед Банком, їй на підставі ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» буде повернута сума, що залишиться після сплати усіх грошових зобовязань.

Представник відповідача 1 подав суду письмові заперечення на позов, які зводяться до того, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного. Враховуючи наявність рішення суду про стягнення з відповідача 1 заборгованості за Кредитним договором, яке набрало законної сили та відкриття виконавчого провадження з його виконання, суд, при вирішення даної цивільної справи, не може звернути стягнення на вказаний у позові предмет іпотеки, оскільки це призведе до подвійного стягнення, бо відповідач 1 є одночасно позичальником і іпотекодавцем. Окрім того, вважає, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки судом має бути враховано, що сторонами погоджено вартість іпотечного майна, зазначена у Іпотечному договорі, яка, на думку представника відповідача 1, є співмірною із сумою заборгованості перед Банком, а тому встановлення судом початкової ціни предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, як цього просить позивач - не є доцільним. Просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав позицію, викладену у письмових заперечення на позов, просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Відповідач 2 ОСОБА_4 у судове засідання не прибув повторно, участі уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки суду не повідомив, запереченнь проти позову та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд без його участі не подавав.

За таких обставин, за згодою всіх учасників судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача 2 на підставі наявних доказів.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи та надані докази, зясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Постановою Наглядової ради AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 17.04.2012 року з 22 травня 2012 року Житомирське центральне відділення Київської філії AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» перепідпорядковане головному офісу банку і перейменовано у Житомирське регіональне відділення Публічного акціонерного товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК». Пунктом 1.9. Положення про Житомирське регіональне відділення AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» передбачено, що всі юридичні дії, які вчиняються відділенням, вчиняються від імені Банку (а.с.39).

16 квітня 2008 року між Акціонерним банком "БРОКБІЗНЕСБАНК", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» та відповідачем 1 - ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 191К-08 від 16.04.2008 року, за умовами якого позивач надав відповідачу 1 кредит в розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч) доларів США зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення 15 квітня 2018 року (а.с.11-14).

08 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем 1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно якої змінено відсоткову ставку з 13,5% річних на 15% річних (а.с.18).

21 січня 2009 між позивачем та відповідачем 1 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно якої змінено щомісячний платіж по поверненню кредиту на 150 дол. США з січня 2009 року по червень 2009 року включно та по 520,00 дол. США, починаючи з липня 2009 року до квітня 2018 року (а.с.19).

Згідно умов Кредитного договору, відповідач 1 зобовязалась здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати усі зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору, 16 квітня 2008 року між позивачем (іпотекодержателем) та відповідачами у справі (іпотекодавцями) укладено іпотечний договір № 191 K-08/i від 16.04.2008 року (далі Іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5, згідно з яким в іпотеку передано: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що включає згідно опису: А - житловий будинок, Бб - літня кухня з верандою, В - сарай, Г убиральня, загальна площа житлового будинку становить 133,7 кв.м., житлова площа становить 81,2 кв.м., який знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Панкратова, 9Б; та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0863 га, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Новоград - Волинський, вул. Панкратова, 9 Б (а.с.23-30).

Право власності на житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 14 липня 2006 року, виданим на підставі рішення виконкому Новоград - Волинської міської ради народних депутатів № 94 від 29 червня 2006 року, зареєстрованого Державним комунальним підприємством «Новоград - Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації 14 липня 2006 року в книзі 51, номер запису 7868 реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 15399905.

Зазначений будинок належить відповідачам - ОСОБА_2В та ОСОБА_4 на праві приватної власності - по ? частині кожному (а.с.82).

Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 400472 від 18 липня 2005 року, виданим на підставі рішення Новоград - Волинської міської ради № 287 від 27 травня 2004 року та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010522600312 (кадастровий номер земельної ділянки 1811 000 000 00 010 0048).

Відповідачі - ОСОБА_2В та ОСОБА_4 є співвласниками вказаної земельної ділянки з частками у спільній власності - по ? кожного (а.с.109).

Обтяження на предмет іпотеки зареєстроване в державному реєстрі іпотек (номер витягу про реєстрацію 18157556 від 16.04.2008 р.) та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номери витягів про реєстрацію 18158075, 18157863 від 16.04.2008 р. (а.с.31-33).

Згідно з п. 1.4 Іпотечного договору узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 671 979 гривень 00 копійок (а.с.25).

Відповідно до п.п. 5.1.1 п. 5.1 цього договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання позичальником основного зобовязання або його частини, воно не буде виконано (а.с.26).

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредитні кошти згідно договору. В зв'язку з тим, що відповідач 1 не виконувала взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Відповідача 1 заборгованості по кредитному договору.

Так, рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.06.2011 року (справа №2-234/11) Позов публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАК» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАК» в особі Житомирського центрального відділення Київської філії AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредитному договору №191К-08 від 16.04.2008 р. в сумі 75 264 (сімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) долара США 41 цент. (а.с.6-8). Відповідно до вказаного рішення суду, заборгованість в сумі 75264,41 дол. США складається із: заборгованості по кредиту в сумі 54 787,18 дол. США, заборгованості по процентах - 13 056,69 дол. США та пені на загальну суму 7 420,54 дол. США.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.06.2011 року набрало законної сили 24.06.2011року.

Постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 01.07.2011 року, виданого на виконання рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.06.2011 року (а.с.107-108)

Як встановлено судом і вбачається із матеріалів справи, за період з 24.06.2011 року по день розгляду даної справи у суді відповідач 1 - ОСОБА_2 погасила частину боргу на суму 9420,00 дол. США.

За даними обліку позивача, станом на 01.06.2013 року, непогашений борг відповідача 1 перед позивачем становить 65 844 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот сорок чотири) долара США 41 цент, в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 54787,18 дол. США; заборгованість по процентах 3636,69 дол. США; пеня в розмірі 7420,54 дол. США, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача 1 станом на 01.06.2013 року (а.с.9-10).

Відповідно до довідки №4118 від 30.09.2013 року, виданої гр. ОСОБА_2, вона дійсно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2) в наступному складі сім'ї: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 син (а.с.6).

Неповнолітні особи та члени сімї за вказаною адресою не проживають та не зареєстровані.

Відповідачам вручено вимоги позивача про усунення порушень основного зобов'язання: 31.05.2012 року - ОСОБА_2 вручено вимогу №227/046-0001 від 25.04.2012р. про усунення порушень основного зобов'язання за кредитним договором в якій зазначено, що у разі непогашення заборгованості Банк буде звертатись до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки; 20.06.2012 року - ОСОБА_4 вручено вимогу №228/046-0001 від 25.04.2012р. про усунення порушень основного зобов'язання за кредитним договором в якій зазначено, що у разі непогашення заборгованості Банк буде звертатись до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.34,35).

Дані обставини не оспорювались сторонами підтверджуються дослідженими у судовому засідання доказами: копією рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.06.2011 р. (справа №2-234/11) (а.с.6-8), розрахунком заборгованості станом на 01.06.2013 року (а.с.9-10), копією кредитного договору № 191К-08 від 16.04.2008 року (а.с.11-14), копіями графіків погашення кредиту (а.с.15-17, 20-22), копією додаткової угоди №1 від 08 серпня 2008 року до кредитного договору (а.с.18), копією додаткової угоди № 2 від 21 січня 2009 року до кредитного договору (а.с.19), копією іпотечного договору № 191 K-08/i від 16.04.2008 року (а.с.23-30), копією витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (а.с.31), копіями витягів про реєстрацію в єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна (а.с.32,33), копіями вимог про усунення порушень основного зобовязання за кредитним договором (а.с.34,35), копією статуту Банку (а.с.36-37), копією положення від 17.04.2012 року (а.с.38), копією постанови від 17.07.2012 року (а.с.39), копією довідки про склад сімї відповідачів (а.с.106), копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.06.2013 року (а.с.107-108), копією державного акту на земельну ділянку від 18.07.2005 року з планом меж земельної ділянки (а.с.109-110).

Незважаючи на попередження про наявність заборгованості по кредиту та необхідність її погашення та на вимоги Банку про усунення порушень основного зобовязання за кредитним договором, станом на день розгляду справи у суді, відповідач 1 суму заборгованості за кредитом в повному обсязі не погасила і станом на день розгляду справи у суді за нею рахується заборгованість перед позивачем в сумі 65 844 долара США 41 цент.

Перевіряючи правильність розрахунку заборгованості, наданого Банком, суд вважає даний розрахунок обґрунтованими та вірним, а тому бере його до уваги при прийнятті рішення у даній справі, оскільки у ньому враховані сплати, які були здійснені відповідачем та які перераховані на погашення передбачених Кредитним договором платежів.

Жодних доказів погашення зазначеної у розрахунку суми заборгованості чи обґрунтований розрахунок розміру заборгованості, який відрізняється від заявленої позивачем суми до стягнення, відповідачем 1 та її представником чи відповідачем 2 - суду надано не було.

Оскільки заборгованість ОСОБА_2 перед AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» за Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14.06.2011 р. не погашена, Банк скористався своїм правом звернути стягнення на предмет іпотеки з метою погашення наявної заборгованості.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

За змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 цього Закону, якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Таким чином, стаття 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 року визначає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зміст вказаної норми відображено і у п.п. 5.1.1 п. 5.1 укладеного між сторонами Іпотечного договору.

За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 3. ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердженням представника відповідача про те, що враховуючи наявність рішення суду про стягнення з відповідача 1 заборгованості за Кредитним договором та відкриття виконавчого провадження з його виконання, не може бути звернуто стягнення на вказані у позові предмети іпотеки, оскільки враховуючи, що відповідач 1 є одночасно позичальником і іпотекодавцем - це призведе до подвійного стягнення, - не можуть бути покладені судом в основу прийнятого у даній справі рішення, оскільки такі твердження спростовуються викладеними у п. 9 та п. 42 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року правовими позиціями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та нормами чинного законодавства України, які регулюють правовідносини, що виникають із кредитних та іпотечних договорів.

Натомість суд вважає, що представником відповідача 1 не вірно протрактовано норми Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», оскільки норма вище вказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в частині 2 п. 42 стосується практики подання позову одночасно із двома позовними вимогами, а саме: про звернення стягнення на майно та стягнення суми заборгованості одночасно.

В даному ж випадку, рішення суду від 14.06.2011 року, яким позов публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАК» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАК» в особі Житомирського центрального відділення Київської філії AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредитному договору №191К-08 від 16.04.2008 р. в сумі 75 264 (сімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) долара США 41 цент. (а.с.6-8) на момент звернення Банку до суду з даним позовом про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку - не виконано, при чому, відповідач 1 взагалі не сплачує наявну заборгованість, офіційно не працює і тому, у позивача фактично відсутня можливість стягувати борг іншим шляхом, а ніж звернення стягнення на іпотечне майно.

Окрім того, як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 року, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, враховуючи, що сторони не досягли згоди, щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки (представник відповідача 1 наполягав, що сторонами у Іпотечному договорі погоджено вартість іпотечного майна, яка, на його думку, є співмірною із сумою заборгованості перед Банком, а тому встановлення судом початкової ціни предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, не є доцільним. А представник позивача, в свою чергу, пояснила, що в даному випадку вважає дотриманим принцип співмірності, оскільки при встановленні судом початкової ціни предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, сума непогашеної заборгованості відповідача 1 і сума вартості вказаного майна, визначена судом таким чином - будуть співмірними. І у разі продажу іпотечного майна за ціною, вищою ніж заборгованість відповідача 1 перед Банком, їй на підставі ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» буде повернута сума, що залишиться після сплати усіх грошових зобовязань. В противному випадку (у випадку визначення початкової ціни на рівні узгодженої сторонами при укладенні Іпотечного договору) коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна може виявитись недостатньо для погашення боргу відповідача 1 перед Банком), при вирішенні питання щодо доцільності звернення стягнення на предмет іпотеки, суд, приймаючи до уваги той факт, що відповідач 1 згідно розрахунку заборгованості взагалі не вносила кошти на виконання умов кредитного договору з 21.03.2012 року, враховуючи наявну суму заборгованості по кредиту та вартість предмета іпотеки, погоджену сторонами у Іпотечному договорі від 16.04.2008 року, суд вважає, що у даному конкретному випадку, з урахуванням економічної ситуації в країні та стану ринку нерухомості, покупної спроможності населення та засад справедливості, добросовісності і розумності в цілому - буде доцільним встановлення початкової ціни предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, як цього просить позивач, оскільки у такому разі сума заборгованості за кредитом буде максимально співмірною з вартістю іпотечного майна.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому задовольняє позов в повному обсязі та, на виконання вимог ч. 1 ст. 39, ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 року, визначає початкову ціну предметів іпотеки для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів на користь позивача належить стягнути понесені позивачем при подачі позову та документально підтверджені (а.с.1) судові витрати.

На підставі викладеного і керуючись статтями 3, 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 586 Цивільного кодексу України, статтями 33, 39, 43 Закону України «Про іпотеку», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 191К-08 від 16.04.2008 року, укладеному між Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_2, в загальній сумі 65 844 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот сорок чотири) долара США 41 цент, в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 54787,18 дол. США; заборгованість по процентах 3636,69 дол. США; пеня в розмірі 7420,54 дол. США; - звернути стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору №191 K-08/i від 16.04.2008 року, укладеному між Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (Іпотекодавці) (посвідченому 16.04.2008 р. приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованому у Державному реєстрі іпотек за реєстр. № 7032484), а саме:

- житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, що включає згідно опису: А - житловий будинок, Бб - літня кухня з верандою, В - сарай, Г - убиральня, загальною площею 133,7 кв.м., житловою 81,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Панкратова, 9 (дев'ять) б;

- земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0863 га, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський вул. Панкратова, 9 (дев'ять) б, кадастровий номер земельної ділянки 1811 000 000 00 010 0048; - шляхом реалізації вказаних предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну для їх подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій

Стягнути з відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено в повному обсязі та підписано 04 вересня 2013 року.

Суддя Ю.Г. Романюк