Постанова № 36343143, 25.12.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/7135/13-п Провадження №33/773/351/13 Суддя в 1 інстанції: Бондар В.М. Категорія:ч.2 ст.130 КУпАП Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю скаржника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2013 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, житель АДРЕСА_1, працює торговим представником фірми «Світязь», 12.07.2013 року притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18 жовтня 2013 року, о 23 год. 18 хв., в м.Ковелі на вул.Я.Мудрого, повторно протягом року, керував автомобілем «Мітсубісі Галант» д.н. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації своїх дій вказує, що обране йому стягнення у виді арешту є надто суворим. При визначенні стягнення суд не врахував, що він вину визнав, щиро розкаявся, має постійну роботу, на утриманні у нього перебуває малолітня дитина.

Також посилається на те, що судом невірно було визнано обтяжуючою відповідальність обставиною вчинення однорідного правопорушення повторно, оскільки вказана обставина є кваліфікуючою ознакою частини 2 ст.130 КУпАП.

Просить постанову Ковельського міськрайонного суду від 19 листопада 2013 року змінити та накласти на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк два роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Заслухавши ОСОБА_2, який апеляцію підтримав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, за обставин вказаних у постанові від 19 листопада 2013 року, ґрунтується на досліджених в суді першої інстанції доказах. Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.130 КУпАП є правильною і ним в апеляції не оспорюється.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 12 липня 2013 року був притягнутий Ковельським міськрайонним судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт, що об'єктивно підтверджується приєднаною до справи постановою (а.с.8).

Незважаючи на це, та через незначний проміжок часу, ОСОБА_2 вчинив аналогічне та більш важче правопорушення.

Тому кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП є правильна.

Відповідно до п.2 ст.35 КУпАП обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Повторне вчинення правопорушення визнається обставиною, що обтяжує відповідальність лише якщо воно не є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення.

Оскільки повторність є кваліфікуючою ознакою правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за вчинення якого притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, тому ця обставина не може обтяжувати відповідальність правопорушника і, відповідно, підлягає виключенню з мотивувальної частини постанови.

Разом з тим, доводи ОСОБА_2 про накладення на нього надто важкого стягнення, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при визначенні виду стягнення враховується

характер вчиненого правопорушення, дані про особу винного, його матеріальний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Визначаючи ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП вид і розмір стягнення суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, яке є умисним, дані про особу винного, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладалось стягнення у виді громадських робіт. Суд також врахував, що через невеликий проміжок часу ОСОБА_2 вчинив аналогічне та ще більш важче правопорушення, що вказує на підвищену суспільну небезпечність його особи, а тому вірно призначив йому стягнення у виді адміністративного арешту, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Підстав для зміни постанови суду першої інстанції і призначення ОСОБА_2 за вказаною статтею стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, тобто стягнення, яке у відповідності до вимог ст. 24 КУпАП та санкції ч. 2 ст. 130 цього Кодексу є більш м'яким, ніж адміністративний арешт, немає.

Частина друга статті 32 КУпАП визначає перелік осіб, до яких адміністративний арешт не застосовується. ОСОБА_2 до вказаної категорії осіб не відноситься, а тому суд першої інстанції правомірно застосував до нього вказане стягнення.

Наявність на утриманні ОСОБА_2 малолітньої дитини, на що посилається апелянт в апеляції, не впливає на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Ковельського міськрайонного суду від 19 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП і призначеного стягнення залишити без зміни.

Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку суду про віднесення до обтяжуючої ОСОБА_2 відповідальність обставини «повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню».

В решті постанову суду залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н.Оксентюк