Постанова № 36342452, 23.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа№ 910/7386/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2013р.

за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс", Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон"

про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва № 910/7386/13 від 10.07.2013р.

у справі № 910/7386/13 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс"

3. Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон"

про стягнення 82 190 588,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/7386/13 від 10.07.13р. позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ ,,КоронАгро", ТОВ ,,Мерсес плюс", ПАТ ,,Електроприлад" та ТОВ ,,Зіон" на користь ПАТ ,,Державний експортно - імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором № 151110К12 від 18.03.10р. за період з 02.06.12р. до 31.03.13р. у розмірі 82 190 588,71 грн. (у тому числі: 50 756,42 грн. - прострочена заборгованість за кредитом (основним боргом), 29 347 258,70 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 710 595,55 грн. - прострочена комісія (плата) за управління кредитом; 2 000,00 грн. - прострочена комісія (плата) за зміну умов договору, 1 373 908,03 грн. - три відсотки річних у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитним договором № 151110К12 від 18.03.10р.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820,00 грн.

25.07.2013р. на виконання рішення господарського суду міста Києва видано накази про примусове виконання рішення у справі № 910/7386/13.

05.11.13р. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро", Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс", Публічне акціонерне товариство ,,Електроприлад" та Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Зіон" звернулися до господарського суду м. Києва з клопотаннями, згідно з якими боржники просять відстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 10.07.13р. у справі № 910/7386/13 на шість місяців з дати завершення розгляду даних клопотань про відстрочку виконання рішення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. у справі № 910/7386/13 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс", Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2013р. у справі № 910/7386/13 на шість місяців задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2013р. у справі № 910/7386/13 строком на шість місяців від дати винесення даної ухвали, тобто до 25.05.2014р. включно. Зазначену ухвалу вмотивовано тим, що відповідачами (боржниками) надано докази на підтвердження існування виняткових обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, доведено та належним чином обґрунтовано неможливість спрямувати грошові кошти на погашення заборгованості перед позивачем (стягувачем), тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.07.13р. у справі № 910/7386/13 на шість місяців.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. у справі № 910/7386/13 скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяв ТОВ ,,КоронАгро", ТОВ ,,Мерсес плюс", ТОВ ,,Зіон", ПАТ ,,Електроприлад" про відстрочку виконання рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи та не взяв до уваги доводи позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 23.12.2013р.

У судовому засіданні 23.12.2013р. представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник відповідачів заперечив проти задоволення скарги.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 17:00 год. 23.12.2013р. за клопотанням представника відповідачів для надання відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі просять залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість ухвалу місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяв про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2013 року на шість місяців боржники посилаються на таке.

Так, заявники зазначають, що внаслідок фінансової кризи у 2008 - 2009 роках господарська діяльність відповідачів на даний час не вийшла на достатній рівень прибутковості, а діяльність ТОВ ,,КоронАрго" взагалі є збитковою.

При цьому, матеріали справи містять довідки про суму чистих активів підприємств, що виконані за підписами їх головних бухгалтерів та директорів, відповідно до яких:

- станом на 30.09.13р. сума чистих активів ПАТ ,,Електроприлад" становить мінус 13 508,0 тис. грн. (мінус тринадцять мільйонів п'ятсот вісім тисяч грн.) (т. 2, а.с. 93),

- станом на 30.09.2013р. сума чистих активів ТОВ ,,Зіон" становить 108 722 тис. грн. (сто вісім мільйонів сімсот двадцять дві тис. грн.) (т.2, а.с. 104),

- станом на 30.09.2013р. сума чистих активів ТОВ ,,КоронАгро" становить мінус 6 354 тис. грн. (мінус шість мільйонів триста п'ятдесят чотири тис. грн.) (т. 2, а.с. 107).

Також відповідно до балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2013р. ТОВ ,,Мерсес плюс", його активи становлять 47 307 тис. грн. (т. 1, а.с. 131 - 132).

Крім того, заявники зазначають, що зі змісту кредитного договору № 151110К12 від 18.03.10р., за невиконання умов якого з відповідачів стягнуто грошові кошти, вбачається, що цільове призначення кредитних коштів спрямоване на фінансування будівництва біоетанолового заводу в м. Золотоноша Черкаської області. Залучаючи кредитні кошти, ТОВ ,,КоронАгро", як позичальник, розраховувало на будівництво певного виробничого комплексу, діяльність котрого забезпечувала б надходження коштів та можливість виконання боржником своїх зобов'язань перед ПАТ ,,Державний експортно - імпортний банк України".

Для запуску виробництва на вищевказаному заводі було замовлено імпортне обладнання, яке затримано на Черкаській митниці наприкінці 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.11р. у справі № 2а/2370/3354/2011 визнано протиправною бездіяльність службових осіб Черкаської митниці при проведенні розмитнення частини обладнання, що імпортується ТОВ ,,КоронАгро", визнано нечинними та скасовано картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Зобов'язано службових осіб Черкаської митниці вчинити дії щодо митного оформлення обладнання, що імпортується ТОВ ,,КоронАгро".

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.11р. та Вищого адміністративного суду України від 10.04.12р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.11р. у справі № 2а/2370/3354/2011 залишено в силі, однак, як стверджує заявник ТОВ ,,КоронАгро", на даний час вона фактично ще не виконана та обладнання ними не отримано.

Відповідач ТОВ ,,КоронАгро" повідомив, що ним вчиняються дії щодо реструктуризації заборгованості підприємства та погашення зобов'язань перед кредиторами. Так, 07.11.12 р. між ТОВ ,,КоронАгро" та ТОВ ,,ЕЙВАЙЕЙ КЕПІТАЛ" 07.11.2012р. укладено договір про надання послуг щодо реструктуризації кредитної заборгованості, залучення кредитних ресурсів та акціонерного капіталу.

ТОВ ,,Мерсес плюс", ПАТ ,,Електроприлад", ТОВ ,,Зіон", як поручителі основного боржника ТОВ ,,КоронАгро", також зазначили, що перебувають у скрутному фінансовому стані, що унеможливлює виконання даного рішення та призведе до їх банкрутства, оскільки грошових коштів на балансі підприємств недостатньо для погашення заборгованості та негайне примусове виконання рішення суду призведе до знищення підприємств.

Суд першої інстанції задовольнив клопотання та відстрочив виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.07.13р. строком на шість місяців від дати винесення даної ухвали, тобто до 25.05.2014р. включно, зазначивши, що відповідачами (боржниками) надано докази на підтвердження існування виняткових обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення, доведено та належним чином обґрунтовано неможливість спрямувати грошові кошти на погашення заборгованості перед позивачем (стягувачем).

Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяв про відстрочку виконання рішення суду, оскільки неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та надав їм невірну оцінку з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2013р. у справі № 910/7386/13 на даний час боржниками (відповідачами) не виконано.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.1.1 та п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, зокрема, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Як визначено у зазначеній постанові Пленуму, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Чинні норми ГПК України не визначають відповідного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у зв'язку з чим господарський суд на підставі ст. 43 ГПК України повинен оцінювати надані стороною в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України належні і допустимі докази, що підтверджують відповідні обставини.

Отже, слід дійти висновку, що заявник має довести викладені у заяві обставини щодо неможливості чи утруднення виконання рішення саме належними і допустимими доказами, надавши такі докази суду.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання боржників на тяжкий фінансовий стан товариств, оскільки відповідно до ст. 42 ГК України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, колегія суддів враховує, що спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачами (боржниками) своїх договірних зобов'язань. Доказів, які б свідчили про поважність причин непогашення заборгованості, яка виникла на підставі договору №151110К12 від 18.03.2010р., а також перебування заявників на межі банкрутства, матеріали справи не містять і боржниками суду не надано.

Посилання боржників на скрутне фінансове становище, також не може бути винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об'єктивних обставин, які б унеможливили виконання рішення суду у встановлений судом спосіб у даній справі та за наявності яких можливо розстрочити або відстрочити виконання рішення.

Фінансова криза, на яку посилаються заявники, як причину такого становища, є загальним негативним економічним явищем, яке стосується усіх господарюючих суб'єктів, в тому числі як боржників, так і кредитора.

Крім того, посилання заявника ТОВ ,,КоронАгро" на ту обставину, що Черкаською митницею не виконано рішення адміністративного суду щодо митного оформлення обладнання, яке імпортується останнім та було замовлено для будівництва виробничого комплексу для фінансування якого й залучались кредитні кошти, колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки вказані обставини вже існували на момент прийняття рішення і не можуть бути підставою для звільнення боржників від відповідальності. Ці обставини не є у даному випадку виключними обставинами, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки заявником - відповідачем 1 не доведено причинно - наслідкового зв'язку, що саме затримка митного оформлення частини обладнання для будівництва виробничого комплексу ускладнює виконання рішення суду або робить його неможливим.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що заявниками не надано документально підтвердженого обґрунтування доцільності надання відстрочки виконання рішення саме на вказаний строк - 6 місяців.

На думку колегії суддів, наведене не є винятковими обставинами, в розумінні ст. 121 ГПК України.

Крім того, вирішуючи питання про застосування відстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін. Однак, незважаючи на значну суму заборгованості, суд першої інстанції врахував інтереси лише боржників та не врахував обставину тривалого невиконання рішення, яка негативно впливає на матеріальні інтереси стягувача.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2013р. у справі №910/7386/13 є необґрунтованим, а заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс", Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон" про відстрочку виконання рішення суду є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 104 ГПК України, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. у справі №910/7386/13 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс", Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2013р. у справі № 910/7386/13.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Враховуючи приписи ч. 2 ст. 49 ГПК України суд покладає судовий збір за подання апеляційної скарги на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 106, 121 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України" на ухвалу господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. у справі № 910/7386/13 - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 25.11.2013р. у справі № 910/7386/13 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мерсес плюс", Публічного акціонерного товариства ,,Електроприлад", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Зіон" про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 10.07.2013р. у справі № 910/7386/13.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КоронАгро" (код 33582131) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Державний експортно - імпортний банк України" (код 00032112) судові витрати в розмірі 573,50 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.А. Дідиченко

Повний текст складено та підписано 25.12.2013р.