Рішення № 36342339, 12.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа № 911/3718/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомПублічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо- збагачувальний комбінат»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ»про стягнення 49 650,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Касьянов О.О. (довіреність №44 від 29.12.2012 року)від відповідача:Марченко Л.Є. (довіреність №436 від 21.10.2013 року)секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 101-862/32 від 06.09.2013 року (вх. № 3637/13 від 26.09.2013 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ» (далі - відповідач) про стягнення 49 650,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № Т326/05 від 26.03.2013 року, а саме, щодо строків поставки та заміни товару, в результаті чого позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити поставку товару на суму 80 732, 40 грн. та стягнути штраф у розмірі 49 650, 30 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2013 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 14.11.2013 року.

04.11.2013 року представник відповідача подав відзив на позов № 454 від 29.10.2013 року (вх. № 22878).

Як вбачається з відзиву, відповідач проти позову заперечує та зазначає, що у нього не виникло зобов'язань щодо поставки товару.

У судове засідання 14.11.2013 року представник відповідача по справі не з'явився, подав клопотання № 483 від 11.11.2013 року (вх. № 23529 від 12.11.2013 року), в якому просить перенести судове засідання. Відповідач вимоги ухвали суду від 14.11.2013 року не виконав.

14.11.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів № 101-1029 від 07.11.2013 року (вх. № 23714).

Також 14.11.2013 року представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено та продовжено строк вирішення спору з 28.11.2013 року по 12.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2013 року розгляд спору відкладено на 28.11.2013 року.

28.11.2013 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про доручення до матеріалів справи документів №101-1059 від 26.11.2013 року (вх. №24631).

У судовому засідання 28.11.2013 року було оголошено перерву на 12.12.2012 року

12.12.2013 року через канцелярію суду позивач подав пояснення № 101-1086 від 05.12.2013 року (вх. № 25496).

У судове засідання 12.12.2013 року представник позивача по справі з'явився, позовні вимоги до відповідача у справі підтвердив, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні 12.12.2013 року заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.12.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

26.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (за договором-покупець, у справі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ» (за договором-постачальник, у справі-відповідач) уклали договір поставки № Т326/05 (далі-договір), відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики вказуються в специфікаціях (додатках) до договору, як є невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.2 договору у специфікаціях (додатках) до договору зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару, виробник, країна походження товару, одиниця виміру товару, кількість кожного найменування (сорту, виду) товару, загальна кількість товару, якісні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо), технічні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо), ціна кожного найменування (сорту, виду) товару, загальна вартість товару, комплексність, фасування товару (при необхідності), позначення змісту і способу нанесення маркування на товар, порядок оплати та форма розрахунків, умови поставки товару.

Абзац 2 п.2.2. договору, зазначає, що за згодою сторін в специфікаціях (додатках) до договору можуть бути вказані також і інші відомості про товар.

Згідно п.2.3. договору підтвердженням належної якості товару, що поставляється є сертифікат (та/або паспорт) якості з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК), виданий виробником товару, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам і іншим встановленим законодавством вимогам.

Відповідно до п.3.2. договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки зазначені п.3.3 договору.

Пунктом 3.3. договору зазначено, що поставка товару здійснюється постачальником згідно п.3.1.1 даного договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформлено заявки) покупця.

У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 3.3. договору).

Специфікацією додаток №2 від 26.03.2013 року встановлено, що термін поставки з дня відкриття акредитива становить 70 днів.

Також заявкою № 921-05 від 07.05.2013 року вказано, що відповідно до додатку (специфікації) №2 до договору поставки №Т326/05 встановлено строк поставки товару-70 календарних днів з дня відкриття акредитива (акредитив Г11-13/0295 відкритий 25.04.2013 року).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що загальна вартість товару за даним договором складає суму партії товару по всім специфікаціям (додаткам) до цього договору.

Відповідно до п. 5.2. договору ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікаціях (додатках) до договору.

Ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначена в п. 5.2. даного договору встановлюється у національній валюті України - гривні і не підлягає зміні (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 6.4. договору у разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого товару кількості та/або якості і/або асортименту та/або будь-яким іншим умовам договору покупець має право відмовитися від прийняття товару та розірвати даний договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків, матеріального і морального збитку постачальнику, або діяти в наступному порядку: покупець письмово повідомляє постачальника і вказує термін, в який повинен прибути представник постачальника на територію покупця постачальник або його представник за дорученням зобов'язаний прибути не пізніше чи триденний термін після отримання виклику, за виключенням часу проїзду для посвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту передбаченого вимогами інструкції П-6/П-7.

Постачальник зобов'язаний не пізніше чим на другий день після отримання виклику повідомити (телеграма/факсимільний зв'язок) покупця про прибуття/не прибуття представника для участі у прийманні товару за якістю (п. 6.4. договору).

Представник постачальника за дорученням зобов'язаний мати при собі оригінал довіреності, що підтверджує його повноваження діяти від імені постачальника(п. 6.4. договору).

Пунктом 6.5. договору встановлено, що протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю. Сторони складають та підписуються відповідний акт.

У разі невідповідності кількості, якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору, постачальник зобов'язується своїми силами, і за свій рахунок замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам, відремонтувати або іншим способом усунути недоліки, або ж до поставити відсутню кількість товару протягом 20(двадцяти) календарних днів з дати підписання акту (п. 6.5. договору).

Відповідно до п. 12.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками.

Термін дії договору закінчується 31 грудня 2014 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п. 12.1. договору).

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору № Т326/05 від 26.03.2013 року між позивачем та відповідачем була укладена специфікація додаток №2 від 26.03.2013 року в якій вказано товар (його найменування та кількість: ведуче колесо 4 шт. та блок зрівняльний 1 шт.), суму з ПДП (80 732,40 грн.) та термін поставки (70 днів).

Як стверджує позивач, 07.05.2013 року, відповідно до п.3.3. договору, позивач зробив заявку на підтвердження поставки запасних части: колесо ведуче (креслення 1080.33.58) в кількості 4 шт. на суму 64 352,00 грн. (без ПДВ) в строк до 04.07.2013 року та блок зрівняльний (креслення 1080.02.301) в кількості 1 шт. на суму 2 925,00 грн. (без ПДВ) в строк до 04.07.2013 року. В даній заявці містилася інформація про відкриття акредитива Г11-13/0295 від 25.04.2013 року на поставку запасних частин.

Крім того, позивач зазначає, що 07.05.2013 року в 15.00 годині був направлений лист (заявка) №921-05 від 07.05.3013 року на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ», проте жодних доказів направлення відповідачу заявки до матеріалів справи не надано.

Наданий позивачем витяг з книги реєстрації вихідної документації комерційного напрямку ПАТ «ОГЗК» підтверджує факт реєстрації, проте не підтверджує факт надсилання зазначеної заявки.

При цьому доказів направлення відповідачеві вказаного листа-заявки позивачем надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів факт надсилання відповідачу підтвердження поставки товару (заявки).

Проте, 24.05.2013 року відповідачем була здійснена поставка про, що свідчать наявні в матеріалах справи:

- Товарно-транспортна накладна 013444 від 24.05.2013 року;

- Видаткова накладна № РН - 0000068 від 24.05.2013 року.

Таким чином, відповідач здійснив поставку спірного товару без письмової заявки, тобто відповідач на свій ризик здійснив зазначену поставку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони шляхом вчинення конклюдентних дій фактично змінили умови договору щодо строків поставки, при цього нового строку сторони не передбачили.

28.05.2013 року позивач склав Акт-приймання №346, у висновках, якого зазначено, що товар не пройшов прийом по якості та потребує поверненню, підписаний сторонами.

Також 05.06.2013 року було складено Акт №17 про прийом продукції виробничо-технічного значення по якості в якому зазначено, що ведуче колесо (креслення 1080.33.58) - 4 шт. та блок зрівняльний (креслення 1080.02.301) - 1 шт. геометричні розміри не відповідають кресленням, відсутня манкіровка заводського номеру, пофарбовані робочі і з'єднуючі частини (відповідно специфікації), крім цього на блоці зрівняльному (креслення 1080.02.30) - 1 шт. по профілю струмку видні сліди наплавлення, клас чистоти поверхні струмку не відповідає креслярському.

Акт №17 про прийом продукції виробничо-технічного значення по якості від 05.06.2013 року складено та підписано представниками позивача та відповідача.

11.08.2013 року відповідач здійснив повторну поставку про, що свідчать наявні в матеріалах справи:

- Товарно-транспортна накладна № 100813/01 від 11.08.2013 року;

- Видаткова накладна № РН-000100 від 11.08.2013 року.

Судом встановлено, що вищезазначені товарно-транспортні накладні (013444 від 24.05.2013 року, № 100813/01 від 11.08.2013 року) та видаткові накладні (№ РН - 0000068 від 24.05.2013 року, № РН-000100 від 11.08.2013 року) підписані сторонами договору поставки №Т326/05 від 26.03.2013 року та оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Актом № 628 від 19.08.2013 року складеним та підписаним членами комісії позивача зазначено, що поставлені ТМЦ не пройшли прийомку по якості і підлягають поверненню постачальнику.

Також позивачем складено карту-прийому №1/628 від 19.08.2013 року та карту-прийому №2/628 від 19.08.2013 року, в яких зазначені параметри поставленого товару та їх невідповідність.

Господарським судом досліджено, що поставлений згідно вищевказаних товарно-транспортною накладною № 100813/01 від 11.08.2013 року та видатковою накладною № РН-000100 від 11.08.2013 року був повернуто відповідачеві.

Видаткова накладна № 28 від 07.06.2013 року за якою було здійснено повернення балансу в сумі 80 732, 40 грн., згідно довіреності №103 від 06.06.2013 р.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що своїми діями відповідач підтвердив факт поставки продукції неналежної якості.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 673 Цивільного кодексу України у разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Зі змісту ст. 678 Цивільного кодексу України правові наслідки передання товару неналежної якості, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 2 статті 678 передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання замінити здійснити поставку спірного товару.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого з вартості неякісного товару з урахуванням здійснених поставок. При цьому, позивач зазначає, що загальний розмір штрафу складає 16 146,48 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 10.2. договору за поставку неякісного, некомплектного товару, а також товару, не передбаченого умовами цього договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від суми поставки зазначеного товару.

Враховуючи, що судом встановлено факт поставки неякісного товару, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафу, за поставку неякісного товару підлягає задоволенню у розмірі 16 146,48 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків поставки за кожен день прострочення у розмірі 25 430, 58 грн.

Пунктом 10.3. договору у разі порушення строків поставленого товару згідно даного договору постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 0,5 % від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за продовження порушення строків поставленого товару більше 10-ти календарних днів у розмірі 8 073,24 грн.

Відповідно до п. 10.3. договору у разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого товару).

Судом встановлено, що поставка спірного товару була здійснена без письмової заявки.

Враховуючи, що відповідач здійснив поставку без письмової заявки, а позивач прийняв спірний товар, суд дійшов висновку, що сторони шляхом вчинення конклюдентних дій фактично змінили умови договору щодо строків поставки, не передбачивши при цьому нових строків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки, відповідно, відсутні підстави для стягнення штрафу у розмірі 25 430,58 грн. та штрафу у розмірі 8 073,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково: позовна вимога (немайнова) про зобов'язання здійснити поставку підлягає задоволенню повністю; вимоги щодо стягнення штрафів (майнові) підлягають задоволенню частково (задоволено штраф у сумі 16 146,48 грн. нарахований з вартості неякісного товару, в задоволені штрафу за порушення строків поставки за кожен день прострочення у розмірі 25 430, 58 грн. та штрафу за продовження порушення строків поставленого товару більше 10-ти календарних днів у розмірі 8 073,24 грн. відмовлено).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Цим же п. 4 зазначено, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом України «Про судовий збір») ставкою.

За таких обставин, судовий збір за немайнову вимогу покладається повністю на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ» в розмірі 1147,00 грн.

За майнові вимоги, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ» в розмірі 559,51 грн. та на Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» в розмірі 1160,99 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код: 24890524) виконати належним чином умови договору поставки №Т326/06 від 26.03.2013 року здійснити поставку на адресу Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська обл., місто Орджонікідзе, вулиця Калініна, будинок 11, ідентифікаційний код: 00190928) товару: ведуче колесо (ДСТУ, ТУ, креслення №1080.33.58) в кількості 4-х штук за ціною 19 305,60 грн. (з ПДВ) на загальну суму 77 222,40 грн. (з ПДВ) та блок зрівняльний (ДСТУ, ТУ, креслення № 1080.02.301) в кількості 1 штуки за ціною 3 510,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 3 510,00 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 80 732,40 грн. (з ПДВ).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код: 24890524) на користь Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська обл., місто Орджонікідзе, вулиця Калініна, будинок 11, ідентифікаційний код: 00190928) 16 146 (шістнадцять тисяч сто сорок шість) грн. 48 коп. штрафу за поставку неякісного товару.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКСПОРТ» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 290, ідентифікаційний код: 24890524) на користь Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська обл., місто Орджонікідзе, вулиця Калініна, будинок 11, ідентифікаційний код: 00190928) 1706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 51 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 20.12.2013 року