Постанова № 36340686, 04.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. Справа № 5019/1867/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Товариства "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х."

на рішення господарського суду Рівненської області від 09.10.13 р.

у справі № 5019/1867/12 (суддя Павленко Є.В. )

позивач Товариства "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг"

відповідач Приватної фірми "Азурит"

про стягнення заборгованості в сумі 229 758 грн. 05 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Собко Л.В. ( представник, довіреність у справі)

відповідача - Цвик О.О .( представник, довіреність у справі)

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09 жовтня 2013 року у справі № 5019/1867/12 (суддя Павленко Є.В.) відмовлено у задоволенні позову товариства "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." до приватної фірми "Азурит" про стягнення заборгованості в сумі 229 758 грн. 05 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову з огляду на положення ч.1,2 ст. 11, ч.1,2 ст. 509, ч.1,2 ст. 837, 843, ч.1 ст.844, 846 Цивільного кодексу України та ст. 216, 224 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд зазначив, що об'єкт, який знаходиться за адресою м. Бориспіль, вул. Чумацька,4 введений в експлуатацію та позивачем не було доведено факту, що частина спірних робіт була проведена не відповідачем.

Крім того , твердження позивача про те, що безпідставно набута Фірмою сума грошових коштів за спірними договорами за своєю правовою природою є збитками, суперечить приписам ст. ст. 22 ,1212 ЦК України.

Не погодившись з постановленим рішенням, товариство "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Вказує, що відповідно до п. 3.1 Договорів роботи по ним повинні були бути виконані підрядником не пізніше ніж до 25 грудня 2010 року. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів Позивач звертався до відповідача з претензіями № 01-35 від 22.11.11 року, № 01-57 від 28.03.12 року, в яких вимагав доробити роботи по Договору.

Зазначає, що ч. 2 ст. 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З наведеного випливає, що за умови розірвання договору підряду (шляхом відмови від договору) позивач не позбавлений права й можливості вимагати від відповідача відшкодування пов'язаних з цим збитків. На думку апелянта ,твердження суду, що сума оплати не є збитками є невірною.

Оскільки законом не передбачено форму пред'явлення відмови від договору та повернення збитків замовника, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову(що ними було зроблено).

Водночас відповідно до частини 2 статті 320 та частини 1 статті 322 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зазначає, що Суд , зазначивши про наявність в матеріалах справи відправлених актів виконаних робіт на адресу позивача для підписання, не звернув уваги, що вони були направлені лише після подання позовної заяви

Просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області та прийняти нове рішення, згідно з яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В уточненнях до апеляційної скарги ,аналізуючи приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України вказує, що , враховуючи припинення договірних зобов'язань сторін у зв'язку з закінченням 25.12.10р. терміну виконання робіт, а також враховуючи факт часткового виконання відповідачем попередньо оплачених позивачем підрядних робіт, можна дійти висновку, що відповідач є особою, яка набула майно, а саме залишок невикористаного за Договором авансу в сумі 44 850, 00 грн. та у сумі 184 908,05 грн. на підставі, яка згодом відпала у розумінні ст.1212 ЦК України, і, як наслідок, зобов'язана повернути потерпілому (позивачу) це майно.

У відзиві на апеляційну скаргу приватна фірма « Азурит» вважає рішення господарського суду Рівненської області законним і обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу позивача безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення.

Зазначає, що твердження Позивача, що сума перерахованих грошових коштів за виконані роботи, згідно спірних Договорів 6Б та 8Б за своєю правовою природою є збитками, суперечить приписам чинного законодавства. Адже збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або у більшому розмірі. Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Звертає увагу, що позивач стверджує, що спірні роботи виконувались іншими підрядними організаціями, однак доказів, які б свідчили про наявність договірних відносин між Позивачем і підрядними організаціями, предметом яких є проведення спірних робіт, а також доказів виконання та оплати вказаних робіт позивач суду не надав.

Зауважує, що деякі роботи виконувались частинами, а саме: частина монтажу силового обладнання 2 КТПГС-63 0/10/04, згідно Договору 6Б, прийнята проміжним актом № ОУ-0000066, але жодним чином не підтверджує весь об'єм. Вид робіт однаковий, тому повторюється в актах здачі-приймання робіт, але сума та обсяги різні.

Вказує , що роботи згідно спірних Договорів 6Б та 8Б ніхто крім Відповідача не виконував ,оскільки:

- до початку виконання робіт приватною фірмою "Азурит" були отримані ряд дозволів на виконання будівельних робіт,що свідчить про те, що їх фірма є єдиною, якій було дозволено виконання будівельних робіт з будівництва виробничої бази по вул. Київський Шлях, 1 в м. Бориспіль.

-якби Замовник замовив та оплатив виконання спірних робіт іншим підрядним організаціям, Договори 6Б та 8Б підлягали би зміні чи розірванню, як це передбачено п. 4,5 та 4,6 Договорів . Проте, ніякі додаткові угоди до спірних Договорів щодо зміни чи розірвання не укладались, офіційних пропозицій не надходило.

- факт виконання робіт відповідачем також підтверджують договірні відносини з субпідрядниками.

Щодо направлення актів виконаних робіт, вказує, що по закінченню робіт керівництвом приватної фірми "Азурит" неодноразово передавалися довідки про вартість виконаних робіт та акти здачі-прийняття робіт, але Замовник відкладав підписання даних документів.

Просить залишити рішення Господарського суду Рівненської області в справі № 5019/1867/12 без змін, апеляційну скаргу Товариства "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі та уточненнях до апеляційної скарги. Просила скасувати рішення господарського суду Рівненської області та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечила в повному обсязі з підстав ,викладених у відзиві. Просила залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 листопада 2010 року між позивачем та Приватною Фірмою «Азурит» був укладений договір підряду № 6 Б "На комплексні проектні та електромонтажні роботи. Трансформаторна підстанція. Кабельні мережі 10кВ". За умовами вказаного договору відповідач взяв на себе обов'язок виконати проектні і будівельні роботи згідно будівельних норм та правил, а також згідно погоджених із замовником додатків до договору, які є його невід'ємною частиною , на об'єкті "Виробнича база товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Віта", що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Чумацька, 4 (т. 1, а.с. 8-12).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками їх печаток .

Відповідно до пункту 1.4. даного договору перелік робіт, належних до виконання підрядником, зазначено у відповідних додатках до договору та складає: отримання ТУ, проектування ТП та кабельних мереж 10кВ, отримання рішення по проекту, отримання дозвільних документів, прокладання кабельних мереж 10кВ, монтаж силового обладнання ТП.

Пунктом 1.5 Договору передбачено , що термін виконання окремих робіт зазначається у відповідних додатках до договору та погоджується із замовником.

За умовами пункту 2.1 договору вартість зазначених у пункті 1.1 робіт визначається згідно додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, та складає 2 014 700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 335 784 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2 цієї угоди передбачено, що замовник сплачує аванс згідно виставлених підрядником рахунків-фактур на придбання будівельних матеріалів на розрахунковий рахунок підрядника до початку робіт у розмірі 1 007 350 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 167 891 грн. 67 коп.

Підтвердженням належного виконання робіт згідно цього договору є акт виконання робіт, підписаний обома сторонами (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.5 вказаної угоди остаточний розрахунок проводиться не пізніше 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно цього договору (пункт 4.2 договору).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов вищезазначеного договору позивач авансом перерахував підряднику 1 519 350 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача (т. 1, а.с. 35-45). У свою чергу відповідач виконав роботи з прокладання КЛ 10кВ, монтажу силового обладнання, глибинного заземлення силового обладнання та улаштування фундаменту КТП, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт за грудень 2010 року № ОУ-0000066 на суму 1 385 000 грн. 00 коп. та за березень 2011 року № ОУ-0000016 на суму 89 500 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 13, 15), а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 14, 16),підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Крім того, 29 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 8 Б на комплексні проектні та монтажні роботи системи газопостачання, за умовами якого відповідач взяв на себе обов'язок виконати проектні і будівельні роботи згідно будівельних норм та правил, а також згідно погоджених із замовником додатків до договору, які є його невід'ємною частиною , на об'єкті "Виробнича база товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто Віта", що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Чумацька, 4 (т. 1, а.с. 21-26).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками їх печаток .

Відповідно до пункту 1.4. Договору перелік робіт, належних до виконання підрядником зазначено у відповідних додатках до договору та складає: отримання ТУ, проектування системи газопостачання, отримання рішення по проекту, отримання дозвільних документів, монтаж зовнішніх та внутрішніх газових мереж, монтаж шкафного розподільчого пункту.

Термін виконання окремих робіт зазначається у відповідних додатках до договору та погоджується із замовником (пункт 1.5 договору).

За умовами пункту 2.1 договору вартість зазначених у пункті 1.1 робіт визначається згідно додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, та складає 510 840 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 85 140 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2.2 даної угоди замовник сплачує аванс згідно виставлених підрядником рахунків-фактур на придбання будівельних матеріалів на розрахунковий рахунок підрядника до початку робіт у розмірі 255 420 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20% - 42 570 грн. 00 коп.

Підтвердженням належного виконання робіт згідно цього договору є акт виконання робіт, підписаний обома сторонами (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктом 2.5 вказаної угоди остаточний розрахунок проводиться не пізніше 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.8 договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання двома сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно цього договору (пункт 4.2 договору).

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач авансом перерахував підряднику 440 053 грн. 05 коп.,що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача (т. 1, а.с. 35-45). Відповідач виконав передпроектні роботи, роботи з прокладання підземного газопроводу, технагляду, монтажу ШРП, монтажу газових мереж та отриманню дозвільних документів, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт за грудень 2010 року № ОУ-0000065 на суму 161 180 грн. 00 коп. та за лютий 2011 року № ОУ-0000013 на суму 93 965 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 27, 29), а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 28, 30). Вказані документи були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток.

В матеріалах справи містяться акти звірки взаємних розрахунків станом на 10 грудня 2012 року за договором від 22 листопада 2010 року № 6Б та від 29 листопада 2010 року № 8Б , згідно з якими заборгованість Приватної фірми "Азурит" перед позивачем складала 44 850 грн.00 коп. та 184 908 грн. 05 коп. (т.2,а.с. 8-9)

Разом з тим , в матеріалах справи містяться акт здачі - приймання робіт за грудень 2012 року № ОУ-41, в якому зафіксований факт виконання підрядником монтажу силового обладнання за договором підряду від 22 листопада 2010 року № 6Б на загальну суму 44 850 грн. 00 коп., а також акт здачі-приймання робіт за грудень 2012 року № ОУ-40, з якого вбачається, що у звітній період приватною фірмою "Азурит" було виконано роботи по прокладанню лінії газу, пневматичного випробування газопроводу, влаштування блискавкозахисту ШРП та монтажу ШРП за договором підряду від 29 листопада 2010 року № 8 Б на загальну суму 184 908 грн. 05 коп. (т. 1, а.с. 66, 69). Вартість вищезазначених робіт також підтверджується складеними відповідачем довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (т. 1, а.с. 65, 68).

Як встановлено матеріалами справи, зазначені документи були направлені цінним листом з описом вкладення на адресу Представництва 10 грудня 2012 року (т. 1, а.с. 63-64),проте позивачем підписані не були.

Крім того ,місцевим судом встановлено та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що будівельні роботи виконані в повному обсязі Приватною фірмою "Азурит" , про що також свідчить наявний в матеріалах справи висновок судової будівельно-технічної експертизи від 31 липня 2013 року № 7159-7160 (т. 2, а.с. 32-37), в якому було вказано, що роботи по обох спірних договорах були проведені підрядником належним чином, будівельно-монтажні роботи завершені та виконані у відповідності з проектом, вимогами ДБН В.2.5-20-2001 "Правил безпеки систем газопостачання України", об'єкт готовий до введення в експлуатацію. Про належне виконання підрядником вказаних робіт також свідчить, зокрема, "Акт приймання закінченого будівництва об'єкта систем газопостачання м. Бориспіль, вул. Чумацька, 4" та "Акт технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкта в експлуатацію".

Крім того, у матеріалах справи також наявні копії договорів між відповідачем і товариством з обмеженою відповідальністю "УкрГазОйл" (т. 1, а.с. 115-118, 128-130), між відповідачем і приватним підприємством "Електричні системи України" (т. 1, а.с. 73-78), предметом яких є проведення спірних підрядних робіт, в яких вказані юридичні особи були залучені до проведення цих робіт в якості субпідрядників. Виконання даними суб'єктами господарювання своїх зобов'язань підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 123-127, 132-133), (т. 2, а.с. 52-65), а також платіжними дорученнями на оплату даних робіт (т. 2, а.с. 76-84).

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи Рівненський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З приписами ст.526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно норм ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду . Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов"язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки , відповідно до зобов"язань , характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту ( стаття 846 ЦК України).

Як вбачається зі спірних договорів , перелік робіт, належних до виконання підрядником, термін виконання окремих робіт та їх вартість зазначається у відповідних додатках до цих договорів та погоджується із замовником. Відповідно до п.4.8 даних договорів передбачено, що додаткові угоди та додатки до цих договорів є їх невід"ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані двома сторонами. Проте, як встановлено місцевим господарським судом та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, будь - яких додатків чи додаткових угод до спірних договорів підряду сторонами укладено не було.

Разом з тим, ст.. 838 ЦК України передбачено , що підрядник має право,якщо інше не встановлено договором ,залучити до виконання робіт інших осіб ( субпідрядників),залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи .

Так,п. 3.2.1 Договорів передбачено ,що підрядник має право залучати до виконання робіт ,надання послуг субпідрядників ,на основі окремих договорів між ними.

Як вже зазначалось, між відповідачем і товариством з обмеженою відповідальністю "УкрГазОйл" (т. 1, а.с. 115-118, 128-130), та між відповідачем і приватним підприємством "Електричні системи України" (т. 1, а.с. 73-78), були укладені договори на проведення підрядних робіт , в яких вказані юридичні особи були залучені до проведення цих робіт в якості субпідрядників. Виконання даними суб'єктами господарювання своїх зобов'язань підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 123-127, 132-133), (т. 2, а.с. 52-65), а також платіжними дорученнями на оплату даних робіт (т. 2, а.с. 76-84).

Крім того, акти виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року на суму 44850грн. та 184908,05 грн. були надіслані на адресу позивача цінним листом 10 грудня 2012р.(а.с. 63-64)

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

При цьому, в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Разом з тим, надіслані відповідачем на адресу позивача для підписання акти виконаних робіт з боку позивача підписані не були, заперечень щодо якості і строків виконаних робіт не надано.

За таких обставин ,колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює покликання позивача на неналежне виконання відповідачем договорів, у зв"язку з чим позивач відмовився від договорів підряду № 8-Б та № 6-Б та просить стягнути суму перерахованого авансу в розмірі 229 758,05 грн. в якості збитків.

Так,ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з положеннями ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки твердження позивача про те, що безпідставно набута Фірмою сума грошових коштів за спірними договорами за своєю правовою природою є збитками, суперечать вищезазначеним приписам чинного законодавства, суд першої інстанції правомірно не взяв вказані посилання до уваги.

Крім того, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Так, спірні підрядні роботи були проведені відповідачем на підставі вищезазначених договорів підряду . В свою чергу, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтвердили той факт , що дані підрядні роботи були виконані іншими організаціями ,з якими позивач уклав відповідні договори.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." та скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 09 жовтня 2013 року у справі № 5019/1867/12.

Судовий збір за подачу апеляційної скарга у зв"язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладається на апелянта.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою Товариство "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." сплатило судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 2709,33 грн., замість 2297,58 грн. З огляду на викладене, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути апелянту надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 411,75 грн. , про що винести ухвалу .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 09 жовтня 2013 року у справі № 5019/1867/12 залишити без змін,а апеляційну скаргу Товариства "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х." залишити без задоволення.

Ухвалою суду повернути Товариству "Ен Баугезельшафт Міт бешренктер Хафтунг" в особі представництва "Ен Баугезельшафт М.Б.Х."( 02660, м.Київ, вул.М.Раскової,23, оф.704 , п/р 26001010003276 в КФ ТОВ "Уникредит Банк", МФО 300744, код ЄДРПОУ 26385368) 411 ( чотириста одинадцять грн) 75 коп. зайво сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.