Постанова № 36340685, 26.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2013 р.Справа № 915/1728/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гайдаржий А.В. (за довіреністю),

від відповідача - Лушников В.П. (за довіреністю), Поліщук М.В. (начальник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського міжрайонного управління водного господарства

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.11.2013р.

у справі №915/1728/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго"

до Миколаївського міжрайонного управління водного господарства

про стягнення 557 442,86 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 26.12.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013р. Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго" (далі - ПАТ „Миколаївобленерго", позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Миколаївського міжрайонного управління водного господарства (далі - Миколаївське МУВГ, відповідач) про стягнення боргу, а саме: 251 894, 77 грн. за поставлену активну електроенергію за період липинь-серпень 2013р.; 864, 13 грн. за послуги з перетікання реактивної електроенергії за серпень 2013р.; 304 683, 96 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії у липні-серпні 2013р. та 11 148, 86 грн. - судового збору.

Позов обґрунтований підставами, що містяться в умовах договору про постачання електричної енергії № 38/4571 укладеного між сторонами 15.02.2013 р. та додатках №№ 10, 4, 5, 1 та 1а до вищевказаного договору.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.11.2013р. позов ПАТ „Миколаївобленерго" задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 251 894, 77 грн. боргу за активну електроенергію, 864,13 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 304 683, 96 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії та 11 148,86 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду вмотивовано тим, що позивач довів належними доказами факт надання послуг відповідачу з перетікання реактивної електроенергії, споживання відповідачем активної електричної енергії та перевищення Миколаївське МУВГ договірних величин споживання електроенергії у спірний період.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Миколаївське МУВГ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити до участі у справі відповідно до положень ст.ст. 27, 99 ГПК України в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на сторін відповідача - Управління Державної Казначейської Служби України у Миколаївському районі Миколаївської області, скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову в частині стягнення боргу за перевищення договірних величин споживання в сумі 304 683, 96 грн. відмовити, в частині стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 251 894, 77 грн. провадження по справі припинити на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

В судовому засіданні 17.12.2013р. представники сторін надали пояснення, відповідно до ст.77 ГПК України було проголошено перерву розгляду апеляційної скарги до 26.12.2013р.

В судовому засіданні 26.12.2013р. представники відповідача надали усні пояснення, повністю підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача також надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2013р. між ПАТ „Миколаївобленерго" (постачальник) та Миколаївським МУВГ (споживач) був укладений договір № 38/4571 „Про постачання електричної енергії" за умовами якого постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 6410,0 кВт, а споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Сторони в розділі 9 договору домовились, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

За умовами п. 9.4 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013 р. Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2013 р. Дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Договір може бути розірваним і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством України.

Договір зі сторони споживача 15.02.2013 р. підписаний з застереженням на протокол розбіжностей, який був узгоджений між сторонами.

15.02.2013 р. між сторонами до договору № 38/4571 від 15.02.2013 р. були підписані додатки № 1 та № 1а про обсяги постачання електричної енергії споживача на 2013 рік (лютий -червень 2013р.), а саме: на лютий 2013р. - 300,0 тис.кВт.год.; на березень 2013р. - 600,0 тис.кВт.год.; на квітень 2013р. - 500,0 тис.кВт.год.; на травень - 500,0 тис.кВт.год.; на червень 2013р. - 547,038 тис.кВт.год.

Згідно з пунктами 2 - 3 додатку № 1 до цього договору споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді та друкуються в газеті „Южная правда" чи інших друкованих виданнях. Також, споживач має право не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, визначеного у п. 1 додатку № 10 договору, звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо зміни встановленого у додатку № 1 а обсягу постачання електричної енергії. Постачальник протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Постачальник має право відмовити споживачу в збільшенні договірних величин електроспоживання у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Водночас, між сторонами до договору № 38/4571 від 15.02.2013 р. було укладено додаток № 5, яким врегульовано порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, за умовами якого кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок позивача протягом 5 діб від дня отримання розрахункових документів (п. 17 додатку №5).

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 38/4571, відповідно до пункту 1 якого, розрахунковим вважається період з 31 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергії. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.

Миколаївське МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарська і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

Листом від 05.07.2013р. за №08/626 Миколаївським МУВГ було повідомлено ПАТ „Миколаївобленерго" про початок проведення процедури закупівлі електричної енергії у одного учасника відповідно до ст. 39 Закону України „Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010р. № 2289 - VІ, а також прохання затвердити ліміти на липень 2013р.

Зміст пропозицій у тому числі істотні умови по предмету, ціні за одиницю товару, загальної очікуваної вартості товару, а також термін поставки електроенергії, що передбачав липень-грудень 2013р. сторонами досягнуто на переговорах, в результаті чого, без зауважень, повноважними представниками як зі сторони відповідача, так і зі сторони позивача був підписаний протокол переговорів №1П від 05.07.2013р.

Крім цього, в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про проведення процедури державної закупівлі електроенергії відповідача у позивача на період з липня по грудень 2013р., а саме: офіційна інформація про застосування процедури закупівлі у одного учасника - п. 5.4 строк поставки товару, липень-грудень 2013р. (а.с. 68); офіційне розміщення на веб-порталі „Державні закупівлі" повідомлення про застосування процедури закупівлі в одного учасника від 05.07.2013р. (а.с. 69); повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів від 16.07.2013р. (а.с. 70); про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника від 30.08.2013р. (а.с. 71) та офіційна інформація про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника - п. 3.4 строк поставки товару, липень-грудень 2013р. (а.с. 72).

На підставі вищевказаних документів, відповідно до вимог Закону України „Про здійснення державних закупівель" між сторонами був укладений новий договір щодо поставки електроенергії в липні-грудні 2013р. за №38/4571 .

Сторонами досягнуто згоди, що датою укладення договору є 29.08.2013р.

Зі змісту договорів №38/4571 від 15.02.2013р. та №38/4571 від 29.08.2013р. вбачається, о вони є тотожними - стосуються поставки одного і того ж товару, одним і тим же постачальником, одному і тому ж споживачу, в один і то й же період часу: липень-грудень 2013р. при цьому відповідно до конклюдентних дій сторін договір від 29.08.2013р був укладений в період дії договору від 15.02.2013р. . Отже сторони фактично змінили умови договору від 15.02.2013р. про постачання електроенергії в частині договірних величин поставки в період липень-грудень2013р., припинивши його дію за домовленістю сторін, шляхом укладення нового договору від 29.08.2013р. на поставку електроенергії на цей же період.

Враховуючи те, що в договору від 15.02.213р. сторонами на період з липня по грудень 2013р. не були визначені основні умови (обсяг поставки товару на цей період відповідно до додатку №1а дорівнює нулю), а договір від 29.08.2013р. містить таку основну умову, передбачену законодавством, то наявні всі умови передбачені ст.. 604 ЦК України - укладення нового договору між сторонами, який стосується поставки одного і того товару і той же період, припиненням дії договору який був укладений раніше стосовно поставки цього ж товару, оскільки сторони за домовленістю між собою новим договором встановили інші основні умови поставки цього товару.

Новим договором від 29.08.2013р. передбачалось, що його дія розповсюджується на правовідносини між сторонами які мали місце з 01.07.2013р. (п. 9.4).

Керуючись порядком укладення господарських договорів, передбаченого ст. 181 ГК України, відповідач підписав договір від 29.08.2013р. із застереженнями викладеними в протоколах розбіжностей.

Листом від 05.09.2013р. № 01/30-5864 позивач повідомив Миколаївське МУВГ, що він з протоколами розбіжностей не погоджується та неврегульовані розбіжності передаватиме до суду, однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення ПАТ "Миколаївобленерго" до суду із позовом про вирішення спору стосовно укладення Договору, що не заперечував представник позивача в судовому засіданні 17.12.2013р.

Так, частиною 7 ст. 181 ГК України встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Отже, договір № 38/4571 від 29.08.2013р. вважається укладеним в редакції відповідача.

Додаток № 1а до договору від №38/4571 від 29.08.2013р. передбачені обсяги постачання електричної енергії споживачу на липень 2013р. на рівні 550,0 тис.кВт.год., серпень 2013р. - 750,0 тис.кВт.год., вересень - 700,0 тис.кВт.год., жовтень 60,0 тис.кВт.год., листопад - 20,0 тис.кВт.год., грудень 20,0 тис.кВт.год.

Крім цього, розділ 9 Договору від №38/4571 від 29.08.2013р., доповнений пунктом 9.8, відповідно якого, умови договору в частині забезпечення договірних величин споживання електричної енергії Споживачу (додаток 1а до договору) застосовуються до відносин, які виникли до його укладення.

З матеріалів справи вбачається, що Миколаївське МУВГ за липень 2013 р. використало активної енергії - 548 172 кВт.год. та 300 258 кВт.год. - за серпень 2013 р., що підтверджуються актами які складені та підписані представниками споживача про використану електричну енергію, за вказані місяці.

Позивач на підставі вищевказаних актів відповідача про використану електричну енергію, з урахуванням тарифів у відповідному періоді оформив та надав Миколаївському МУВГ рахунки: № 38/4571/7/1 від 31.07.2013 р. за липень 2013 р. на загальну суму 428 484,35 грн., з яких активна електрична енергія - 233 718,84 грн. та № 38/4571/8/1 від 30.08.2013 р. за серпень 2013 р. на загальну суму 241 820,64 грн., з яких активна електрична енергія - 131 902,19 грн.

Відповідач від підпису вищезазначених рахунків позивача відмовився, але матеріали справи містять докази надсилання рахунків № 38/4571/7/1 від 31.07.2013 р. за липень 2013 р. та № 38/4571/8/1 від 30.08.2013 р. за серпень 2013 р. відповідачу поштою.

Згідно платіжних доручень № U972631 від 02.08.2013 р. на суму 53 726,26 грн. та № U1055527 від 23.08.13 р. на суму 60 000,00 грн., копії яких надані до матеріалів справи, відповідач частково сплатив за поставлену в липні та серні 2013р. електроенергію в розмірі 113 726,26 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію за спірний період складає 251 894,77 грн.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перетікання реактивної електроенергії у серпні 2013 року в обсязі 12 690 кВт.год. на загальну суму 864,13 грн., що підтверджується виставленим відповідачу рахунком позивача, який без зауважень підписаний повноважними представниками сторін.

Відповідач свої обов'язки по сплаті наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії за визначений термін не виконав, отже, заборгованість за перетікання реактивної електроенергії відповідача станом на день прийняття рішення становить в розмірі 864,13 грн.

Згідно із ст.ст.525, 526, 629 ЦК України судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 251 894,77 грн. боргу за активну електроенергію, 864,13 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії судом першої інстанції задоволені правомірно.

Що стосується задоволення позову господарським судом в частині стягнення з Миколаївського МУВГ на користь ПАТ "Миколаївобленерго" боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у липні та серпні 2013 р. в сумі 304 683,96 грн., то судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо її задоволення, оскільки приймаючи до уваги вищевикладені обставини справи вбачається, що сторони у додатку №1а до Договору від 29.08.2013р. узгодили обсяги постачання електричної енергії споживачу, зокрема на липень 2013р. на рівні 550,0 тис.кВт.год. та серпень 2013р. - 750,0 тис.кВт.год. Миколаївське МУВГ за липень 2013 р. використало активної енергії - 548 172 кВт.год. та 300 258 кВт.год. - за серпень 2013 р., що підтверджуються актами які складені та підписані представниками споживача, отже відповідач використав активну енергію без перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на сторін відповідача - Управління Державної Казначейської Служби України у Миколаївському районі Миколаївської області, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання у зв'язку із тим, що відповідачем не доведено яким чином рішення по даній справі щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 38/4571 від 15.02.2013р. може вплинути на права чи обов'язки Управління Державної Казначейської Служби України у Миколаївському районі Миколаївської області.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття частково невірного рішення. Відповідачем були надані господарському суду належні та допустимі докази укладення договору між сторонами по справі від 29.08.2013р. Відповідно до п. 9.4 договору, ст. 631 ЦК України і п. 1.8 ПКЕЕ його положення застосовуються до відносин між сторонами які виникли з 01.07.2013р., однак суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам відповідача, у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку.

Таким чином, апеляційна скарга Миколаївського МУВГ підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 304 683, 96 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Миколаївського міжрайонного управління водного господарства - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.11.2013р. в частині стягнення з Миколаївського міжрайонного управління водного господарства на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" 304 683, 96 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії скасувати, резолютивну частину даного рішення викласти в наступній редакції:

„Позов Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" задовольнити частково.

Стягнути з Миколаївського міжрайонного управління водного господарства на користь Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго":

251 894 (двісті п'ятдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто чотири) грн. 77 коп. - боргу за поставлену активну електроенергію за період липень-серпень 2013р.;

864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 13 коп. - боргу за послуги з перетікання реактивної енергії за серпень 2013р.;

5 017(п'ять тисяч сімнадцять) грн. відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за розгляд позову.

В решті частині позову - відмовити."

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" на користь Миколаївського міжрайонного управління водного господарства 3 065 (три тисячі шістдесят п'ять) гривень 94 коп. відшкодування витрат по сплаті судового забору за розгляд апеляційної скарги.

4. Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови з зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.12.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.