Постанова № 36340668, 24.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа№ 910/12492/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Пясецька Г.О.

від відповідача - Притула Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» на рішення Господарського суду м, Києва від 12.09.2013 року (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація -109 Голосіївського району»

про стягнення 2 906 324,92 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «АК «Київводоканал» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до КП «ЖЕО-109 Голосіївського району» про стягнення 2906324,92 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.09.2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2469916,45 грн. основного боргу, 1701,30 грн. інфляційних втрат, 63260,69 грн. 3% річних, 247950,66 грн. пені, 123495,82 грн. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення по справі, а тому просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2013 року та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року колегією судді прийнято до провадження апеляційну скаргу і призначено до розгляду.

Через відділ документального забезпечення до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва без змін.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання на вказану дату з`явилися та дали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

02.03.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 06420/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, позивач зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язався приймати надані послуги та здійснювати оплату наданих послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. ( які втратили чинність 18.10.2008 р. у зв'язку із введенням в дію нових Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, Правилами приймання стічних вод підприємства у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1 договору від 02.03.2006 року № 06420/2-01, облік поставленої води здійснюється за показниками засобів обліку, зареєстрованих у позивача.

У випадку наявності у відповідача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої води здійснюється з урахуванням показників всіх засобів обліку, зареєстрованих у позивача.

Відповідно до п. 2.1.4. вказаного договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та з інших джерел водопостачання, згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих правил приймання.

Зняття показників із засобів обліку здійснюється щомісячно представником постачальника, позивача, у присутності представника абонента, відповідача, у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить для зняття показників присутності свого представника, показники, що знятті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг ( п. 2.1.2 договору ).

Відповідно до п. 2.1.6 договору від 02.03.2006 року №06420/2-01, обліковані дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10 - го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки ( за письмовою вимогою постачальника ) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам спожитих послуг та їх вартості ( за встановленою постачальником формою ) та проводить з останнім звіряння обсягів та вартості наданих послуг у відповідному обліковому періоді. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими документами для проведення звіряння та оформлення відповідного акту звіряння. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими з абонентом.

Згідно п. 2.2.1 вказаного договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи ( в електронному вигляді - дебетові повідомлення тощо ) для оплати за поставлену абоненту воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Пунктом 2.2.2 договору від 02.03.2006 року № 06420/2-01 передбачено, що абонент здійснює оплату вартості послуг щомісячно у безготівковій формі у 10 - ти денний термін з дня направлення постачальником (позивачем) розрахункового документу до банківської установи абонента (відповідача ).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та й цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною. ( п. 2.2.4 договору ).

В позовній заяві, представник ПАТ «АК «Київводоканал» зазначає, що належним чином надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, передбачені договором від 02.03.2006 року № 06420/2-01, натомість відповідач свої зобов'язання за спірним договором виконував не належним чином, внаслідок чого у останнього за період з 01.09.2011 року по 31.03.2013 року виникла заборгованість в розмірі 2469916,45 грн., що підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем, розшифровками рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг, реєстрами дебетових повідомлень, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.

За змістом ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Статтею 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідач в апеляційні скарзі зазначав, що позивачем Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» до позовних вимог був доданий борг «ЖЕК-108» в розмірі 856425,94 грн. за постачання холодної води та 412463,90 грн. за постачання води, що йде на підігрів, оскільки з 01.10.2011 року розірваний договір № 15 від 04.01.2010 року на утримання та обслуговування житлового и нежитлового фонду по вул. Заболотного парні номери, вул. Метрологічна та вул. Лебедєва, що перебували у комунальній власності Голосіївського району та ТОВ «ЖЕК-108» та вказані будинки були передані на баланс відповідача, проте постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року було встановлено, що відповідач не має жодного відношення до боргу ЖЕК-108.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки по-перше, як вбачається з тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року у справі № 5011-54/4164-2012 зазначеного відповідачем факту встановлено не було, позов був взагалі залишений без розгляду.

По друге, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак відповідачем по справі не було надано доказів того, що позивачем був включений до позовних вимог борг ЖЕКу-108, не надано вмотивованого та належного розрахунку, підтвердженого допустимими доказами чому саме відповідачем визначена сума боргу в розмірі 856425,94 грн. за постачання холодної води та 412463,90 грн. за постачання води, що йде на підігрів.

Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, колегія суддів не погоджується із запереченням відповідача стосовно того, що у них відсутній обов`язок щодо оплати води, яка іде на підігрів, оскільки такі договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідачем по справі не надано ані суді першої інстанції ані апеляційної інстанції допустимих доказів укладення договорів з постачання та їх оплати в силу вимог вказаної вище ст. 275 ГК України.

Крім того, необхідно зазначити, що у даній справі спір виник з приводу оплати послуг з водопостачання та водовідведення, обсяг яких сторонами визначено актами про зняття показників водо лічильників у відповідності із договором, при тому, що умовами укладеного між сторонами договору не встановлено звільнення абонента від сплати за надані йому послуги постачальником води, яка підігрівається в теплових пунктах, що не перебувають на балансі абонента.

Аналогічна думка викладена і в постановах Вищого господарського суду України від 05.11.2013 року у справі № 5011-75/17925-2012, від 31.10.2013 року у справі № 910/5365/13, від 24.10.2013 року у справі № 5011-73/11230-2012.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, а саме за несвоєчасну сплату отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, позивач нарахував штрафні санкції, а саме: на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу збитки від інфляції в розмірі 1701,30 грн. та 3% річних в розмірі 63260,69 грн., а на підставі п. 4.2 та п. 4.6 договору від 02.03.2006 року № 06420/2-01 позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 247950,66 грн. та штраф в розмірі 123495,82 грн., а всього 2906324,92 грн.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, знаходить його арифметично вірним та підтверджений належними доказами, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ПАТ АК «Київводоканал» підлягають повному задоволенню.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», а тому апеляційна скарга «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2013 року у справі № 910/12492/13- без змін.

2. Матеріали справи № 910/12492/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов