Рішення № 36340522, 09.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17644/13 09.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд»

До 1. Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

2. Закритого акціонерного товариства «Центрбудінвест»

Про визнання недійсним договору

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Спичак О.М.

Суддя Баранов Д.О.

Суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

від позивача Клименко О.П. - представник за довіреністю;

від відповідача-1 Алексюк М.І. - представник за довіреністю;

від відповідача-2 Денисенко М.О. - представник за довіреністю.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ЦЕНТРОБУД" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" та Закритого акціонерного товариства "Центробудінвест" про визнання недійсним договору.

Ухвалою від 16.09.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.10.2013 року .

Представник позивача до канцелярії суду подав документи для долучення до матеріалів справи та заяву про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог, яка буде розглянуто судом у наступному судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.10.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача-1 до канцелярії суду частково подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 04.10.2013 року надав відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 04.10.2013 року представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, а також надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про витребування доказів, яке судом розглянуто та задоволено частково. Інша частина зазначених у даному клопотанні доказів відповідачем надана у відзиві або не заперечується факт їх відсутності.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову буде розглянута судом у наступному судовому засіданні.

У зв'язку з необхідністю витребування доказів, ухвалою суду від 04.10.2013 року розгляд справи відкладено на 18.10.2013 року.

Представник відповідача-1 на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2013 року у судовому засіданні 18.10.2013 року надав для огляду суду оригінали витребуваних документів.

Крім того, представники відповідачів у даному судовому засіданні надали усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представник позивача в судове засідання 18.10.2013 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову буде розглянута судом у наступному судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою в судове представника позивача розгляд справи відкладено на 11.11.2013 року.

В судове засідання 11.11.2013 року представники сторін не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою від 11.11.2013 року призначено колегіальний розгляд справи.

За розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року призначено колегію у складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Любченко М.О., Івченко А.М.

За вказаних обставин колегією суддів справа № 910/17644/13 була прийнята до свого провадження, розгляд справи № 910/17644/13 було призначено на 02.12.2013 р.

В судовому засіданні 02.12.2013 представник позивача заявлену у позові вимогу підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору від 28.02.2012 мотивована тим, що наведений договір є договором купівлі - продажу майнових прав (права вимоги), за яким відповідач-2 передав, а відповідач-1 набув права вимоги щодо отримання у власність 89% загальної площі квартир побудованого житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул.. Дегтярівська, 25, 89% нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень та 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд. Проте, станом на момент укладення оспорюваного правочину, відповідач-2 не був власником об?єкту, а тому не мав права укладати будь-які правочини щодо цього об?єкту або прав на нього (у тому числі прав вимоги), оскільки майнові права на недобудовану споруду має саме позивач, як генпідрядник за договором генерального підряду № 42 від 25.05.2007 та власник матеріалів, що були задіяні у будівництві об?єкта, який не введено в експлуатацію. Таким чином, позивач вважає, що договір від 28.02.2012 на момент його укладення суперечив ч. 1ст. 658 Цивільного кодексу України, а тому є недійсним в силу вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 02.12.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень на позов вказував на те, що позивач, як генпідрядник, не має жодних майнових прав на житловий комплекс, як об?єкт будівництва, а відчуження відповідачем-2 майнових прав на частину майнового комплексу жодним чином не порушує прав позивача, як генпідрядника за укладеним договором генерального підряду № 42 від 25.05.2007.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 02.12.2013 проти заявленого позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов вказував на те, що укладений між відповідачем-2, як замовником, та позивачем, як генпідрядником, договір генерального підряду № 42 від 25.05.2007 - був розірваний у зв?язку з використанням відповідачем-2 обумовленого пунктами 17.4, 17.6 наведеного договору права на односторонню відмову від договору. Таким чином, позивач не має жодних майнових прав на об?єкт будівництва, а тому і жодних його прав оспорюваним договором - не порушено і підстави для визнання його недійсним - відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2003 між ЗАТ «Траснпортник», як замовником, та ЗАТ «Центрбудінвест», як генеральним інвестором, було укладено договір № 02/1 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25а, відповідно до умов якого сторони визначили, що предметом договору є спільна участь сторін в проектуванні та будівництві за рахунок інвестиційних та залучених коштів житлового комплексу на земельній ділянці за адресою м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25а (п.1.1), фінансування комплексу робіт по проектуванню і будівництву ведеться за рахунок власних коштів інвестора та коштів, залучених від третіх юридичних та фізичних осіб, в обсязі, затвердженому між сторонами у проектно-кошторисній документації (п. 1.4), розрахунки з генпідрядником і підрядниками інвестор проводить самостійно у відповідності з укладеними договорами (п. 3.1).

Згідно пункту 3.3 договору № 02/1 від 04.11.2003 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25а, сторонами узгоджено, що сторони здійснюють будівництво об'єкта на умовах сумісної дольової участі відповідно до яких вся площа житлових та нежитлових приміщень, а також підземної стоянки для автомобілів розподіляється наступним чином:

- замовник отримує у власність 11% загальної площі квартир побудованого об?єкту, 11% нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень об?єкту та 11% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об?єкту (п.п. 3.3.1);

- інвестор (ЗАТ «Центрбудінвест») отримує у власність 89% загальної площі квартир побудованого об?єкту, 89% нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень об?єкту та 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об?єкту (п.п. 3.3.2).

Пунктом 2.4.6 договору № 02/1 від 04.11.2003 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25а, визначено, що інвестор - ЗАТ «Центрбудінвест» - має право отримати у власність та або на власний розсуд розпорядитися часткою об?єкта відповідно до п. 3.3.2 договору.

25.05.2007 між відповідачем-2 - ЗАТ «Центрбудінвест», як замовником, та позивачем, як генпідрядником, укладено договір генерального підряду № 42 на будівництво 2 пускового комплексу житлового комплексу «Космополітен: Парк Пушкіна» з об?єктами соціальної сфери по вул. Дегтягрівській, 25а Шевченківського району міста Києва (далі - договір генерального підряду № 42 від 25.05.2007), відповідно до умов якого підрядник зобов?язався на свій ризик та за рахунок своїх та/або залучених сил, матеріалів, засобів, техніки і устаткування виконати роботи з будівництва 2 пускового комплексу житлового комплексу «Космополітен: Парк Пушкіна» з об?єктами соціальної сфери по вул. Дегтягрівській, 25а Шевченківського району міста Києва (далі - роботи), здати в експлуатацію об?єкт у встановлений термін, а замовник зобов?язався надати підряднику будівельний майданчик, проектно - кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об?єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах, передбачених договором.

Умовами договору генерального підряду № 42 від 25.05.2007 сторони узгодили, що власником результату виконаних робіт об?єкта до їх здачі замовникові є генпідрядник (п. 1.4), приймання - передача закінчених робіт, об?єкта, проводиться у порядку, встановленому договором, чинним законодавством та нормами ДБН А3.1-3-94 (п. 13.1), та оформлюється актом приймання - передачі (п.п. 13.1, 13.4), якщо замовник не розрахувався за виконані роботи або не сплатив інші суми, належні генпідряднику, згідно з цим договором генпідрядник повідомивши про це замовника, має право притримати передачу замовнику закінчених робіт, об?єкта будівництва, невикористаних ресурсів та іншого майна (п. 13.9), замовник щомісячно, але не пізніше 03 числа місяця, наступного за звітним, підписує довідку про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) та акт виконаних фактичних обсягів робіт, які генпідрядник надає замовнику для оформлення до 29 числа звітного місяця, і розрахунки за якими замовник здійснює щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 14.2).

Пунктом 17.4 договору генерального підряду № 42 від 25.05.2007 визначено, що замовник має право розірвати цей договір шляхом надіслання генпідряднику письмового повідомлення у випадку зокрема прийняття судом або іншим компетентним органом рішення про визнання генпідрядника банкрутом, а договір у даному випадку вважається розірваним з дня одержання замовником повідомлення про таке рішення (п. 17.6).

Також, відповідно до наявних в справі складених до договору генерального підряду № 42 від 25.05.2007 актів приймання виконаних робіт (КБ-2в) за липень 2008 року на суму 8 980 358,40 грн., за серпень 2008 року на суму 1 597 188,00 грн., за вересень 2008 року на суму 962 422,80 грн., за жовтень 2008 року на суму 393 339,60 грн., та довідок про вартість виконаних робіт (КБ-3) за липень 2008 року на суму 8 980 358,40 грн., за серпень 2008 року на суму 1 597 188,00 грн., за вересень 2008 року на суму 962 422,80 грн., за жовтень 2008 року на суму 393 339,60 грн., які підписані представниками ЗАТ «Центрбудінвест», як замовника, та позивача, як генпідрядника та посвідчені печатками обох сторін, згідно яких позивачем виконано, а відповідачем-2 прийнято без будь - яких зауважень та заперечень роботи за договором на суми, вказані у наведених актах і довідках.

05.07.2007 між ЗАТ «Центрбудінвест», як заставодавцем, та ВАТ «КБ «Надра» (яке в подальшому змінило назву на ПАТ «КБ «Надра» згідно закону України «Про акціонерні товариства») , як заставодержателем, укладено договір застави майнових прав № 23/5/2004/840-ЗИП/102-4, відповідно до умов якого у відповідності до договору кредитної лінії № 23/5/2004/840-К/102 від 08.07.2004 та додаткової угоди до нього заставодавець відкрив заставодавцю відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування 35 689 470,00 дол. США на строк з 08.07.2004 по 08.09.2009, а заставодавець з метою забезпечення виконання ним своїх зобов?язань за кредитним договором передає у заставу заставодержателю майнові права, які витікають з договору генерального підряду № 42 від 25.05.2007, укладеного між відповідачем-2 - ЗАТ «Центрбудінвест», як замовником, та позивачем, як генпідрядником, і які складаються з права вимоги ЗАТ «Центрбудінвест» виконання робіт генпідрядником по будівництву 2 пускового комплексу житлового комплексу «Космополітен: Парк Пушкіна» з об?єктами соціальної сфери по вул. Дегтягрівській, 25а Шевченківського району міста Києва.

Також, відповідно до наданого відповідачем-2 листа від 21.08.2013 № 44/443/33, підписаного арбітражним керуючим Щербанем О.М., і адресованого позивачу (направлення якого підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 7339 від 21.8.2013 та описом вкладеного у цінний лист), відповідач-2 повідомив позивача про те, що він на підставі п. 17.4, 17.6 договору генерального підряду № 42 від 25.05.2007, ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на виконання рішення комітету кредиторів від 20.08.2013, розриває договір генерального підряду № 42 від 25.05.2007.

28.02.2012 між відповідачем-2 - ЗАТ «Центрбудінвест», з однієї сторони, та відповідачем-1 - ПАТ «КБ «Надра», з іншої сторони, було укладено договір (далі - договір від 28.02.2012, оспорюваний правочин), згідно якого ЗАТ «Центрбудінвест» передає, а ПАТ «КБ «Надра» набуває право, що витікає з договору № 02/1 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25а і складається з права вимоги передачі у власність ПАТ «КБ «Надра» 89% загальної площі квартир побудованого житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, 89% нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень та 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об?єкту (п. 1.1), загальна вартість предмету договору за домовленістю між сторонами визначена в розмірі 212 997 976,80 грн. (п. 2.2).

Відповідно до Акту приймання - передачі від 29.02.2012, ЗАТ «Центрбудінвест», з однієї сторони, передав, а ПАТ «КБ «Надра», з іншої сторони, прийняло за договором від 28.02.2012 право, що витікає з договору № 02/1 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.. Дегтярівська, 25а і складається з права вимоги передачі у власність ПАТ «КБ «Надра» 89% загальної площі квартир побудованого житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, 89% нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень та 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об?єкту загальною вартістю 212 997 976,80 грн. (з пдв). Вищезазначені права складаються з:

- майнових прав на ІІ чергу будівництва житлового комплексу «Космополітен Парк Пушкіна», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 25а, вартістю 168 170 445,60 грн. (з ПДВ);

- майнових прав на ІІІ чергу будівництва житлового комплексу «Космополітен Парк Пушкіна», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 25а, вартістю 44 827 531 грн. (з ПДВ).

Позивач вважає, що оспорюваний ним договір від 28.02.2012, укладений між відповідачами, на момент його укладення суперечив ч. 1ст. 658 Цивільного кодексу України, а тому є недійсним в силу вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Ч. 1, 2 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно статті 3 Закону України «Про заставу», заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Ч. 1 статті 4 Закону України «Про заставу» визначено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно умов оспорюваного правочину від 28.02.2012, укладеного між відповідачем-2 - ЗАТ «Центрбудінвест», з однієї сторони, та відповідачем-1 - ПАТ «КБ «Надра», з іншої сторони, ЗАТ «Центрбудінвест» передав, а ПАТ «КБ «Надра» набув право, що виникло з договору № 02/1 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25а, і складається з права вимоги передачі у власність ПАТ «КБ «Надра» 89% загальної площі квартир побудованого житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, 89% нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень та 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об?єкту (п. 1.1), загальна вартість предмету договору за домовленістю між сторонами визначена в розмірі 212 997 976,80 грн. (п. 2.2).

Статтею 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

В свою чергую, враховуючи приписи ст. 576 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4 Закону України «Про заставу», та проаналізувавши предмет договору від 28.02.2012, суд дійшов висновку, що за вказаним договором не відбулось жодної купівлі - продажу товару у розумінні ст. 658 Цивільного кодексу України, адже жодного товару (у розумінні цілісної речі, яка існує фізично у просторі) - станом на момент укладення договору ще не існувало, оскільки за вказаним договором відповідачем - 2, як інвестором, було передано відповідачу-1 лише майнове право вимоги щодо передачі у майбутньому у власність ПАТ «КБ «Надра» 89% загальної площі квартир побудованого житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, 89% нежитлових вбудовано - прибудованих приміщень та 89% місць підземної стоянки для автомобілів та інших споруд об?єкту, яке в свою чергу вже було предметом застави згідно договору застави майнових прав від 05.07.2007.

Також, суд зазначає про те, що майнове право, що є предметом застави, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права, а виконання відповідачем-2 зобов?язань за договором № 02/1 про участь в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 25а свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для набуття майнових прав на цей об'єкт, які в свою чергу, можуть бути передані іншій особі за цивільно - правовим договором.

Таким чином, суд дійшов висновку, що укладений між відповідачами договір від 28.02.2012 не носить ознак договору купівлі - продажу товару, а тому при його укладенні він жодним чином не суперечив статті 658 Цивільного кодексу України.

Посилання позивача у позові на те, що майнові права на недобудовану споруду має саме позивач, як генпідрядник за договором генерального підряду № 42 від 25.05.2007 та власник матеріалів, що були задіяні у будівництві об?єкта, який не введено в експлуатацію - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, та спростовується наявними у справі доказами, зокрема актами приймання виконаних робіт (КБ-2в) за липень 2008 року на суму 8 980 358,40 грн., за серпень 2008 року на суму 1 597 188,00 грн., за вересень 2008 року на суму 962 422,80 грн., за жовтень 2008 року на суму 393 339,60 грн., та довідками про вартість виконаних робіт (КБ-3), які підписані представниками ЗАТ «Центрбудінвест», як замовника, та позивача, як генпідрядника та посвідчені печатками обох сторін, згідно яких позивачем виконано, а відповідачем-2 прийнято без будь - яких зауважень та заперечень роботи за договором на суми, вказані у наведених актах і довідках. А оскільки п. 1.4, п. 1.1, п. 13.1, п. 13.4 договору генерального підряду № 42 від 25.05.2007 визначено, що позивач є власником результату виконаних робіт об?єкта до їх здачі замовникові, а отже вказані акти виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3) свідчать про передачу виконаних робіт позивачем відповідачу-2 і набуття права власності на них відповідачем-2 з моменту підписання обома сторонами наведених документів.

Враховуючи наведене вище, господарським судом встановлено, що оспорюваний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, оспорюваний договір жодним чином не суперечить вимогам статті 658 Цивільного кодексу України, а тому підстави для визнання його недійсним згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України - у суду відсутні, а отже позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Також, позивачем через канцелярію суду було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити відповідачу-1 вчиняти дії щодо майнових прав за договором від 28.02.2012, який оскаржується позивачем у даному провадженні.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши наявні у справі матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що позивачем окрім самої заяви, не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі - відсутні А тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню судом не підлягає.

Також, оскільки вказана заява при її подачі не була оплачена позивачем судовим збором, проте вказану заяву судом розглянуто по суті, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход Державного бюджету України 1 720,50 грн. судового збору за розгляд поданої заяви (з урахуванням ставки за подачу такої заяви, визначеної ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд» (код ЄДРПОУ 31025135; місцезнаходження: 03680 м.Київ, вул.. Боженка, 23, корп. 6) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення - 09.12.2013

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя О.М.Спичак

Суддя Д.О.Баранов

Суддя А.М.Івченко