Ухвала суду № 3634033, 05.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                        Суддя 1 інстанції – Хрімлі О.Г.

                                                                                                                            Суддя – доповідач – Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

5 травня 2009 року                                                                 справа № 2-а-15446/08/0570

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Василенко Л.А.

                                   Старосуда М.І.   

При секретарі судового засідання:   Кірсановій М.В. 

За участю представників сторін:

Від позивача:                                         не з′явився

Від першого відповідача:                    Макаров В.М. - за дов. від 01.12.2008 року                

Від другого відповідача:                      не з′явився

                                                                  розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області                          на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 24 грудня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-15446/08/0570 (суддя Хрімлі О.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма»До1) Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області             

2) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області                                      Про

стягнення суми бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року (арк. справи 70-72) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішньоторговельна фірма», в наслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2008 року в сумі 133777 грн.

            В апеляційній скарзі перший відповідач (арк. справи 76-77) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що неможливо зробити висновок щодо надмірної сплати позивачем ПДВ,  в зв′язку з незавершеністю перевірок його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторія».

            Позивач в своїх запереченнях зазначав, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. Від позивача та другого відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, які були задоволені колегією суддів.

Розгляд справи здійснювався з фіксування судового процесу технічними засобами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

За результатами господарської діяльності у лютому 2008 року позивачемотримано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 133777 грн., про що свідчить декларація з податку на додану вартість за лютий 2008 року, позивачем прийнято рішення про відшкодування суми ПДВ в розмірі 133777 грн. шляхом зарахування на його рахунок (рядок 25.1. декларації) (арк. справи 17-20).

Першим відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2008 року, за результатами якої складений акт від 7 травня 2008 року № 772/23-3-30250316 (арк. справи 3-10).

Перевіркою не була виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, податкова, податковим органом не приймалось рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування. Зазначене рішення є єдиним способом реалізації податковим органом своїх владних управлінських функцій.

Таким чином, на теперішній час позивачу не відшкодована з бюджету сума ПДВ по декларації за лютий 2008 року в розмірі 133777 грн., податковим органом не надано органу держказначейства висновок про цю суму відшкодування ПДВ у зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено фактичну сплату ПДВ, оскільки не отримані результати зустрічних перевірок постачальників позивача.

Згідно пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 168/97) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктами 7.7.2 -7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а)  у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в)  у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Апелянт вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою. При цьому, відповідач посилається на «Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350.

Колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта необґрунтованими, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме Закону України „Про податок на додану вартість". Ці Методичні рекомендації не зареєстровані в Міністерстві юстиції України та не є нормативно-правоми актом в розумінні статті 117 Конституції України та не можуть бути застосовані судом за правилами пункту 3 статті 9 КАС України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість", а ні накази Державної податкової адміністрації України.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів дійшла висновку, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість", іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні бюджетного відшкодування позивачу по декларації за лютий 2008 року у сумі 133777 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням  норм матеріального та процесуального права.          

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі № 2-а-15446/08/0570 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі № 2-а-15446/08/0570 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 травня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена 5 травня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                    Л.А. Василенко

                                                                                                                М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                        Р.Ф. Ханова