Постанова № 36339126, 19.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа№ 910/9204/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Чорної Л.В.

при секретарі Євдокимові В.О.

за участю представників

від позивача: Лядецька Л.В., посвід. № 016098 від 10.04.2013р.

від відповідача: Палій Є.В., дов. № 225-КР-1467 від 12.12.2013р.

від третьої особи: ОСОБА_4, дов. б/н від 17.12.2013р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду м. Києва

від 11.07.2013 р.

у справі № 910/9204/13 (суддя Привалов А.І.)

за позовом заступника прокурора міста Києва

до Київської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_5

про визнання недійсним незаконним та скасування

рішення

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся заступник прокурора міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приймаючи спірне рішення від 28.02.2013р. № 83/9140 "Про передачу громадянці ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1" Київрада реалізувала право власності на спірну земельну ділянку комунальної власності до державної реєстрації такого права. Крім того, спірне рішення прийняте без розроблення плану зонування або детального плану території. Таким чином, оскільки рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. № 83/9140 не відповідає вимогам чинного законодавства, тому згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підлягає визнанню незаконним у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9204/13 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, з посиланням на те, зо позовні вимоги не ґрунтуються на виогах законодавства.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9204/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2013р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 у справі № 910/9204/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження та призначено на 04.11.2013р.

Розпорядженням секретаря судової палити Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 у справі № 910/9204/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Чорна Л.В. апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження.

В судовому засіданні 04.11.2013р. було оголошено перерву 18.11.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.11.20013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Київського міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суду апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9207/13 без змін.

В судовому засіданні 18.11.2013р. було оголошено перерву 19.12.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просить суд її задовольнити. а рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9204/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просить рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9207/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечував, просить рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9207/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013р. № 83/9140 "Про передачу громадянці ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1" затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_5 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га за адресою та з цільовим призначенням, вказаними у рішенні.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор вважає, що зазначене рішення є незаконним та прийнято з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 1статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013р., визначено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими (далі по тексту - Закон).

Так, відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону, з дня набрання останнім чинності землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користування органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу (землі державної власності).

Оспорюваним рішенням Київради земельну ділянку передано у приватну власність за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону, право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності реалізується після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" установлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Земельні ділянки, відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України, належать до нерухомого майна.

Речові права на земельні ділянки реєструються у Державному реєстрі прав (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ч. 3 ст. 3 вказаного Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, як зазначає прокурор, виходячи з вищевказаних норм, Київська міська рада має право розпоряджатись землями комунальної власності лише після здійснення державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Водночас, відповідно інформації Головного управління Держземагентства у м. Києві, наведеної в листі за вих. № 1130 від від 09.04.2013р., станом на 08.04.2013р. державна реєстрація земельної ділянки АДРЕСА_1 Головним управлінням не здійснювалась.

Також, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна № 3049506 станом на 28.04.2013р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про земельну ділянку АДРЕСА_1 відсутні, що свідчить про невчинення державної реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, Київська міська рада в порушення вимог п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" реалізувала право власності на земельну ділянку комунальної власності до державної реєстрації такого права.

Згідно зі ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Статтею 17 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що містобудівна документація є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (ч. 3 ст. 8 зазначеного Закону).

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 вказаного вище Закону, план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Частиною 1 ст. 19 Закону передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території (ч. 3 ст. 19 Закону).

Таким чином, вибір земель для містобудівних потреб та надання висновків щодо передачі у власність або користування (оренду) земельних ділянок здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації. Містобудівна документація включає розроблення плану зонування території та детального плану території.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2013р., земельна ділянка АДРЕСА_1 не відноситься до розроблених чи затверджених детальних планів території. План зонування території за вказаною адресою Департаментом містобудування та архітектури станом на 10.04.2013р. не погоджувався.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка набрала чинності з 01.01.2013р., у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Натомість, Київською міською радою передано у приватну власність земельну ділянку АДРЕСА_1 за відсутності розробленого та затвердженого у встановленому законом порядку плану зонування території та детального плану території, що є порушенням вимог ст. 39 Земельного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про основи містобудування" та ст. 8, 16, 18,19, 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно зі ст. ст. 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п.12 перехідних положень Земельного кодексу України вказано, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За ст. 9 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада здійснює передачу у влансіть або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до порядку передбаченому Земельним кодексом України.

З врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суд дійшла висновку, що оскаржуваним рішенням щодо передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність громадянину для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд порушено інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9204/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2013р. у справі № 910/9204/13 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 28.02.2013р. № 83/9140 «Про передачу громадянці ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) в доход Держаного бюджету України за подачу апеляційної скарги суму судового збору в розмірі 573,50 грн.

6. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

7. Матеріали справи № 910/9204/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

Л.В. Чорна