Ухвала суду № 36338570, 27.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 2а-2511/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В, Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Салон - Юкрейн" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15.06.2012р. приватне підприємство "Салон-Юкрейн" (надалі - ПП "Салон-Юкрейн") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001552301 від 28.02.2012 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.02.2013р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 30.01.2012р. по 01.02.2012р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Салон-Юкрейн" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Агро-Мост» та ПП «Золото Ланів» за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.02.2012р. №409/23-5/36505348. /а.с.5-13/

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.1-5 ст.203, п.1-2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 55135,28грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001552301 від 28.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 55135,28грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27567,64грн. /а.с.14/

Разом з тим, відповідно до пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Перевіркою встановлено, що одним із постачальників позивача було ТОВ "Агро-Мост", у якого підприємство придбало товари на суму 101655грн. (борошно кукурудзяне, електрофурнітура).

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується необхідними первинними документами: податковими, видатковими накладними; вантажно-митними деклараціями.

Укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.

ПП "Салон-Юкрейн" та ТОВ "Агро-Мост" на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Що стосується взаємовідносин ПП "Салон-Юкрейн" в липні 2011 року з ПП "Золото Ланів", судом першої інстанції встановлено, що ПП "Салон-Юкрейн" не мало з даним підприємством господарських взаємовідносин, сума ПДВ у розмірі 13756,45грн. була помилково включена до складу податкового кредиту у липні 2011 року, у зв'язку з чим ПП "Салон-Юкрейн" 18.12.2011 року подало до ДПІ у м. Херсоні уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2011 року.

При цьому, п.50.1 ст.50 ПК України визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийняті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

У визначений ПК України п'ятиденний строк письмове повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку ДПІ у м. Херсоні не було надіслано на адресу ПП "Салон-Юкрейн".

Судовим розглядом встановлено, що у зв'язку з невизнанням уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за липень 2011 року податковою звітністю, ДПІ у м. Херсоні листом від 05.01.2012р. № 148/10/15-212 повідомлено про це ПП "Салон-Юкрейн" шляхом вручення листа 13.01.2012р. особі, яка ніколи не працювала і не перебувала у трудових відносинах з підприємством

Крім того, лише із відповіді ДПІ у м. Херсоні на заперечення до акту перевірки від 24.02.2012р. № 3556/10/23-505 ПП "Салон-Юкрейн" дізналося, що уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2011 року, поданий 18.12.2011 року не визнаний податковою звітністю.

Разом з тим, підпунктом 49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація також вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановленому цією статтею строк.

Отже, уточнюючий розрахунок підприємства до декларації з ПДВ за липень 2011 року фактично вважається прийнятим, тому вимоги щодо завищення підприємством податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Золото Ланів" у липні 2011 року є безпідставними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку з приводу реальності господарських взаємовідносин, правильності формування позивачем податкового кредиту та протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: