Постанова № 36338540, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 2а-4626/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О..В.

суддів - Димерлія О.В.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Будинок торгівлі «Південний Буг» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012 року № 0001722301, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2012 року, Товариство з додатковою відповідальністю «Будинок торгівлі «Південний Буг» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасування податкового повідомлення-рішення № 0001722301 від 21.08.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 419.314,15 грн., з яких 336.636,66 грн. - сума збільшення грошового зобов'язання за основним платежем, а 82.677,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок податкової перевірки про порушення підприємством вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового Кодексу України в наслідок чого занижено податок на додану вартість, є неправомірним.

Висновок акту перевірки про штучне формування податкового кредиту по контрагентам ТОВ «Вераніка» та ТОВ «Мик-Будівництво» ґрунтуються на твердженнях про недійсність правочинів позивача з вказаними суб'єктами господарювання, що суперечить вимогам законодавства. Укладені правочини мають реальний характер та були виконані сторонами належним чином.

Висновок Акту перевірки про неправомірне включення в уточнюючий розрахунок від 30 травня 2012 року до декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року суми 2.841,67 грн., що нібито суперечить п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме: з подання декларації за січень 2011 року до подання уточнюючого розрахунку пройшов період більше 365 календарних днів суперечить вимогам податкового законодавства.

Відповідач письмові заперечення не надав.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року, прийнятою в порядку письмового провадження, адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Будинок торгівлі «Південний Буг» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001722301 від 21.08.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 419.314,15 грн., з яких 336.636,66 грн. - сума збільшення грошового зобов'язання за основним платежем, а 82.677,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року та прияти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 14 червня 2012 року по 26 липня 2012 року, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Будинок торгівлі «Південний Буг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 2077/22-200/02770535 від 12 серпня 2012 року, яким встановлено порушення Товариством з додатковою відповідальністю «Будинок торгівлі «Південний Буг» вимог податкового законодавства, зокрема: пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового Кодексу України, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та встановлено штучне формування податкового кредиту по контрагентам ТОВ «Вераніка» та ТОВ «Мик-Будівництво», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 336.636,66 грн.

Висновки акту перевірки в частині взаємовідносин позивача з ТОВ «МИК-Будівництво», з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, обґрунтовано тим, що за вказаним підприємством встановлена неможливість здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспорту. Враховуючи наведене, податковий орган дійшов висновку про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «МИК-Будівництво».

По взаємовідносинам з ТОВ «Вераніка», податковим органом, з пояснень третіх осіб, встановлено, ТОВ «Вераніка» є фіктивним підприємством та створеним з метою прикриття незаконної діяльності.

Виходячи з викладеного Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби дійшла висновку про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та нікчемність угод, укладених ТОВ «Будинок торгівлі «Південний Буг» з ТОВ «МИК-Будівництво» та ТОВ «Вераніка».

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001722301 від 21.08.12 року, яким Товариству з додатковою відповідальністю «Будинок торгівлі «Південний Буг» визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 419.314,15 грн., з яких 336.636,66 грн. - сума збільшення грошового зобов'язання за основним платежем, а 82.677,49 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Зробивши аналіз загальних положень законодавства, що регулює питання господарської діяльності, її змісту та спрямованості, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2010 року між ВАТ «Будинок торгівлі «Південний Буг» (Замовник) та ТОВ «МИК-Будівництво» (Підрядник) було укладено договір підряду № 32/10 на виконання робіт по ремонту гідроізоляції складських приміщень Замовника. Вартість робіт за договором складає 1.261.054,14 грн., в тому числі ПДВ - 210.175,69 грн.

На підтвердження реальності виконання будівельних робіт позивачем надано до суду копії договору № 32/10 від 08.10.2010 року (Т.1 а.с. 75-78), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 (Т.1 а.с. 79), узгодження договірної ціни (Т. 1 а.с. 80-81), локальний кошторис № 2-1-1 (Т.1 а.с. 82-84), підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису (Т. 1 а.с. 85-88), підсумкову відомість ресурсів Т.1 а.с. 89-92), акт прийомки виконаних будівельних робіт (Т. 1 а.с. 93-96), податкову накладну № 177 від 30.11.2010 року (Т. 1 а.с. 97), платіжне доручення № 3742 від 13 грудня 2010 року (Т. 1 а.с. 98).

Аналіз наданих документів дозволяє зробити висновок щодо відсутності реального здійснення господарської операції.

Так, п. 1.1 договору № 32/10 від 08.10.2010 року передбачено, що ВАТ «Будинок торгівлі «Південний Буг» (Замовник) доручає, а ТОВ «МИК-Будівництво» (Підрядник) зобов'язується виконати роботи по ремонту гідроізоляції складських приміщень ВАТ «Будинок торгівлі «Південний Буг». Згідно з п. 2.3 вартість робіт складає 1.261.054,14 грн.

З тексту, як договору № 32/10 від 08.10.2010 року, так і довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, узгодження договірної ціни, локального кошторису № 2-1-1, підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів, акту прийомки виконаних будівельних робіт неможливо встановити, на якому об'єкті, за якою адресою було замовлено виконання ремонтних робіт, що унеможливлює підтвердження факту їх виконання та встановлення взаємозв'язку з господарською діяльністю.

Крім того, акт узгодження договірної ціни, локальний кошторис № 2-1-1, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису, підсумкова відомість ресурсів, акт прийомки виконаних будівельних робіт передбачають значну кількість витрат (чол./год) праці робочих та, відповідно значний обсяг фонду заробітної плати, а також значну кількість годин роботи будівельних машин та механізмів.

Одночасно з перевіркою позивача, податковим органом було отримано матеріали перевірки ТОВ «МИК-Будівництво», якими встановлена відсутність фінансово-господарської діяльності підприємства, неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. підприємство не знаходиться за вказаною адресою, загальна чисельність працюючих складає 1 особу.

Докази залучення до роботи субпідрядних організацій відсутні.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо правомірності віднесення ТОВ «Будинок торгівлі «Південний Буг» до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «МИК-Будівництво».

Аналізуючи зміст господарських операцій між ТОВ «Будинок торгівлі «Південний Буг» та ТОВ «Вераніка», судом апеляційної інстанції встановлено, що 30 жовтня 2010 року між підприємствами було укладено Договір поставки продовольчих товарів № 096-10 Ц/н. (загальна сума ПДВ - 101.245,64 грн. (Т. 1 а.с. 150). За умовами договору ТОВ «Вераніка» зобов'язується систематично, по замовленню покупця, постачати і передавати покупцю продовольчі товари, а покупець зобов'язується приймати ці товари і здійснювати їх оплату.

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні №№ 51-65 (а.с. 21-34), договір на організацію транспортно-експедиційних послуг між ТОВ «Будинок торгівлі «Південний Буг» та ФОП ОСОБА_3 (а.с. 69-74), товарно-транспорті накладні на перевезення ФОП ОСОБА_3 продовольчих товарів від вантажовідправника ТОВ «Вераніка» до вантажоодержувача ТОВ «Будинок торгівлі «Південний Буг» (а.с. 35-48), податкові накладні (а.с. 49-62).

Наявними в матеріалах справи документами спростовується довід податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій з поставки продовольчих товарів від ТОВ «Вераніка» на адресу ТОВ «Будинок торгівлі «Південний Буг».

Посилання апелянта на факт розслідування кримінальної справи щодо створення фіктивних підприємств, зокрема ТОВ «Вераніка», не підтверджений відповідним вироком суду не може бути прийнятий до уваги судом, оскільки в силу ч. 4 ст. 72 КАС України, тільки, в даному випадку, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, і тільки лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості згідно ст. 159 КАС України.

В силу п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, п. 6 ч.1 ст. 199, п. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 206, 245, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Будинок торгівлі «Південний Буг» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 21.08.2012 року № 0001722301 в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 101.245,64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 25.311,41 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.