Постанова № 36337155, 23.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

2>

lass="fs104">Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23 жовтня 2013 року Справа № 2а - 624/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Заводського районного центру зайнятості, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010

NT >до

Акціонерного товариства відкритого типу "Фірма "Аура", вул. Млинова, 21, м. Миколаїв, 54055

NT >про

стягнення заборгованості на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,

В С Т А Н О В И В:

Заводський районний центр зайнятості (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з акціонерного товариства відкритого типу "Фірма Аура" (відповідач) в сумі 236920,12 грн.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та заяву про зміну розміру позовних вимог та просить стягнути заборгованість в розмірі 51700,80 грн. Відповідно до статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає до розгляду заяву позивача та розглядає справу з урахуванням змінених позовних вимог.

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

У відповідності з пунктом 4 статті 1 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі – Закону № 1533, чинний на момент виникнення правовідносин) роботодавці є страхувальниками у розумінні цього Закону. Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 1533 роботодавці–юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня взяття їх на облік.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону № 1533 роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

У відповідності з частиною 3 статті 17 Закону № 1533 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Як вказано у пункті 6.7 розробленої відповідно до Закону № 1533 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 № 339 (надалі –Інструкція), роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку, до 20 (а за рік - 25) числа місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно із статтею 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі –Фонд) є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи:

- здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків;

- провадять збір страхових внесків;

- контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду;

- представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

14.10.2008 відповідач подав позивачу "Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1-й квартал 2001 року (ар.с. 5).

У відповідності зі статтею 39 Закону № 1533 спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Як вказано у пункті 9.7 Інструкції, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства. Усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства відкритого типу "Фірма "Аура" (ідентифікаційний код 00307402, вул. Млинова, 21, м. Миколаїв, 54055) на користь Заводського районного центру зайнятості заборгованість в сумі 51700,80 грн. (п'ятдесят одна тисяча сімсот гривень 80 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник