Рішення № 36336631, 05.12.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2013 р.Справа № 921/1161/13-г/18 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", вул. Мечникова, 16-а, м. Київ

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості в сумі 250 108 грн., з яких 216 758,82 грн. - лізингові платежі, 27 629,61 грн. - пеня, 5 719,57 грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

позивача: Терещук Б.С., довіреність № 14/20-78-13 від 14.01.2013 р.

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про cтягнення заборгованості в сумі 250 108 грн., з яких 216 758,82 грн. - лізингові платежі, 27 629,61 грн. - пеня, 5 719,57 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору повторного фінансового лізингу (статутні кошти) № 15-03-11 спп-фл/2 від 15.03.2011 р. взяті на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів за майно (предмет лізингу) виконував неналежним чином, внаслідок чого допустив заборгованість в заявленій до стягнення сумі, на яку нараховано пеню та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2013 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 25.11.2013 р., який відкладався до 05.12.2013 р.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2013 р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На вимогу суду надав уточнений розрахунок основного боргу з врахуванням пені та штрафних санкцій.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином в порядку ст. 64, 87 ГПК України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення "18.11.2013 р."

Відтак, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані ним докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

15.03.2011 р. між Хмельницькою філією відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - лізингодавець) в особі директора Шумиводи В.П., який діє на підставі положення про філію та доручення № 14/20-53-11 від 04.01.2011 р., з однієї сторони та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - лізингоодержувач), який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 03.09.2010 р. НОМЕР_1, з іншої сторони, укладено договір повторного фінансового лізингу (статутні кошти) № 15-03-11 спп-фл/2.

На виконання Постанови КМУ № 951 від 31.08.2011 р. наглядовою радою ВАТ "НАК "Украгролізинг" здійснено в установленому законодавством порядку заходи щодо приведення діяльності компанії у відповідність з вимогами ЗУ "Про акціонерні товариства" та змінено її офіційне найменування з "Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на "Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України "Про фінансовий лізинг".

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу.

Стаття 4 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що суб'єктами лізингу можуть бути: лізингодавець -юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач -фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; продавець (постачальник) -фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу; інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Стаття 806 ЦК України визначає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержуввачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п. 1.1. договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений строк майно, яке є власністю лізингодавця, та визначено у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Так, у додатку № 1 до даного договору визначено кількість, ціну, вартість предмета лізингу, а саме: комбайн зернозбиральний КЗС-9-9 "Славутич" у кількості 2 штук, ціна за одиницю -311 464,27 грн., в т.ч. 51 910,71 грн. ПДВ. Загальна вартість предмету лізингу становить 622 928,54 грн., в т.ч. 103 821,42 грн. ПДВ.

Даний договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу та діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" та виконання сторонами всіх зобов'язань (п.8.1. договору).

Статтею 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 ЦК України являється однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, пунктом 3.4.3 договору передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно і в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу та комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п. 4.1. договору (п. 4.3. договору)

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.4. Договору), а у разі вилучення предмета лізингу у термін між двома черговими лізинговими платежами останній лізинговий платіж визначається у розмірі відповідно до графіка сплати лізингових платежів та фактичного терміну користування предметом лізингу (п. 4.7. Договору)

11.05.2011 р. сторонами підписано акт приймання-передачі предмету лізингу та відповідно через шість місяців - 11.11.2011 р. відповідачем на виконання умов договору та додатку № 2 "Графік сплати лізингових платежів" від 15.03.2011 р. здійснено перший платіж в сумі 75 685,82 грн.

Проте, в подальшому ФОП ОСОБА_2 лізингових платежів не сплачував та достроково повернув предмет лізингу згідно акту приймання- передачі сільськогосподарської техніки від 15.05.2013 р.

У день повернення, вилучення предмета лізингу у лізингоодержувача лізингові платежів вважаються такими, що настали (п.8.7).

Отож, позивачем за фактичний строк користування відповідачем предметом лізингу у період з 11.05.2012р. по 15.05.2013р. нараховано лізинговий платіж у розмірі 216 758,82 грн. (розрахунок заборгованості знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, на дату розгляду справи за відповідачем рахується прострочена заборгованість згідно договору повторного фінансового лізингу (статутні кошти) № 15-03-11 спп-фл/2 від 15.03.2011 р. в сумі 216 758,82 грн., яка підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем.

За таких обставин, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача лізингових платежів вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню, що нараховано на суму заборгованості за періоди: з 12.05.2012-25.09.2013 в сумі 14 861,55 грн., з 12.11.2012-25.09.2013 в сумі 9 054,48 грн., з 12.05.2013-25.09.2013 в сумі 3 639,12 грн., з 16.05.2012-25.09.2013 в сумі 74,46 грн., що загалом становить 27 629,61 грн. (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, п. 7.7. договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань у повному обсязі, а строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, 3% річних та індексу інфляції становить 10 років ( п. 9.3. договору).

Крім того, інформаційним листом ВГСУ № 01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 21.11.2011 р. визначено, якщо укладеним сторонами договором оренди передбачено більш тривалий, ніж визначений ч.6 ст. 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано 5 719,57 грн. 3% річних за період з 11.05.2012 р. по 26.09.2013 р.

Розглянувши та перевіривши представлені розрахунки пені та 3 відсотків річних, з огляду на невиконання відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 27 629,61 грн. пені та 5 719,57 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 250 108 грн., з яких 216 758,82 грн. - лізингові платежі, 27 629,61 грн. - пеня, 5 719,57 грн. - 3% річних підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова, 16-а, м. Київ, код 30401456):

- 216 758 (двісті шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 82 коп. лізингових платежів;

- 27 629 (двадцять сім тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 61 коп. пені;

- 5 719 (п'ять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 57 коп. 3% річних;

- 5 002 (п'ять тисяч дві) грн. 16 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 06 грудня 2013 року, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька