Рішення № 36336527, 05.12.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2013 р.Справа № 921/954/13-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Промагролізинг-Україна" вул. М. Раскової, 11-А, офіс 511, м. Київ 02660

до відповідача №1 - Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лосятинське молочне джерело" вул. Жовтнева, 27, с. Лосятин, Кременецький район, Тернопільська область 47052

до відповідача №2 - Приватного акціонерного підприємства "Мшанецьке" с. Мшанець, Теребовлянський район, Тернопільська область 48161

до відповідача №3 - Товариства з обмежено відповідальністю "Бучачагрохлібпром" вул. Галицька, 160, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область 48400

до відповідача №4 - Фермерського господарства "Агро-Шили" с. Шили, Лановецький район, Тернопільська область 47431

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору №1 - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору №2 - Товариства з обмежено відповідальністю "Агропост-Тернопіль" вул. Чернівецька, 44-Б, м. Тернопіль, Тернопільська область 46400

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору №3 - Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області (юр. адреса: вул. Липова, 25, м. Тернопіль 46008, факт. адреса вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль 46010)

про визнання права власності та витребування майна.

За участю представників сторін:

позивача - Мельник О.С.;

відповідача №1 - Вдовиченко Т.В., Вдовиченко Н.Ф.;

відповідача №2 - Киба Л.Ф.;

відповідача №3 - Кузевич Й.Я.;

відповідача №4 - Яблонський П.В.;

третьої особи №1 - не з'явився;

третьої особи №2 - не з'явився;

третьої особи №3 - Мартинюк І.М.

Товариство з обмежено відповідальністю "Промагролізинг-Україна" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовами до:

Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лосятинське молочне джерело" (справа №921/954/13-г/6);

Приватного акціонерного підприємства "Мшанецьке" (справа №921/955/13-г/6);

Товариства з обмежено відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (справа №921/956/13-г/6);

Фермерського господарства "Агро-Шили" (справа №921/967/13-г/6) про визнання права власності та витребування майна у відповідачів.

Вимоги позивача мотивовано тим, що у відповідачів без достатніх правових підстав знаходиться належна позивачу сільськогосподарська техніка.

У відзивах на позов та усних поясненнях представників, відповідачі проти позову заперечили, посилаючись на те, що трактори були придбані ними за договорами купівлі-продажу, а тому вони є добросовісними набувачами і підстав для їх повернення немає.

Ухвалами суду від 20 вересня 2013 року порушено провадження у справах та призначено їх до розгляду. А також залучено до участі у справах в якості третіх осіб №1 підприємця ОСОБА_1, №2 Товариство з обмежено відповідальністю "Агропост-Тернопіль",

В подальшому, ухвалою від 31 жовтня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи №3 залучено Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області.

З огляду на однорідність позовних заяв у справах за №921/954/13-г/6, №921/956/13-г/6, №921/967/13-г/6 та №921/955/13-г/6, поданих одним і тим же позивачем, на підставі ст.58 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність об'єднання перелічених справ в одне провадження, про що постановлено ухвалу від 31 жовтня 2013 року.

Розгляд справи, призначений вперше на 17 жовтня 2013 року неодноразово відкладався та в засіданні оголошувалась перерва, востаннє на 05 грудня 2013 року.

В порядку ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено:

13 квітня 2012 року між ТОВ "Укравтозапчастина" та ТОВ "Промагролізинг-Україна" укладено договір поставки товару (тракторів Беларус") №03/04 на умовах відстрочення платежів.

Платіжними дорученнями №№156 від 13.07.12р., 155 від 13.07.12р., покупець (позивач у справі) перерахував на користь продавця 6 618 346 грн.

На виконання умов договору, по актах прийому - передачі від 24 липня 2012 року ТОВ "Укравтозапчастина" передало ТОВ "Промагролізинг-Україна" транспортні засоби.

Відповідно до змісту листа №0020-406/13 від 05 листопада 2013 року, зауважень щодо відступів від положень угоди чи інших претензій ТОВ "Укравтозапчастина" до ТОВ "Промагролізинг-Україна" немає.

На підтвердження своїх прав на трактори, ТОВ "Промагролізинг-Україна" представлено суду ряд документів, виданих Держсільгоспінспекцією в м. Києві, а саме на:

- трактор "Беларус-892" заводський номер НОМЕР_2, двигун номер НОМЕР_3, 2012 року випуску - акт прийняття-передачі машин серії ДО №011778, номерний знак НОМЕР_4 "транзит" видані 23 листопада 2012 року, свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 від 19 лютого 2013 року;

- трактор "Беларус-1221.2" заводський номер НОМЕР_19, двигун номер НОМЕР_20, 2012 року випуску - акт прийняття-передачі машин серії ДО №010379 виданий 23 листопада 2012 року, свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_21 від 19 лютого 2013 року;

- трактор "Беларус-1221.2" заводський номер НОМЕР_22, двигун номер НОМЕР_23, 2012 року випуску - акт прийняття-передачі машин серії ДО №011765, номерний знак НОМЕР_24 "транзит" видані 23 листопада 2012 року, свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_25 від 19 лютого 2013 року;

- трактор "Беларус-1221.2" заводський номер НОМЕР_26, двигун номер НОМЕР_27, 2012 року випуску - акт прийняття-передачі машин серії ДО №011762, номерний знак НОМЕР_28 "транзит" видані 23 листопада 2012 року, свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 від 19 лютого 2013 року;

- трактор "Беларус-892" заводський номер НОМЕР_16, двигун номер НОМЕР_17, 2012 року випуску - акт прийняття-передачі машин серії ДО №011779, номерний знак НОМЕР_18 "транзит" видані 23 листопада 2012 року;

- трактор "Беларус-1221.2" заводський номер НОМЕР_29, двигун номер НОМЕР_30, 2012 року випуску - акт прийняття-передачі машин серії ДО №011764, номерний знак НОМЕР_31 "транзит" видані 23 листопада 2012 року.

27 липня 2012 року між ТОВ "Промагролізинг-Україна" та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №11/07, відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність покупцю (третій особі №1) сільськогосподарську техніку, а покупець брав на себе зобов'язання оплатити її вартість в сумі 545000 грн., при цьому, 54500 грн. у строк до 30 липня 2012 року, решту 490500 грн. із відтермінуванням на 1 місяць до 30 серпня 2012 року.

Крім того, 31 липня 2012 року між сторонами укладено договір зберігання, відповідно до умов якого, по акту прийому передачі від 31 липня 2012 року поклажодавець (ТОВ "Промагролізинг-Україна") передав зберігачу (підприємцю ОСОБА_1.) сільськогосподарську техніку загальною вартістю 545000 грн. у тому числі трактори "Беларус - 892" заводські номери НОМЕР_16, НОМЕР_2.

12 березня 2013 року між ТОВ "Промагролізинг-Україна" та ТОВ "Агропост-Тернопіль" укладено договір фінансового лізингу №17/03Л, з додатковою угодою від 13 березня 2013 року та додатками.

Договір від імені ТОВ "Агропост-Тернопіль" підписано його комерційним директором ОСОБА_1.

Вартість об'єкта лізингу сторонами визначено в сумі 1 264 500 грн. (у т.ч. ПДВ). У графіку лізингових платежів сторони обумовили, що перший платіж в сумі 442575 грн. повинен бути внесений лізингоодержувачем до 15 березня 2013 року, решта платежів сплачується рівними частками в сумі 72426,68 грн. щомісячно до 15 числа у період з квітня 2013 року по квітень 2014 року. Загальна сума, яка підлягала сплаті за договором лізингу з врахуванням відсотків визначена у розмірі 1 384 121, 81 грн.

Відповідно до умов договору, по акту приймання-передачі об'єкта лізингу від 13 березня 2013 року, лізингодавець (позивач) передав лізингоодержувачу (третій особі №2) у володіння та користування трактори "Беларус-1221.2" (4шт.) заводські номери НОМЕР_19, НОМЕР_22, НОМЕР_26, НОМЕР_29.

Документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машин ТОВ "Промагролізинг-Україна" підприємцю ОСОБА_1 та ТОВ "Агропост-Тернопіль" не передавало.

Як стверджує позивач, підприємець ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором купівлі продажу №11/07 від 27 липня 2012 року виконав лише частково, заборгувавши станом на час розгляду справи 475500 грн.

Не виконало належним чином свої зобов'язання на суму 1 196 257, 24 грн. за договором фінансового лізингу №17/03Л від 12 березня 2013 року і ТОВ "Агропост-Тернопіль".

За результатами встановлення місця знаходження майна, ТОВ "Промагролізинг-Україна" складено акти №№1,2 від 23 жовтня 2012 року та №№1,2 від 19 червня 2013 року.

Відповідно до змісту актів, трактор "Беларус-892" заводський номер НОМЕР_2, двигун номер НОМЕР_3 знаходиться в СОК "Лосятинське молочне джерело";

- трактор "Беларус-892" заводський номер НОМЕР_16, двигун номер НОМЕР_17 перебуває у Фермерського господарства "Агро-Шили"

- трактори "Беларус-1221.2" заводські номери НОМЕР_19, НОМЕР_22, НОМЕР_26 знаходяться у ТОВ "Бучачагрохлібпром"

- трактор "Беларус-1221.2" заводський номер НОМЕР_29 знаходиться у ПАТ "Мшанецьке".

Згідно з поясненнями представників відповідачів, перелічена техніка продовжує знаходитись у них.

Судом також з'ясовано, що:

08 травня 2012 року між підприємцем ОСОБА_1 та СОК "Лосятинське молочне джерело" укладено договір поставки №16-08/12.

Відповідно до змісту договору, СОК "Лосятинське молочне джерело" (покупець) брав на себе зобов'язання перерахувати продавцю на умовах передоплати 189000 грн., а підприємець ОСОБА_1 зобов'язувався поставити покупцю до 15 червня 2012 року трактор "Беларус-892".

08 травня 2012 року покупцю виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000010 і платіжним дорученням №187 від 08 травня 2012 року СОК "Лосятинське молочне джерело" перерахував на користь підприємця ОСОБА_1 189000грн. (усю суму).

В свою чергу підприємець ОСОБА_1, згідно видаткової накладної №РН-0000009 від 15 серпня 2012 року, товарно-транспортної накладної №9 від 01 серпня 2012 року, по акту прийому - передачі від 31 липня 2012 року передав покупцю трактор "Беларус-892" заводський номер НОМЕР_2, двигун номер НОМЕР_3, паспорт та комплектовочну відомість трактора.

Не передання ФОП ОСОБА_1 покупцю довідки-рахунку - документа, який підтверджує правомірність придбання транспортного засобу та позбавлення його змоги здійснити державну реєстрацію цього транспортного засобу було підставою для пред'явлення СОК "Лосятинське молочне джерело" позову про визнання права власності на придбану сільськогосподарську техніку.

Через непредставлення кооперативом доказів порушення, невизнання чи оспорювання його цивільних прав, а також доказів неможливості отримати довідку-рахунок на трактор у інший спосіб, рішенням господарського суду Тернопільської області від 10 липня 2013 року у справі №921/429/13-г/4, яке набрало законної сили, в задоволенні позову про визнання за СОК "Лосятинське молочне джерело" права власності на трактор "Беларус-892" заводський номер НОМЕР_2, двигун номер НОМЕР_3, відмовлено.

В подальшому СОК "Лосятинське молочне джерело" звернулось в Управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області з заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12012210070000017 від 03 грудня 2013 року, порушеного за фактом заволодіння, шляхом обману директором ПП "Ірна-Агро" ОСОБА_1 та підприємцем ОСОБА_1 чужим майном в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Згідно відповіді слідчого управління УМВС України в Тернопільській області, викладеної у листі №9/7-11196 від 18 листопада 2013 року, в задоволенні заяви СОК "Лосятинське молочне джерело" про визнання його потерпілим відмовлено.

Відмову зокрема мотивовано тим, що договір, укладений між ФОП ОСОБА_1 та СОК "Лосятинське молочне джерело" виконано, кошти сплачено, транспортний засіб поставлено, а питання надання документів на сільськогосподарську техніку в межах кримінального провадження не вирішується. В той час як, потерпілим у кримінальному провадженні визнано особу, якій завдано шкоду в особливо великих розмірах - ТОВ "Промагролізинг-Україна".

16 серпня 2012 року між підприємцем ОСОБА_1 та ФГ "Агро-Шили" також укладено договір поставки №08-05/12.

З урахуванням додатку №1 від 11 вересня 2012 року, в рамках договору №16-08/12, платіжними дорученнями №№62ё від 17.08.12р., 63 від 20.08.12р., 72 від 11.09.12р. ФГ "Агро-Шили" перерахувало на користь підприємця ОСОБА_1 172000грн., а підприємець ОСОБА_1 по акту прийому - передачі від 12 вересня 2012 передав ФГ "Агро-Шили" трактор "Беларус-892" заводський номер НОМЕР_16, двигун номер НОМЕР_17, 2012 року випуску та паспорт до нього.

На зазначену господарську операцію, продавцем було видано податкову накладну №1 від 11.09.12р.

18 березня 2013 року між ТОВ "Агропост-Тернопіль" та ТОВ "Бучачагрохлібпром" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу №18/03, за змістом якого продавець зобов'язувався передати покупцю у власність три трактори "Беларус-1221.2" по ціні 311000 грн. за 1шт., а покупець брав на себе зобов'язання оплатити їх вартість в сумі (311000х3) 933000грн.

Відповідно до умов договору №18/03, по актах прийому - передачі від 18 березня 2013 року, на підставі видаткової накладної №РН-000002 від 19 березня 2013 року ТОВ "Агропост-Тернопіль" передало ТОВ "Бучачагрохлібпром" трактори "Беларус-1221.2" заводські номери НОМЕР_19, НОМЕР_22, НОМЕР_26 та паспорти до них.

На поставку техніки продавцем було видано податкову накладну №1 від 19.03.13р.

Платіжними дорученнями №№ 968, 972 від 20 березня 2013 року ТОВ "Бучачагрохлібпром" перерахувало на користь ТОВ "Агропост-Тернопіль" 933000грн.

Аналогічний договір №18/03/13 від 18 березня 2013 року ТОВ "Агропост-Тернопіль" (продавець) уклало з Приватним акціонерним підприємством "Мшанецьке"(покупець), на виконання якого, по видатковій накладній №РН-0000003 від 25 березня 2013 року покупцю передано трактор "Беларус-1221.2" вартістю 311000 грн.

124000 грн. ПАП "Мшанецьке" перерахувало на користь ТОВ "Агропост-Тернопіль" платіжним дорученням №141 від 25 березня 2013 року.

Щодо решти коштів, то як стверджує відповідач №2, вони зараховані по інших зобов'язаннях. А саме, за тристороннім договором про переведення боргу від 25 березня 2013 року, на ТОВ "Агропост-Тернопіль" переводились боргові зобов'язання ПП "Ірна-Агро" перед ПАП "Мшанецьке" в сумі 187069 грн.

Відповідачем №2 надано розрахунок, копії витягів з банківського рахунку, накладні, які підтверджують перерахування на користь ПП "Ірна-Агро" 187068 грн. і заборгованість останнього перед ПАП "Мшанецьке".

Проте, за змістом пояснень представника відповідача №2 доказів, які б підтвердили проведення заліку в сумі 187069 грн. саме по договору поставки техніки №18/03/13 від 18 березня 2013 року, ПАП "Мшанецьке" не може надати з вини ТОВ "Агропост-Тернопіль" (формуляр (протокол) судового засідання від 31 жовтня 2013 року).

Згідно з поясненнями представників відповідачів, СОК "Лосятинське молочне джерело", ПАП "Мшанецьке" ТОВ "Бучачагрохлібпром", ФГ "Агро-Шили" після придбання майна вони неодноразово звертались до продавця з вимогою надати їм документи, необхідні для проведення реєстрації техніки у Держсільгоспінспекції. Однак, такі документи йому надані не були (формуляри (протоколи) судових засідань від 17 жовтня 2013 року).

Відповідачі також зазначили, що у суб'єктів господарювання, яких представляв ОСОБА_1, вони купували сільськогосподарську техніку неодноразово, і жодних порушень договірних зобов'язань з його боку раніше не було, тому сумніви щодо наявності у нього права відчужувати майно у покупців не виникали.

На звернення ТОВ "Промагролізинг-Україна" про добровільне повернення майна (копії повідомлень №№211,213 від 23 жовтня 2012 року та вимог №№116,117 від 26 червня 2013 року наявні у матеріалах справи), перелічені вище сільськогосподарські підприємства повідомили товариство про відсутність підстав для повернення техніки, оскільки вони набули її за договорами купівлі-продажу та поставки, сплатили за неї повну вартість і є добросовісними набувачами.

Відмова відповідачів передати ТОВ "Промагролізинг-Україна" сільськогосподарську техніку в добровільному порядку стало підставою для його звернення з позовом про її повернення в судовому порядку.

За твердженням позивача, покупці повинні були і могли переконатись у наявності в особи, в якої було придбано техніку права на її відчуження, а саме вимагати від третіх осіб №1 та №2 передбаченої законом довідки-рахунку. Неотримання відповідачами цього документу свідчить про те, що вони знали, могли і повинні були знати про відсутність у продавця такого права (недобросовісність набуття техніки).

У своїх відзивах та усних поясненнях представників, відповідачі доводи позивача спростовують, посилаючись на їх безпідставність.

Крім іншого, на вимогу суду Державною інспекцією сільського господарства України в Тернопільській області надано інформацію про те, що:

Товариство з обмежено відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (вул. М. Раскової, 11-А, офіс 511, м. Київ 02660 , код 37768114),

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1),

Товариство з обмежено відповідальністю "Агропост-Тернопіль" (вул. Чернівецька, 44-Б, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код 38535270)

- на обліку в реєстрі суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери в Тернопільській області не знаходяться.

Відсутня інформація про перебування зазначених суб'єктів господарювання і у Витягу з реєстру підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які поставлені на облік у Держсільгоспінспекції України відповідно до Порядку, затвердженого Мінагрополітики України від 05.06.2012р. №325.

Як пояснив представник Держсільгоспінспекції, облік виробників сільськогосподарської техніки та суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю нею, окремо не ведеться.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до змісту ст.22 ГПК України, право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу. Змінити їх заявник може лише до початку розгляду справи по суті, шляхом подання відповідної письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п.3.12 пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18).

Однак, заявлені позивачем вимоги, з наведених ним підстав не підлягають задоволенню.

Як на підставу своїх вимог, позивач посилається на те, що відповідачі є недобросовісними набувачами спірної техніки. Оскільки, через відсутність в підприємця ОСОБА_1 та ТОВ "Агропост-Тернопіль" передбаченої законом довідки-рахунку та номерних знаків, відповідачі повинні були знати про неналежність права на техніку названим особам.

У зв'язку з чим, на підставі ст.ст.392,400 ЦК України, суд повинен визнати за позивачем право власності на спірне майно та витребувати його у відповідачів.

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Приписами ст. 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За ст. 388 ЦК України, набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.

Навпаки, набувач визнається недобросовісним, якщо він знав чи повинен був знати, що особа, в якої він придбав річ, не мала права її відчужувати, тобто якщо знав чи повинен був знати про неправомірність свого володіння (стаття 390 ЦК). Таким чином, набувач є недобросовісним, якщо річ набута ним злочинним шляхом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав").

Взагалі ж під поняттям "знав" слід розуміти не лише безпосередню обізнаність особи у тому, що вона набуває майно у суб'єкта, який не наділений правом на його відчуження, а й водночас усвідомлення факту порушення своїми діями прав іншої особи.

Щодо застосовуваного законодавцем поняття "повинен був знати", то воно характеризує недобросовісність того володільця (набувача), який хоч і не був безпосередньо інформований про відсутність у відчужувача права на відчуження майна, але за обставинами його набуття міг та зобов'язаний був про це знати (наприклад, особа набувала майно у незнайомого відчужувача поза межами магазину чи ринку у сумнівній ситуації) (п.4 названого Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року).

Як зазначалось вище, відповідачі придбали спірну техніку не у сумнівній ситуації, а на підставі цивільно-правових угод з оформленням Актів приймання-передачі, наданням технічної документації, гарантійних талонів та виписуванням податкових накладних.

За змістом частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне (згаданий Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року та "Узагальнення практики розгляду районними судами м. Києва цивільних справ про визнання правочинів недійсними за друге півріччя 2008 р. та перше півріччя 2009 р.").

Позивачем у справі таку презумпцію щодо відповідачів у встановленому порядку не спростовано.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п.п.3,4,8 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № від 08 липня 2009 року, довідка - рахунок та номерний знак "Транзит" (на необхідність перевірки яких відповідачами у третіх осіб №№1,2 наполягає позивач) могли бути надані покупцям лише суб'єктами господарювання, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю машинами.

Згідно з положеннями "Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери"; затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 11 листопада 2009 року; "Порядку забезпечення бланками довідок-рахунків, актів приймання-передавання машин і номерними знаками "Транзит" суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією машин, що підлягають реєстрації та обліку в державних інспекціях сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 311 від 08 травня 2007 року; "Порядку роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 644 від 22 листопада 2011 року; бланки довідок-рахунків є документами суворої звітності, організацію забезпечення якими здійснює Державна інспекція сільського господарства України.

Такі довідки-рахунки надаються тільки суб'єктам господарювання, що зареєстровані в реєстрі суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери. В свою чергу, Державною інспекцією сільського господарства України ведеться електронний реєстр таких суб'єктів.

За даними Державної інспекції сільського господарства України та Державної інспекцієї сільського господарства України в Тернопільській області, а ні позивач - ТОВ "Промагролізинг-Україна", а ні треті особи №№1,2 - підприємець ОСОБА_1 та ТОВ "Агропост-Тернопіль" на обліку в реєстрі суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, не знаходяться.

З огляду на відсутність такої реєстрації, довідки-рахунки та номерні знаки "Транзит" покупцям (відповідачам у справі) не видавались і не могли бути видані.

А тому, суд критично оцінює твердження позивача про те, що з цієї причини СОК "Лосятинське молочне джерело", ПАП "Мшанецьке" ТОВ "Бучачагрохліб-пром", ФГ "Агро-Шили" знали і не могли не знати про придбання сільськогосподар-ської техніки в особи, яка не мала права її відчужувати (були недобросовісними набувачами).

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, у випадку, коли майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом рекомендацій, що містяться в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року "Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав", власник майна не може витребувати його з незаконного володіння іншої особи за сукупної наявності трьох умов:

а) набувач має бути добросовісним набувачем він не повинен знати, що купує майно не у власника.

Встановлену ст.12 ЦК України презумпцію про добросовісність набуття відповідачами спірного майна позивач не спростував.

б) майно має бути придбане за гроші, тобто повинно бути саме купленим;

Усі чотири відповідачі придбали спірне майно за відплатними договорами, тобто за правочинами, умови яких передбачали взамін техніки грошову компенсацію.

При цьому, доказами такої відплатності є як положення самих угод, укладених між СОК "Лосятинське молочне джерело", ПАП "Мшанецьке" ТОВ "Бучачагрохлібпром", ФГ "Агро-Шили" та підприємцем ОСОБА_1 і ТОВ "Агропост-Тернопіль", так і проведення відповідачами №№1,3,4 повного, а відповідачем №2 часткової оплати вартості спірного майна.

в) власник має втратити володіння цим майном із власної волі, тобто майно має бути передане власником за договором (схову, майнового найму) іншій особі, яка б продала його добросовісному набувачеві.

Саме обставини вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу, входить до предмета доказування по даній категорії справ (Листи Верховного Суду України від 01 квітня 2012 року про "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України за 2010 - 2011 рр." та від 01 березня 2013 року про "Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави,передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2012 р.", постанова Вищого господарського суду України від 10 вересня 2013 року у справі №5002-18/4124-2012).

Спірна техніка вибула з володіння позивача з його власної волі, а саме, майно було передано у володіння підприємцю ОСОБА_1 та ТОВ "Агропост-Тернопіль" за договорами купівлі-продажу №11/07 від 27 липня 2012 року, зберігання від 31 липня 2012 року та фінансового лізингу №17/03Л від 12 березня 2013 року.

За таких обставин, вимоги позивача про витребування майна у відповідачів, з наведених ним підстав, не можуть бути задоволені.

Добросовісність набуття відповідачами сільськогосподарської техніки виключає можливість визнання за позивачем права власності на неї.

Крім того, момент відомчої реєстрації сільськогосподарської техніки не пов'язується законодавцем з моментом виникнення на неї права власності (постанова Вищого господарського суду України від 24 квітня 2012 року у справі №9/210пн/2011).

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судовий збір по справі не відшкодовується.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 4-3, 22, 27,33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 25 грудня 2013 року.

Суддя І.П. Шумський