Рішення № 36336330, 25.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2013 р. Справа № 914/4413/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО", м. Львів,до відповідача:Української академії друкарства, м. Львів,третя особа:Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів,про: стягнення 49.861,48 грн., Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Чернецький О.С. - директор,відповідача:Кіпчарська Л.М. - довіреність від 06.12.2013 р.,третьої особи:не з'явився.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО" до Української академії друкарства про стягнення 49.861,48 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.11.2013 р. провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 11.12.2013 р. Розгляд справи відкладався на 25.12.2013 р. у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2013 р. залучено до участі у справі Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Львова третьою особо на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №11007 від 10.07.2013 р. не оплатив у повному обсязі вартості виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 49.861,48 грн.

В судове засідання позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог. Згідно з цією заявою просить стягнути з відповідача 21.020,04 грн. у зв'язку з частковою оплатою суми боргу.

У зв'язку зі зменшенням позовних вимог враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. Заборгованість утворилась у зв'язку із не проведенням проплат органами Державної казначейської служби України за платіжними доручення відповідача. Крім того, частково сума боргу у розмірі 28.841,44 грн. погашена, що підтверджується банківською випискою від 26.11.2013 р. Таким чином залишок заборгованості становить 21.020,04 грн.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, пояснень по суті спору та додаткових доказів не надав.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір підряду №11007 від 10.07.2013 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) зобов'язується за завданням замовника (відповідач у справі) здійснити поточний ремонт водопровідних мереж по вулиці Підголоско, 19-А в місті Львові, а замовник зобов'язується прийняти від виконавця акти виконаних робіт і оплатити їх. Обсяг і вартість робіт визначаються Кошторисом №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

Вартість робіт становить 61.281,15 грн., в тому числі ПДВ 20% - 10.213,58 грн. (п. 2.1 Договору). На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято виконані роботи на загальну суму 61.277,74 грн., про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року на суму 61.277,74 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт від 23.07.2013 р. на суму 61.277,74 грн.

Позивачем на адресу відповідача скеровувались вимоги від 23.08.2013 р. №312, від 24.10.2013 р. №431 про оплату вартості виконаних робіт. Докази надіслання долучені до матеріалів справи.

Заборгованість за виконаними роботами за умовами Договору становить 21.020,04 грн. Доказів, які спростовують ці обставини, суду не надано, відповідач визнав заборгованість у сумі 21.020,04 грн. Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості у сумі 21.020,04 грн.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі Договору поставки в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, акт та довідку сторонами підписано, що свідчить про виконання підрядником зобов'язань за умовами Договору. Кореспондуючий обов'язок з оплати виконаних робіт замовник не виконав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 21.020,04 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Суд не бере до уваги заперечення в частині відсутності обов'язку у відповідача оплат заборгованості у зв'язку з тим, що бюджетні кошти не надійшли на рахунок замовника, керуючись таким. Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Циівльного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Української академії друкарства (адреса: вулиця Підголоско, будинок 19, Шевченківський район, місто Львів,, Львівська область, 79020; ідентифікаційний код 02071004) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО" (адреса: вулиця Морозна, 31/35, Сихівський район, місто Львів, Львівська область, 79066; ідентифікаційний код 35620697) 21.020,04 грн. боргу, 1.720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.12.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.