Рішення № 36335708, 19.12.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 911/4123/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Фізичної особи-підприємця Буданова Сергія Васильовича

про стягнення 52292,10 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Бабенко А.О., довір. № 105 від 21.05.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Буданова Сергія Васильовича (далі - відповідач) про стягнення 52292,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 28.11.2011 р. з ФОП Будановим С.В. договору про постачання електричної енергії № 220050812, згідно якого ПАТ «АЕС Київобленерго» зобов'язувалося постачати електричну енергію, а відповідач - своєчасно оплачувати її.

Згідно умов договору позивач постачав електричну енергію відповідачеві, яка споживачем не була оплачена належним чином, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 51715,82 грн. основного боргу, 576,28 грн. пені, а також 1720,50 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 21.11.2013 р. та 19.12.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 21.11.2013 р. та 19.12.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

28.11.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «АЕС Київобленерго» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Київобленерго») (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Будановим Сергієм Васильовичем (споживач) було укладено договір № 220050812 про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно з пп. 2.3.3 п. 2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до договору «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 до договору «Порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 договору за внесення платежів, передбачених пп. 2.3.3 та пп. 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

У відповідності з пп. 4.2.2 п. 4.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2011 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Пунктом 1.1 додатку № 4 до договору № 220050812 від 28.11.2011 р. розрахунковий період встановлено споживачу з 13 числа календарного місяця до 13 числа наступного місяця.

Згідно з п. 1.2 додатку № 4 до договору № 220050812 від 28.11.2011 р. обсяг спожитої електричної енергії за період між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів. Величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як відповідний їм обсяг електричної енергії.

У відповідності з п. 2.1 додатку № 4 до договору № 220050812 від 28.11.2011 р. оплата за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду: 100% авансовий платіж на поточне споживання розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3 додатку № 4 до договору № 220050812 від 28.11.2011 р. отримання рахунків здійснюється власноруч споживачем в центрі по обслуговуванню споживачів.

Додатком № 6 до договору № 220050812 від 28.11.2011 р. сторони узгодили порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії.

Позивачем було здійснено постачання активної електричної енергії відповідачу згідно рахунків-фактур за активну електроенергію, у тому числі - № 9645975567 за серпень 2013 року від 21.08.2013 р. на суму 50563,65 грн. з кінцевою датою оплати 29.08.2013 р., № 9067036138 за вересень 2013 року від 25.09.2013 р. на суму 51518,84 грн. з кінцевою датою оплати 02.10.2013 р., № 9067834516 за жовтень 2013 року від 21.10.2013 р. на суму 51715,82 грн. з кінцевою датою оплати 28.10.2013 р.

Проте відповідач не розраховувався належним чином за отриману електроенергію, у зв'язку з чим за підприємцем станом на 22.10.2013 р. рахується заборгованість в сумі 51715,82 грн., з яких 26570,03 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію та 25145,79 грн. - заборгованість з оплати за перебір договірної величини споживання електричної енергії, передбаченої пп. 4.2.2 п. 4.2 № 220050812 від 28.11.2011 р., що і призвело до звернення ПАТ «Київобленерго» з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п. 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Як передбачено підпунктом 2 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку або доказів погашення заборгованості за договором № 220050812 про постачання електричної енергії від 28.11.2011 р. в сумі 51715,82 грн. перед позивачем суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення 51715,82 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 576,28 грн. пені, керуючись пп. 4.2.1 п. 4.2 договору.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного пп. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пп. 2.3.3 та пп. 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених в додатку № 4 до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 576,28 грн. за період з 30.08.2013 р. до 30.09.2013 р. на суму 50563,65 грн., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

При цьому, судом враховано, що додатком № 4 до договору № 220050812 від 28.11.2011 р. передбачено оплату за активну електроенергію у формі 100% авансового платежу на поточне споживання розрахункового періоду, в той час як фактично кінцевий термін розрахунку визначався постачальником у виставлених споживачеві рахунках-фактурах.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Київобленерго» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Буданова Сергія Васильовича (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Комсомольська, 22, код 2617204078) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) - 51715 (п'ятдесят одну тисячу сімсот п'ятнадцять) грн. 82 коп. основного боргу, 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 28 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 24.12.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна