Рішення № 36335636, 18.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/58/13-13/118/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 Справа № 908/2234/13

За позовом: Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення 747 979 грн. 48 коп. пені

Суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Тьо-Левіна Г.В., довіреність № 007 від 08.01.2013р.

Розглядається позовна заява Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" 747 979 грн. 48 коп. пені за договором про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2200ТЕ-14 від 20.12.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2013р. порушено провадження у справі № 908/2234/13, присвоєно справі номер провадження 34/58/13 (суддя Науменко А.О.), розгляд якої призначено на 17.07.2013р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2013р., у зв'язку із неявкою відповідача та неподанням витребуваних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 07.08.2013р. та оголошувалась перерва до 16.08.2013р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2013р. у справі № 908/2234/13 позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ, до ТОВ "Мелітопольські теплові мережі", м. Мелітополь Запорізької області, про стягнення 1 178 258,54 грн. задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 186 994,87 грн. пені, 100 789,70 грн. інфляційних втрат, 329 489, 36 грн. - 3% річних та 23 566,00 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. рішення господарського суду від 16.08.2013р. у справі № 908/2234/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2013р. касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/2234/13 в частині відмови у стягненні пені скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Серкізу В.Г.

28.11.2013р. ухвалою суду прийнято справу до провадження суддею Серкіз В.Г. в частині розгляду пені, присвоєно справі номер провадження 34/58/13-13/118/13 та призначено до розгляду на 11.12.2013р.

Ухвалою суду від 11.12.2013р. у зв'язку із неявкою позивача та неподанням витребуваних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 18.12.2013р.

18.12.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Позивач свого представника в судові засідання не направив, надіславши на адресу господарського суду телеграму від 10.12.2013р., в якій просить суд розгляд справи відкласти у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника прибути в судове засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2013 р. надав клопотання, в якому просить зменшити суму пені на 50 %, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" знаходиться в збитковому та неплатоспроможному стані. Заборгованість споживачів теплової енергії перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" складає 12 807 328,15 грн.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі в порядку ст. 75 ГПК України, суд, дослідивши матеріали справи,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2010 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж (відповідно до п. 1.2. статуту передбачено, що ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" є правонаступником всіх прав та обов'язків Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, покупець) було укладено договір № 06/10-2200ТЕ-14 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі договір № 06/10-2200ТЕ-14).

Відповідно до п.1.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14 постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцю в період: з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 32 070тис. (тридцять два мільйони сімдесят тисяч) куб. м., в тому числі по місяцях:

Місяць ОбсягСічень7000тис.куб.м.Лютий6300тис.куб.м.Березень5100тис.куб.м.Квітень 750 тис.куб.м.Травень-тис.куб.м.Червень-тис.куб.м.Липень-тис.куб.м.Серпень-тис.куб.м.Вересень-тис.куб.м.Жовтень2900тис.куб.м.Листопад4450тис.куб.м.Грудень5570тис.куб.м.Разом32070 тис.куб.м.

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов (t-20 град. За Цельсієм Р = 760 мм ртутного стовбчика) (п. 1.2. договору № 06/10-2200ТЕ-14).

Згідно п. 3.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14 (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 04.04.2011р.), ціна за 1 000 куб.м. газу становить 815,000 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 259,70 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1 000 куб.м. природного газу 1 091,00 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1 309,20 (одна тисяча триста дев'ять гривень 20 коп.).

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акт, приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14).

Згідно п. 5.1 договору № 06/10-2200ТЕ-14 встановлено, що строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Пунктом 1. додаткової угоди № 3 від 03.10.2011 р. до договору № 06/10-2200ТЕ-14 сторони узгодили вважати договір № 06/10-2200ТЕ-14 від 20 грудня 2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу належним чином не виконав, оскільки за поставлений природний газ розрахувався невчасно, з порушенням строків, встановлених договором, чим порушив умови п. 4.1 договору № 06/10-2200ТЕ-14.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 749 979,48 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань покупцем за договором № 06/10-2200ТЕ-14.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно зі ст.. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2200ТЕ-14 від 20.12.2010р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору № 06/10-2200ТЕ-14 позивач протягом: січня-квітня 2011 року поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 19811,614 тис. м. куб на загальну суму 25937365,04 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, які містяться в матеріалах справи, а саме: від 31.01.2011 р. за січень 2011 р. на суму 8782148,95 грн., від 28.02.2011 р. за лютий 2011 р. на суму 8508105,89 грн., від 31.03.2011 р. за березень 2011 р. на суму 6677289,19 грн., від 30.04.2011 р. за квітень 2011 р. на суму 1969821,01 грн.

Весь поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень щодо якості та кількості, про що свідчить підпис та печатка відповідача на актах передачі-приймання природного газу за період: січень-квітень 2011 р. по договору № 06/10-2200ТЕ-14 від 20.12.2010 р., які також були погоджені газорозподільною організацією ВАТ "Мелітопольгаз".

Строк оплати за поставлений газ встановлено п. 4.1 договору № 06/10-2200ТЕ-14 - до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем повністю була погашена заборгованість за поставлений газ по договору № 06/10-2200ТЕ-14, однак дані платежі були здійснені не в строк визначений п. 4.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14, про що свідчать банківські виписки та платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені за період: з 21.02.2011 р. по 21.11.2011 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.3.1. договору № 06/10-2200ТЕ-14, яким передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що правильним розміром пені є 749 139,42 грн., однак суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому правильною сумою до стягнення є 747 979,48 грн.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо стягнення неустойки суд враховує: причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення відповідачем порушення зобов'язання та його наслідків, майновий стан сторін, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, та приходить до наступних висновків.

Статті 614 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України передбачають, що особа за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З умов договору № 06/10-2200ТЕ-14 вбачається, що газ, який отримує відповідач, використовується ним виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Плата за надані послуги отримується відповідачем від населення відповідно до тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування, які не відповідають фактичній вартості теплової енергії та є нижчими економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Статтею 23 Закону України від 22.12.2011р. № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на 1 грудня 2012 р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості.

В матеріалах справи міститься договір № 737/517з-ГУ про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування від 07.12.2012р., укладений Територіальним органом казначейства України в Запорізькій області (сторона перша), Головним фінансовим управлінням Запорізької облдержадміністрації (сторона друга), Фінансове управління Мелітопольської міської ради Запорізької області (сторона третя), Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (сторона четверта), ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" (сторона п'ята), ДК "Газ України" (сторона шість), НАК "Нафтогаз України" в особі заступника директора Департаменту економічного планування та бюджетних розрахунків.

Згідно п. п. 1, 3-10 договору № 737/517з-ГУ предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012р. № 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію - послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка винила у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Казначейство перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні першій у сумі 5 475 821,93 грн. на підставі рішення Мінфіну. Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 5 475 821,93 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 5 475 821,93 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 5 475 821,93 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 5 475 821,93 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню. Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 5 475 821,93 грн., у тому числі податок на додану вартість 912 636,99 грн., для погашення заборгованості за природний газ 2011 року згідно з договором від 20 грудня 2010 року № 06/10-2200-ТЕ-14. Сторона шоста перераховує на рахунок сторони останньої кошти у сумі 5 475 821,93 грн., у тому числі податок на додану вартість 912 636,99 грн., для погашення заборгованості за природний газ 2009 року згідно з договором від 23.01.2009р. №06/09-9. Сторона остання перераховує кошти на сплату податкових зобов'язань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий у ПАТ "Ощадбанк", для проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу.

Згідно платіжного доручення № 1 від 11.12.2012р. ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" перераховано ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 5 475 821,93 грн.

Відповідно до довідки від 17.12.2013р. ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" заборгованість споживачів (населення) складає 12 807 328,15 грн. В свою чергу споживачі -фізичні особи не несуть обов'язку сплати ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" пені за порушення строків розрахунків за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання.

Таким чином, зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, приймаючи до уваги причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення відповідачем порушення зобов'язання та його наслідків, майновий стан сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача і застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50 %, тобто до 373 989,74 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код юридичної особи: 05541114) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 31301827) 373 989 (триста сімдесят три дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 74 коп. пені. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 373 989 (триста сімдесят три дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 74 коп. пені відмовити

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.12.2013р.