ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
24 грудня 2013 року № 826/16680/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Саніна Б.В., Шейко Т.І., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомПублічного акціонерного товариства «Укртранснафта»до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруДержавної фінансової інспекції України Товариство з додатковою відповідальністю «Модем»провизнання протиправною та скасування вимоги в частині,ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати пп. 2.1 п. 2, пп. 4.2 п. 4, п. 5, п. 7 вимоги відповідача від 05.09.2013 № 05-14/1304.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пп. 2.1 п. 2 вимоги відповідача від 05.09.2013 № 05-14/1304.
11.12.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
18.07.2013 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укртранснафта» за період з 01.07.2010 по 01.04.2013 відповідачем складено Акт ревізії № 05-21/170 (далі - Акт ревізії), яким, зокрема, встановлено:
- включення підрядною організацією ТДВ «Модем» до актів виконаних робіт по договору від 17.08.2011 б/н витрат, які в ході зустрічної звірки не підтверджені документально, що призвело до відображення в бухгалтерському обліку позивача завищеної вартості робіт на загальну суму 444,58 тис. грн. та її оплати у подальшому, чим нанесено ПАТ «Укртранснафта» матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму;
- ТОВ «Дизель» в порушення п. 1 ст. 526 та п.п. 1, 2 ст. 527 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГК України, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відображено в актах наданих послуг недостовірні дані щодо вартості використаних матеріалів (гусеничного ланцюга в зборі в кількості 2 од.), що призвело до завищення витрат Філії «ПДМН» та зайвої виплати коштів на загальну суму 60,68 тис. грн., чим нанесено Філії матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму;
- в порушення вимог п 4.2.16 ДБН Д.1.1-1-2000 в частині правильності визначення загальновиробничих витрат, що є недотриманням роз'яснення Мінрегіонбуду України, надрукованого у збірнику офіційних документів, та роз'яснень «Ціноутворення в будівництві» № 8 за серпень 2007 року та Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000, в частині правильності застосування коефіцієнтів при визначенні розміру кошторисного прибутку РБУ Філії «ПДМН» занижено вартість робіт, що виконувались для ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на загальну суму 57,45 тис. грн., що призвело до недоотримання коштів та, як наслідок, матеріальної шкоди (збитків) Філії на вказану суму;
- порушення ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці» у зв'язку з завищенням витрат Філії «МН «Дружба» внаслідок недотримання вимог законодавства при встановленні доплат за збільшення обсягу робіт працівникам структурних підрозділів без наявних вакантних посад на загальну суму 30,59 тис. грн., зайво нараховано та сплачено внесків до державних цільових фондів - 11,26 тис. грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 41,85 тис. грн.
В подальшому, на підставі Акта ревізії позивачу надіслано вимогу про усунення порушень від 05.09.2013 № 05-14/1304 (далі - Вимога).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 2.1 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не виконані ремонтно-будівельні роботи (різницю у вартості виконаних робіт) та стягнути з підрядних організацій кошти в сумі 697,6 тис. грн. або забезпечити виконання ними відповідного обсягу робіт, в тому числі з ТДВ «Модем» - 444,58 тис. грн., у зв'язку з тим, що підрядною організацією ТДВ «Модем» включено до актів виконаних робіт по договору від 17.08.2011 б/н витрат, які в ході зустрічної звірки не підтверджені документально.
Вказане порушення обґрунтоване наступним: у довідці від 05.06.2013 директор ТДВ «Модем» Ковальчук Л.М. пояснив, що роботи по договору від 17.08.2011 № б/н щодо пропорювання ґрунту вздовж нафтопроводів «Броди - Держкордон» та «Броди - Одеса» фактично виконувалися у листопаді 2009 року, про що свідчать оформлені дозвільні документи, а первинні документи (шляхові листи, змінні рапорти, посвідчення про відрядження) в товаристві за 2009 рік по терміну давності не збережені.
Як встановлено колегією суддів, за результатами проведення конкурсних торгів, відповідно до протоколу про розкриття пропозицій таких торгів від 26.07.2011 № 25/2011, пропозицію ТДВ «Модем» з ціною 444576 грн. з ПДВ визнано найбільш економічно вигідною.
В подальшому, повідомленням про результати проведення конкурсних торгів на закупівлю «Роботи земляні» («Пропорювання ґрунту з метою захисту магістрального нафтопроводу») від 27.07.2011 № 04-02/4342 пропозиція ТДВ «Модем» з ціною 444576 грн. з ПДВ акцептована відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель».
17.08.2011 між позивачем та ТДВ «Модем» укладено договір б/н щодо пропорювання ґрунту з метою захисту магістрального нафтопроводу, ціна якого згідно з п. 3.1 такого договору складає 444576 грн. з ПДВ.
З Акту ревізії видно, що будь-яких зауважень щодо проведення конкурсних торгів на закупівлю «Роботи земляні» («Пропорювання ґрунту з метою захисту магістрального нафтопроводу») відповідачем не встановлено.
Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 названого договору підставою для оплати є акти виконаних робіт (послуг) форми КБ-2в та довідки Ф № 3, в свою чергу замовник здійснює оплату за виконані послуги в розмірі 100% від вартості виконаних послуг на підставі акта виконаних робіт (послуг) форми КБ-2в та довідки Ф № 3.
Як видно з матеріалів справи, за результатами виконання умов зазначеного договору ТДВ «Модем» надано позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт Ф № КБ-3, сума по яких становить 444576 грн. з ПДВ, на підставі яких в силу вимог п.п. 4.2, 4.3 вищевказаного договору позивачем здійснено оплату земляних робіт у названій сумі.
Відповідно до змісту п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Водночас, з пояснень представника третьої особи колегією суддів встановлено, що ТДВ «Модем» володіє виробничою базою, машинами та механізмами, трудовими ресурсами, достатніми для виконання робіт з пропорювання ґрунту з метою захисту магістрального нафтопроводу по вказаному договору.
З матеріалів справи також видно, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією ТДВ «Модем» видано ліцензією від 13.09.2010 серії АВ № 555352 на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), зокрема, на зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель і споруд, яка підтверджує наявність у ТДВ «Модем» передбачених чинних законодавством вимог, в тому числі наявність необхідного устаткування та персоналу, для виконання господарської діяльності, в тому числі укладення та виконання відповідних договорів.
Також з пояснень представника третьої особи колегією суддів встановлено, що на момент проведення перевірки та підписання названої довідки юрисконсульт ТДВ «Модем» перебував у черговій відпустці, підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи наказ від 23.05.2013 № 153-к, у зв'язку з чим директор не був обізнаний з наслідками підписання такої довідки та наданих в ній пояснень, а також вважав, що оскільки довідка не містить висновків про порушення ТДВ «Модем», таке формулювання є прийнятним.
З огляду на наведене, а також зважаючи на те, що, по-перше, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії ТДВ «Модем», зокрема, щодо не складення змінних рапортів, шляхових листів, нарядів-завдань, договорів оренди, чи будь-яких інших документів, по-друге, не надання ТДВ «Модем» відповідних документів однозначно не означає невиконання останнім земляних робіт за договором від 17.08.2011 та, як наслідок, завищення вартості робіт на загальну суму у розмірі 444,58 тис. грн., а не у вказаній частині на відповідну суму, по-третє, будь-яких доказів на підтвердження не здійснення таких робіт, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем суду не надано, колегією суддів не приймається до уваги твердження відповідача в Акті ревізії про те, що ТДВ «Модем» в ресурсні норми форми КБ-2в в серпні 2011 року включено не підтверджені витрати роботу машин і механізмів змінними рапортами, шляховими листами, наряд-завданнями, договорами оренди, чи будь-якими іншими документами, а саме: С206-337 «Екскаватори одноковшові дизельні на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,25 м» в кількості 98,948 маш.-год.; С207-150 «Бульдозери, потужністю 96 кВт (130 к.с.)» - 4,372 маш.-год.; С217-1100 «Трактор на гусеничному ходу, потужністю 125кВт, у складі кабелеукладальної колони» - 1690,21 маш.-год.; С217-101 «Кабелеукладальник колісний причіпний легкий для прокладання малогабаритних кабелів зв'язку» - 241,458 маш.-год., та не підтверджено інші супутні витрати, а також посилання відповідача на довідку від 05.06.2013 директора ТДВ «Модем» Ковальчука Л.М.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок відповідача в Акті ревізії про включення ТДВ «Модем» в ресурсні норми форми КБ-2в в серпні 2011 року не підтверджених витрат роботи машин і механізмів, а також інших супутніх витрат необґрунтованим, чим порушено вимоги п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами в частині викладення висновків в Акті ревізії, які належним чином не обґрунтовані відповідними документами.
Крім того, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органам державного фінконтролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
В той же час, ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, пропозиції щодо усунення наслідків порушення законодавства, викладені у вимозі, повинні відповідати передбаченим законом способам захисту порушених інтересів держави.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Зі змісту Розділу ІІ Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 6 КАС України, ст. 3 ЦПК України, ст. 1 ГПК України звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів є невід'ємним та гарантованим державою правом, а не обов'язком. З огляду на це, ніхто не може бути зобов'язаний скористатися своїм правом звернутися до суду для захисту своїх або державних інтересів.
Таким чином, вимога відповідача, що була направлена в адресу ПАТ «Укртранснафта» в частині із вимогою до останнього стягнути, зокрема, з ТДВ «Модем» кошти у сумі 444,58 тис. грн., не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.09.2012 у справах № К/9991/36433/12 та № К/9991/40559/12, від 27.09.2012 № К/9991/40179/12.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.1 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, пп. 4.2 п. 4 Вимоги відповідач вимагав від позивача відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не надані послуги (різницю у вартості наданих послуг) та стягнути кошти, зокрема, з ТОВ «Дизель» - 60,68 тис. грн., у випадку неможливості стягнути кошти з надавачів послуг у порядку, встановленому чинним законодавством, стягнути з осіб, винних у прийнятті завищених обсягів і вартості послуг та проведенні зайвих виплат, шкоду в сумі 137,55 тис грн., в тому числі 60,68 тис. грн., у зв'язку з тим, що ТОВ «Дизель» в порушення п. 1 ст. 526 та п.п. 1, 2 ст. 527 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГК України, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відображено в актах наданих послуг недостовірні дані щодо вартості використаних матеріалів (гусеничного ланцюга в зборі в кількості 2 од.).
Таке порушення обґрунтоване відповідачем тим, що в ході проведення зустрічної звірки встановлено придбання ТОВ «Дизель» у ТОВ «Катена» не ланцюга гусеничного в зборі, а гусеничного ланцюга D355C3 в кількості 2 одиниць, а також 336 одиниць болтів башмачних та 336 одиниць башмачних гайок на загальну суму у розмірі 159321,60 грн., які і були використані ТОВ «Дизель» для виконання умов договору від 06.05.2010 № 14/ВГМ.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.ст. 682, 683 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться. Якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017), чинного на момент укладення договору від 06.05.2010 № 14/ВАМ, договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до змісту ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
З матеріалів справи видно, що 06.05.2010 за результатами відкритих торгів між позивачем в особі директора філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи» (замовник) та ТОВ «Дизель» (виконавець) укладено договір № 14/ВГМ про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування техніки KOMATSU.
За змістом п.п. 1.2, 1.3 вказаного договору замовник дає доручення, а виконавець зобов'язується за плату надати послуги по ремонту та технічному обслуговуванню техніки KOMATSU, яка належить замовнику, зокрема, трубоукладача D-355C KOMATSU.
Згідно з додатком № 1 до названого договору вартість запасних частин до трубоукладача D-355C KOMATSU, а саме за одиницю ланцюга гусениці в зборі становить 110000 грн. з ПДВ.
Суд зауважує, що пропозиція ТОВ «Дизель» була визнана за результатами відкритих торгів найкращою саме в зв'язку з тим, що останнім було запропоновано найнижчу ціну на відповідну послугу.
При цьому, дана ціна є істотною умовою договору і в силу вимог п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти не повинна відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі та не повинна змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.
Крім того, ТОВ «Дизель» не зобов'язано реалізовувати придбану ним продукцію за ціною придбання всупереч принципам і меті підприємництва, а саме - досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як встановлено колегією суддів, в ході проведення зустрічної ревізії залучено фахівця-механіка колони № 4 гірничо-транспортного цеху ТОВ «Єристівський ГЗК» ОСОБА_1, який у довідці від 03.06.2013 повідомив про те, що під визначенням терміну «ланцюг гусениці у зборі» мається на увазі ланцюг гусениці, з'єднувальні болти і гайки, а також башмаки. Кваліфікація такого фахівця підтверджується дипломом молодшого спеціаліста Комсомольського політехнічного технікуму від 26.02.2005 серії НОМЕР_1, за змістом якого ОСОБА_1 здобув кваліфікацію техніка-механіка.
Поряд з цим позивачем надано суду копію листа від 02.07.2013 № 740 дилера KOMATSU на території України - ДП «Сумитек Україна», згідно з яким останнє може поставити дві позиції товару: гусеничне полотно у зборі та гусеничний ланцюг у зборі. У комплект гусеничного полотна входять: щоки гусеничного ланцюга з пальцями, втулками та ущільнювачами, гусеничні траки з кріпильними болтами та гайками, а у комплект гусеничного ланцюга входять: щоки гусеничного ланцюга з пальцями, втулками та ущільнювачами, але гусеничні траки з кріпильними болтами та гайками у комплект не входять; а також копію листа від 11.07.2013 б/н судового експерта-автотоварознавця Сумцова С.С., відповідно до якого гусеничний башмак не входить до комплектації ланцюга в зборі, який поставляється як запчастина до трубоукладача D-355C KOMATSU.
Проаналізувавши вказані докази, колегія суддів критично оцінює довідку фахівця-механіка колони № 4 гірничо-транспортного цеху ТОВ «Єристівський ГЗК» ОСОБА_1 і вважає останню неналежним та не достатнім доказом того, що ТОВ «Дизель» в порушення п. 1 ст. 526 та п.п. 1, 2 ст. 527 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГК України, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відображено в актах наданих послуг недостовірні дані щодо вартості використаних матеріалів (гусеничного ланцюга в зборі в кількості 2 од.).
З огляду на наведене, висновок відповідача про завищення витрат Філії «ПДМН» та зайвої виплати коштів на загальну суму 60,68 тис. грн. є необґрунтованим, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що пп. 4.2 п. 4 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, п. 5 Вимоги відповідач вимагав від позивача відобразити в обліку Філії «ПДМН» заборгованість ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за виконані роботи та стягнути з контрагента кошти в сумі 57,45 тис. грн., у разі неможливості стягнути кошти з контрагента у порядку, встановленому чинним законодавством, стягнути з осіб, винних у прийнятті завищених обсягів і вартості робіт та проведенні зайвих виплат, шкоду в сумі 57,45 тис. грн.
З Акту ревізії видно, що зазначене порушення обґрунтоване тим, що до складених РБУ Філії «ПДМН» актів форми КБ-2в по виконаних роботах, замовником яких виступав ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», включено розмір кошторисного прибутку, визначений із застосуванням коефіцієнту 2,5 грн./люд.-год., а саме як для монтажу технологічних трубопроводів та технологічного устаткування, в той час як РБУ Філії «ПДМН» виконувались будівельно-монтажні роботи на промислових підприємствах та об'єктах виробничого призначення, по яких згідно з п. 5 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000 повинен застосовуватися коефіцієнт 6,28 грн./люд.-год.
Як видно з матеріалів справи, 18.09.2008 між позивачем в особі начальника РБУ Філії «ПДМН» (виконавець) та ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (замовник) укладено договір підряду на будівельно-монтажні роботи № 40-15-26 з будівництва дільниці ЦМО ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» зі станками ЧПУ.
З матеріалів справи також видно, що начальником РБУ Філії «ПДМН» та його заступником затверджено такі числові параметри та коефіцієнти для визначення вартості робіт з будівництва «дільниці в ЦМО ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» зі станками з ЧПУ», зокрема коефіцієнт визначення прибутку грн./люд.-год. - 2,5.
Як зазначено в Акті ревізії, що не заперечувалось позивачем, РБУ Філії «ПДМН» за вказаним договором виконувались будівельно-монтажні роботи на промислових підприємствах та об'єктах виробничого призначення.
Згідно з п. 5 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000 усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку за таким видом будівництва та робіт - промислові підприємства та об'єкти виробничого призначення становить 6,28 грн./люд.-год.
Колегією суддів не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для застосування іншого, ніж передбачено п. 5 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000 усередненого показника для визначення розміру кошторисного прибутку для виконання будівельно-монтажних робіт на промислових підприємствах та об'єктах виробничого призначення, на те, що ринок будівельних організацій у 2008-2010 роках в Кременчуцькому районі був досить широким, а також, що будівельна галузь в України перебувала у кризовому стані, через що позивач на підставі абз. 3.2.12.1 пп. 3.2.12 п. 3.2 ДБН Д.1.1-1-2000 застосував усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку на рівні 2,5 грн./люд.-год., оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач суду не надав.
Таким чином, для виконання РБУ Філії «ПДМН» будівельно-монтажних робіт на промислових підприємствах та об'єктах виробничого призначення за висновком колегії суддів повинен застосовуватися усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку, який передбачено у п. 5 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000, а саме - 6,28 грн./люд.-год.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про правомірність висновку відповідача щодо заниження вартості робіт, що виконувались РБУ Філії «ПДМН» для ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на загальну суму у розмірі 57,45 тис. грн., у зв'язку чим п. 5 Вимоги є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Водночас, п. 7 Вимоги відповідач вимагав від позивача стягнути зайво виплачену доплату за збільшення обсягу робіт в сумі 30,59 тис. грн. з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України, в іншому випадку стягнути вищевказані кошти з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, у порядку та розмірах, встановлених чинним законодавством, а також провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) та повернути зайво сплачені кошти в сумі 11,2 тис. грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
При цьому, встановлене відповідачем порушення обґрунтоване цитуванням (аркуш 64 Акту ревізії) неіснуючого, як встановлено колегією суддів, пункту Додатку № 6 до розділу 5 Колективного договору, а саме: «розмір доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт повинен виплачуватися при наявності одержаної економії за вакантними тарифними ставками і окладами», а також висновком, що основною умовою встановлення доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт є наявність вакантної посади в штатному розписі за тією ж професією.
Зі змісту Акту ревізії видно, що відповідно до наказів директора Філії «МН «Дружба» та штатно-посадового розміщення, введеного в дію 01.03.2011, 14 робітникам нафтоперекачувальної станції «Куровичі» та 3 робітникам нафтоперекачувальної станції «Жулин» встановлено надбавку за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт без наявних у штатному розписі від 01.03.2011 вакантних посад за однією й тією ж професією або посадою, що призвело до зайвого нарахування та виплати у 2011 році доплат за збільшення обсягу робіт працівникам вказаних структурних підрозділів Філії «МН «Дружба» без наявних вакантних посад на загальну суму 30587,76 грн. та до зайвого нарахування та сплати внесків до державних цільових фондів на загальну суму 11256,30 грн.
За змістом ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Вказані норми кореспондуються з ст. 15 Закону України «Про оплату праці» відповідно до змісту якої, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 02.12.2005 № 9942/0/14-05/018-17 положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» та Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС стосовно застосування цієї постанови продовжують діяти в частині щодо визначення поняття суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також зазначення на необхідність видання наказу про доручення працівнику додаткових обов'язків у порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу робіт та виконання обов'язків відсутнього працівника.
За таких умов, посилання відповідача на вказану постанову в частині визначення порядку та умов суміщення професій (посад) та, в силу вимог п. 5 вказаної постанови, доплат за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт колегією суддів не приймається до уваги.
Більш того, з аналізу змісту постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» видно, що остання не містить обмежень та/або заборон здійснювати доплату за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт відповідним працівникам за відсутності вакантних посад.
Водночас, згідно з п. 5.11 Колективного договору, прийнятого на конференції трудового колективу ВАТ «Укртранснафта» 17.02.2011 та зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації 30.03.2011 за № 76, встановлено, що розміри доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів не можуть бути меншими, ніж передбачено Галузевою угодою (додаток № 6).
Відповідно до п. 1.2 Додатку № 6 до розділу 5 Колективного договору доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт доплати одному працівникові максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватись при нормативній чисельності працівників.
Аналогічні положення викладені, зокрема, в Додатку 3 «Перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер (крім бюджетної сфери), для встановлення у галузевих, регіональних угодах та колективних договорах» Генеральної угоди від 09.11.2010 про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 - 2012 роки.
Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи та пояснень представника позивача, працівники нафтоперекачувальних станцій «Куровичі» та «Жулин» Філії «МН «Дружба» отримували надбавку за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт за виконання робіт в межах своєї професії і кваліфікації, їх залучення до виконання додаткового обсягу робіт здійснювалось за їх згодою, відповідно до наказів на певний строк.
Також колегією суддів приймається до уваги посилання представника позивача на те, що вказані доплати встановлювались з метою матеріально стимулювати працівників для здійснення необхідного обсягу робіт меншою кількістю персоналу за рахунок підвищення інтенсивності виконання робіт, економії фонду оплати праці та наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватись при нормативній чисельності працівників.
Таке встановлення надбавки за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, за висновком колегії суддів, не суперечить ст. 97 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці» та Колективному договору, у зв'язку з чим висновки відповідача про зайве нарахування та виплату у 2011 році доплат за збільшення обсягу робіт працівникам вказаних структурних підрозділів Філії «МН «Дружба» без наявних вакантних посад на загальну суму 30587,76 грн. та про зайве нарахування та сплату внесків до державних цільових фондів на загальну суму 11256,30 грн. є безпідставними та необґрунтованими, а відтак, п. 7 Вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності спірної Вимоги у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.
З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 31570412) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати пп. 2.1 п. 2, пп. 4.2 п. 4, п. 7 вимоги про усунення порушень Державної фінансової інспекції України від 05.09.2013 № 05-14/1304.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 25,80 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної фінансової інспекції України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 37393358) за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя СуддіК.С. Пащенко Б.В. Санін Т.І. Шейко
Судове рішення № 36335549, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 24.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/16680/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: